Зображення від Connectas, використано з дозволу.

Стаття написана Леонардо Оліва для CONNECTAS. Передруковано та відредаговано Global Voices за угодою про медіа-партнерство.

Соціальні мережі, такі як TikTok, переповнені відео, в яких користувачі відтворюють фільм «Думками навиворіт 2» зі своїми домашніми улюбленцями. Для цих творців їхні собаки, коти, кролики та навіть кози посміхаються, плачуть, мріють, дратуються, впадають у депресію… зовсім як люди, а точніше, як головна героїня успішної стрічки від Pixar.

Ці зображення швидко стають вірусними, чому допомагає нинішня ситуація: турбота про тварин і повага до їхніх прав все частіше стають центральною темою законів і урядових рішень у відповідь на соціальну тенденцію, яка здається незворотною. Особливо це стосується Латинської Америки, де останнім часом було досягнуто значного прогресу в цьому напрямку.

У Колумбії, наприклад, Конгрес вирішив припинити кориду з 2028 року. У Коста-Ріці уряд закрив державні зоопарки. А в Аргентині наразі обговорюється закон, який передбачає суворіше покарання за жорстоке поводження з тваринами, названий на честь нині покійного собаки президента Мілея.

Усі ці випадки підкреслюють філософський і правовий аргумент, що тварини як живі істоти мають почуття, а отже, мають права. Наука також підтримує цю ідею: у 2012 році група нейробіологів підписала Кембриджську декларацію про свідомість, в якій дійшла висновку, що люди та інші тварини мають однакові зв'язки в нашому мозку, які дають нам свідомий досвід. Іншими словами, ми всі маємо здатність відчувати страх, біль чи стрес.

Розповідає Лаура Веласко, директор Інституту прав тварин в Аргентині:

Eso cambia nuestra perspectiva en el planeta. O sea, somos una especie más, no somos más la especie dominante.

Це змінює наш погляд на планету. Ми просто інший вид, ми більше не є домінуючим видом.

Це було б науковим обґрунтуванням того, чому тварини тепер повинні розглядатися як суб'єкти, що не є людьми та мають права.

Що стосується правових досягнень, Веласко підкреслює такі поняття, як «perrhijos», іспанський термін, що поєднує «perro» (собака) і «hijos/as» (сини/дочки), який позначає «багатовидову сім'ю», що складається з людей і собак, або котів. Вона також зазначає, що існують закони, які беруть це до уваги:

Es muy interesante considerar esa conexión con los animales como si fueran un miembro más de la familia, considerando que la familia es un concepto cultural y que cualquier especie puede integrarlo.

Дуже цікаво розглядати цей зв'язок з тваринами, як з іншими членами сім'ї, враховуючи, що сім'я – це культурна концепція, і будь-який вид тварин може відігравати в ній певну роль.

Оскар Мелладо, кримінальний адвокат, який спеціалізується на захисті тварин, також визнає прогрес, але попереджає про протиріччя: в той час як закон визнає тварин живими істотами, цивільні кодекси все ще ставляться до них як до речей. Він каже:

La doctrina y la jurisprudencia es la que ha hecho un trabajo importante, porque ha podido ‘perforar’ el Código Civil… Ha podido introducir casos muy importantes, empezando por Sandra.

Доктрина і судова практика виконали важливу роботу, оскільки вони змогли «проникнути» в Цивільний кодекс. Вони змогли представити дуже важливі справи, починаючи з Сандри.

Він має на увазі орангутанга, яку аргентинське правосуддя офіційно визнало нелюдиною у 2014 році, що дозволило їй покинути зоопарк Буенос-Айреса і жити в природному заповіднику у Флориді, Сполучені Штати.

Ця судова практика стала величезним стрибком уперед у захисті прав тварин. З тих пір кілька латиноамериканських країн, таких як Колумбія, Гватемала і Перу, оголосили тварин живими істотами у своїх конституціях. Однак, на противагу цьому, півнячі бої залишаються законними в Колумбії, а також в Гондурасі, Нікарагуа, Панамі та Пуерто-Ріко.

Веганство та карнізм

«Втеча з курника» – дуже популярний анімаційний фільм. Сповнений кумедних моментів, він розповідає історію групи курей, які опинилися в пастці на фермі, де панує режим, подібний до нацистського концтабору. Оточені колючим дротом і змушені нести яйця під суворим поглядом грубого, недоброзичливого охоронця, вони проводять свої дні, намагаючись втекти у будь-який спосіб.

Чи правильно порівнювати те, як ми ставимося до курей-несучок (або свиней і корів) з нацизмом? Це питання, яке ставить цей фільм 2000 року, і яке задають все більше людей по всьому світу: харчова промисловість жахливо поводиться з тваринами, знущаючись над ними та змушуючи їх страждати, ніби вони – об'єкти. Якщо і наука, і закон говорять про протилежне, чи не час покласти край цій практиці? І ще більш радикальне питання: чи повинні ми перестати їсти м'ясо?

Вегани дають найбільш екстремальну відповідь. Вони взагалі не споживають жодних продуктів тваринного походження: не їдять їх, не носять і не використовують тварин для розваг. Як і зоозахисниця Лаура Веласко, вони стверджують, що будь-яка діяльність, яка передбачає знущання, жорстокість або насильство над живою істотою, має бути заборонена.

