Незавершений палестинський прапор на стіні в Єрусалимі. Фотографія brionv через Flickr (CC BY-SA 2.0).

Безперервне придушення голосів палестинців у соціальних мережах викликало значне занепокоєння щодо свободи вираження поглядів і цілісності демократичного дискурсу. Такі організації, як SMEX та 7amleh, були в авангарді документування цих порушень цифрових прав, розкриваючи, наскільки такі платформи, як «Мета» (власник «Facebook» та «Instagram»), є співучасниками замовчування палестинського контенту.

У жовтні 2023 року низка правозахисних і громадських організацій, зокрема Oxfam, Access Now та інші, закликали «технологічні компанії негайно вжити суворих заходів для захисту своїх користувачів від шкоди у світлі ескалації подій у регіоні». Вони звинуватили такі платформи, як Meta, у постійній надмірній модерації арабського контенту, який неправильно інтерпретується як насильницький, навіть якщо він просто критикує політику Ізраїлю. Тим часом контент на івриті, що підбурює до насильства проти палестинців, часто залишається поза увагою, викриваючи кричущі подвійні стандарти в практиці модерації контенту.

У липневій кампанії 7amleh заявили: «За останнє десятиліття “Meta” і “Facebook” не захистили належним чином палестинців від мови ненависті, що проявилося в мільйонах обговорень, які підбурюють до насильства і геноцидної риторики протягом останніх дев'яти місяців ізраїльської війни в Газі».

У 2021 році Human Rights Watch звинуватила компанію «Facebook» у придушенні голосів палестинців, які закликали до більшої прозорості в оцінці та видаленні контенту. У 2022 році SMEX розповів про те, як під тиском урядів соціальні мережі непропорційно націлені на палестинські наративи і як ізраїльська влада часто вимагає видалення контенту, який вона вважає несприятливим, а платформи, як правило, виконують ці вимоги без дотримання принципів прозорості та належної правової процедури.

Глобальні наслідки

Ця проблема виходить за межі цифрового простору і має наслідки в реальному світі. У лютому 2024 року коаліція організацій з прав людини та цифрових прав попередила, що політика «Meta» заважає палестинцям ділитися своїм досвідом і перешкоджає зусиллям по боротьбі з реальним антисемітизмом. Петиція під назвою «Мета: ми повинні говорити про геноцид», яку підписали понад 52 000 людей:

Потужні голоси палестинців та їхніх союзників у соціальних мережах були рятівним колом під час геноциду, який ізраїльський уряд розв'язав у Газі, і часто єдиним способом для палестинців розповісти свої історії, задокументувати порушення прав людини та шукати міжнародної солідарності в цей час крайнього жаху.

Оскільки палестинці в Газі стикаються з ймовірним геноцидом (за версією Міжнародного суду ООН), викликає занепокоєння той факт, що «Meta» обирає цей момент для розгляду політики, яка ще більше примусить замовкнути критику ізраїльської армії, ізраїльського уряду та сіонізму, припинивши розмови, пов'язані з використанням терміну «сіоніст». Мета пропонує розглядати «сіоніст» як замінник «єврей» або «єврейський» – але це не зробить нікого з нас безпечнішим. Навпаки, це підірве зусилля, спрямовані на ліквідацію справжнього антисемітизму і всіх форм расизму та фанатизму.

Палестинці повинні мати можливість називати політичну ідеологію, яка впливає на їхнє існування, не боячись репресій. Антисіоністські та несіоністські євреї повинні мати можливість критикувати ідеологію, яка претендує на їхнє представництво. А правозахисники повинні мати можливість притягати до відповідальності ізраїльську армію та уряд. Сьогодні, як ніколи раніше.

Ця цензура має ширші наслідки для демократичних дискусій. Оскільки соціальні медіа-платформи стали сучасними публічними майданчиками, вони відіграють важливу роль в обміні ідеями та формуванні громадської думки. Коли ці платформи вибірково замовчують певні точки зору, вони спотворюють демократичний процес і перешкоджають вільному обміну думками. Критики стверджують, що ця цензура не лише зачіпає палестинців, але й має негативний вплив на обговорення прав людини та соціальної справедливості, оскільки активісти та журналісти бояться наслідків і починають займатися самоцензурою.

У випадку Палестини це також є частиною ширшого придушення, особливо в Європі і США, протестів і солідарності з Палестиною, що було задокументовано правозахисними організаціями.

Роль технологічних компаній

Цензура пропалестинських голосів у соціальних мережах – це не просто локальна проблема; вона є частиною ширшої проблеми, що стосується ролі цифрових платформ у регулюванні мовлення та формуванні публічного дискурсу. Оскільки вплив цих платформ продовжує зростати, потреба в прозорості та підзвітності процесів модерації контенту стає все більш нагальною.

Технологічний сектор загалом роками був співучасником дискримінаційної політики щодо палестинців, і ця тенденція посилилася з початком війни в Газі. Наприклад, компанія «Microsoft» зіткнулася з критикою за своє рішення заблокувати акаунти палестинців, відрізавши їх від критично важливих онлайн-сервісів. У липні 2023 року BBC повідомила, що «палестинці, які живуть за кордоном, звинуватили “Microsoft” у закритті їхніх облікових записів електронної пошти без попередження – відрізавши їх від найважливіших онлайн-сервісів».

У відповідь на це кампанія 7amleh висвітлила наслідки цих дій: «Блокуючи свої сервіси, “Microsoft” фактично відрізає палестинців від соціальних, професійних і фінансових можливостей у час величезних страждань і руйнації». Рішення «Microsoft» обмежити свої послуги ще більше посилило порушення цифрових прав, особливо в контексті телекомунікаційних відключень у Газі, які часто запроваджуються ізраїльською владою.

Ширша практика цензури поширюється і на інші платформи, включаючи X (колишній твіттер), який нещодавно зазнав критики за розміщення ультраправих акаунтів, і LinkedIn, який зазвичай вважається платформою для професійного спілкування, і який звинувачують у цензурі пропалестинського контенту, а також в обмеженні або видаленні акаунтів, які виступають на захист прав палестинців.

Дійсно, одним з найбільш тривожних аспектів цієї цензури є непослідовність у тому, як соціальні медіа-платформи здійснюють модерацію контенту. У той час як пропалестинські акаунти часто стають мішенню, ультраправий і расистський контент часто залишається видимим і процвітає на тих же платформах.

Такі організації, як Access Now, 7amleh і SMEX, закликають медіа-компанії дотримуватися справедливої і прозорої політики, яка не буде непропорційно спрямована на маргіналізовані спільноти, а забезпечуватиме відкритість і доступність цифрового простору.

Боротьба проти цензури в соціальних мережах – це боротьба за майбутнє самих демократичних дискусій. Без відданості справі захисту свободи вираження поглядів під загрозою опиняються самі основи демократії.