Саме ця філософія призвела до заборони кориди в Колумбії – давньої традиції, успадкованої від іспанських колоніальних часів. Террі Уртадо, колишній член ради міста Калі, очолює протести проти цієї практики з 1990 року. Він стверджує, що, окрім страждань биків, страждають і коні, яких використовують під час кориди. І хоча ці шоу заборонені лише з 2028 року, Хуртадо зазначає, що ухвалений закон також містить вимогу заборонити відвідування кориди дітьми вже зараз. Він стверджує:

La Comisión de los Derechos del Niño de la ONU califica esto como una forma de violencia psicológica.

Конвенція ООН про права дитини класифікує це як форму психологічного насильства.

Уртадо також має ще одну причину боротися проти кориди:

Es un evento altamente especista, es decir una forma de discriminación basada en un prejuicio moral por razones de especie, que corresponde a esa tradición antropocéntrica en la cual se desprecia y no se valoran las otredades que no sean lo humano.

Це надзвичайно видоцентрична подія; форма дискримінації, заснована на моральних упередженнях за ознакою виду, що відповідає антропоцентричній традиції, в якій інших недооцінюють і з ними погано поводяться тільки тому, що вони не люди.

Тим часом шанувальники кориди захищають цю практику, стверджуючи, що ці бики мають привілейоване життя порівняно з тими, що живуть на фермах і в сільськогосподарських маєтках, і відзначаючи, що їх не завжди приносять у жертву на арені.

З іншого боку, бегемотів у річці Магдалена в Колумбії можуть вбити. Наркобарон Пабло Ескобар імпортував їх, і з того часу вони розмножилися до такої міри, що тепер вважаються інвазивним видом. Тому уряд схвалив план управління для контролю їхньої популяції, що викликало обурення багатьох груп із захисту прав тварин.

Активісти також звертають увагу на промислове виробництво м'яса. За їхніми даними, щохвилини у світі забивають 117 000 курей, 3000 свиней, 2600 кроликів і 1100 корів, і все це потрапляє на полиці супермаркетів. Однак Карлос Марія Уріарте, колишній міністр сільського господарства Уругваю при президенті Луїсі Лакалле Поу, захищає цю галузь. Про це він розповів CONNECTAS:

 Cualquier sistema de producción de carne obedece a la necesidad de atender el carácter de omnívoro que tiene el ser humano, que se alimenta tanto de carne como de vegetales.

Будь-яка система виробництва м'яса відповідає потребі бути вірною всеїдній природі людини: ми їмо і м'ясо, і овочі.

Згідно з даними, наданими Uriarte, сільське господарство є найбільшим експортним сектором Уругваю – 3,148 мільярда доларів США у 2023 році. У ньому також зайнято близько 80 000 осіб. Уріарте, який у минулому займався тваринництвом і очолював Сільську асоціацію своєї країни, визнає, що ця діяльність «суперечить праву тварин на свободу», але підкреслює, що сільськогосподарське виробництво в таких країнах, як Уругвай, Аргентина і Бразилія, є менш інтенсивним, оскільки існує широкий доступ до пасовищ, що робить фермерство «здійсненним і стійким». Він зазначає, що на кормових майданчиках «часто можна побачити, що тварини виглядають щасливими, оскільки у них є компанія і продовольча безпека».

Втім, він це визнає:

…existe maltrato hacia los animales en todas las etapas de la producción de carne que se podrían mejorar. Hay que ver el grado de estrés que los animales, por obvias razones, sufren al llegar a los mataderos.

…з тваринами погано поводяться на кожному етапі виробництва м'яса, і це можна було б покращити. Ми повинні стежити за рівнем стресу тварин, оскільки вони страждають, коли потрапляють на бойні, зі зрозумілих причин.

Для таких людей, як кримінальний адвокат Мелладо, який стверджує, що він «на шляху до веганства», якщо ми «спочатку повинні вбити живу істоту», щоб з'їсти м'ясо, зрозуміло, що тваринництво не повинно існувати. І хоча він визнає, що його переконання «суворі», він їх дотримується:

…nuestro ideal es que se termine con la explotación animal de todo tipo, ya sea la que va al plato de comida, (…) para el lucro, para el juego, para la diversión, para las competencias… En una palabra: respetar al animal como un ser sintiente y un sujeto de derecho.

Найкращий сценарій – припинити будь-яку експлуатацію тварин, незалежно від того, чи потрапляють вони на наші тарілки, (…) для отримання прибутку, для розваги, для задоволення, для змагань… Підсумовуючи: повага до тварин як до живих істот і суб'єктів з правами.

Сам Мелладо не є веганом, але згідно з суворим веганством, «карнізм» – це культурна поведінка, а не біологічна, як вважають його послідовники. Як наслідок, ми можемо замінити м'ясо в нашому раціоні. Навіть Академія харчування та дієтології США підтверджує, що заміна рослинних білків на тваринні є абсолютно здоровою.

Уріарте не погоджується, стверджуючи, що «м'ясні продукти і надалі залишатимуться дуже важливим продуктом харчування для людства». Замість заборон, він вважає, що рішення полягає у впровадженні таких концепцій, як право тварин на гідне життя, в індустрії, подібні до його власної. Це те, про що ніколи не думали ковбої чи фермери в минулому, і вже точно не думали тореадори, заводчики бійцівських півників чи власники цирків, які не так давно використовували тварин, щоб розважати мільйони глядачів.