Червоні ібіси та карибські фламінго на болоті Кароні, Тринідад. Фото Дага Грінберга на Flickr (CC BY-NC 2.0).

Авторка: Дженіс Жермен

[Усі посилання в тексті — англійською мовою, якщо не вказано інше].

Ця історія була вперше опублікована на сайті Cari-Bois Environmental News Network. Нижче наводимо відредаговану та перекладену версію версію в рамках угоди про обмін контентом.

Болото Кароні, розташоване на західному узбережжі Тринідаду, є найбільшим мангровим водно-болотним угіддям у країні. Ця унікальна екосистема охоплює близько 5 996 гектарів і складається з мережі водних шляхів, лагун і мангрових лісів. Болото відоме тим, що є домівкою для червоного ібіса, одного з двох національних птахів Тринідаду і Тобаго, і має статус важливого водно-болотного угіддя за Рамсарською конвенцією.

Ця екосистема також служить притулком для багатьох інших видів тварин, серед яких чаплі, каймани, змії, краби та риби. Болото відіграє важливу роль у захисті узбережжя від ерозії, а також є осередком дикої природи. Туристи й місцеві жителі часто відвідують болото, здійснюючи човнові прогулянки для спостереження за птахами. Особливо популярно спостерігати, як червоні ібіси повертаються додому ввечері на ночівлю.

Фламінго на болоті

Фламінго на болоті Кароні на Тринідаді. Фотографія надана Cari-Bois Environmental News Network, через Nanan's Eco Tours, використана з дозволу.

Протягом останніх восьми років місцеві природоохоронці спостерігали збільшення кількості фламінго в болоті. Ми поспілкувалися з представниками відділу дикої природи Лісового департаменту та компанії Nanan's Eco Tours, щоб дізнатися про зміни, які відбуваються в цьому середовищі, та їхній вплив на біорізноманіття й охорону природи.

Тевін Батлер, науковий співробітник відділу лісового господарства, розповідає, що фламінго з'являвилися на болоті у 1980-х роках, але їхня поточна чисельність значно зросла: «Якщо в попередні десятиліття їх було близько 100, то нові дослідження зафіксували вже близько 600 птахів».

Із шести видів фламінго [укр.], карибський фламінго [укр.], який мешкає від Венесуели до Флориди, обрав болото Кароні своїм домом.

Хоча фламінго зазвичай не мігрують, вони можуть долати великі відстані в пошуках їжі або місць для розмноження. Як і червоні ібіси, вони отримують своє яскраве забарвлення, споживаючи їжу, багату на каротиноїди, зокрема креветки та крабів, що мешкають у мулистих прибережних зонах болота.

Батлер припускає, що «раптовий сплеск» чисельності фламінго в Кароні може бути пов’язаний із руйнуванням їхніх попередніх місць проживання в сусідніх регіонах. Можливо, вони мігрували на Тринідад у пошуках нових територій для годування та розмноження. Проте остаточні причини такого зростання популяції залишаються невідомими.

Збільшення кількості фламінго є позитивним знаком, проте важливо зберігати баланс в екосистемі. Деякі можуть запитати, чи не призвела ця зміна до конкуренції за ресурси з іншими видами.

Гід Кхемрадж Бхаган зазначає, що фламінго співіснують на болоті досить гармонійно, зокрема з червоним ібісом. Ібіси гніздяться у мангрових заростях, тоді як фламінго живуть і харчуються на мулистих плавнях, що мінімізує конкуренцію між ними.

Новий вид мідій

Відбулися й інші зміни. Якщо зростання чисельності фламінго зустріли з радістю, то збільшення популяції мідій у болоті викликало менше ентузіазму.

Гід Кхемрадж Бхаган повідомив, що на корінні червоних мангрів швидко розмножується вид дрібних чорних мідій, і висловив занепокоєння, що ці молюски можуть «витіснити устриць».

Crassostrea rhizophorae, відома як мангрова устриця, є популярною місцевою стравою і також мешкає в болоті. Мідія, про яку йдеться, — Mytella strigata, або мідія чарру, яка з'явилася в сусідній затоці Парія ще з 1950-х років. Питання, чи становить зростання їхньої чисельності загрозу для устричного промислу й болота загалом, потребує подальшого вивчення.

Наслідки пандемії

До пандемії COVID-19 кайманів часто помічали на болоті Кароні, але зараз кількість помічених особин зменшилася. Фото з CanvaPro.

Багато хто вважав, що зменшення людської активності на болоті під час пандемії COVID-19 дало природі можливість відпочити від впливу людей. Однак нещодавні дослідження показали, що ця антропауза [укр.] мала неоднозначний вплив на збереження видів.

Деякі види в болоті Кароні виграли від обмеженого людського втручання, тоді як інші, навпаки, постраждали через відсутність людського захисту. Серед таких видів — кайман крокодиловий [укр.], або очкастий кайман.

Директор компанії Nanan's Eco Tours, Віктор Нанан, зауважив значне скорочення чисельності очкастих кайманів. До пандемії гіди бачили одного-двох кайманів щотижня, але після відновлення турів у 2022 році їх стало набагато менше.

Як найбільші хижаки болота, каймани грають ключову роль у контролі популяцій інших видів. Якщо їхня кількість скорочується, це може призвести до перенаселення інших тварин, що створює тиск на ресурси екосистеми.

Нанан припустив, що зменшення чисельності кайманів могло бути спричинене збільшенням браконьєрства під час карантину. Браконьєрство, особливо полювання на червоного ібіса під час різдвяного сезону, залишається серйозною проблемою. Нанан підкреслює необхідність посилення патрулювання болота та контролю за дотриманням природоохоронного законодавства.

Наслідки розливу нафти у 2022 році

У серпні 2022 року неподалік болота Кароні стався випадковий розлив дизельного палива з вантажівки, що, за словами Віктора Нанана, спричинило загибель мангрових заростей вздовж вхідного каналу.

Хоча влада намагалася очистити розлив, паливо не вдалося повністю локалізувати, і воно потрапило у водні шляхи, що призвело до пошкодження мангрових лісів.

Минуло понад два роки з моменту аварії, проте Нанан стверджує, що після сильних дощів на поверхні води все ще можна побачити нафтові плями. Незважаючи на попереднє розслідування, подальших перевірок не проводилося.

На його думку, розлив нафти не вплинув на кількість туристів, які відвідують болото.

Набережна Кароні

Фрагмент дощатого настилу на болоті Кароні. Фото Міністерства сільського господарства, земельних ресурсів та рибальства, люб'язно надане Cari-Bois Environmental News Network, використано з дозволу.

До Всесвітнього дня водно-болотних угідь, який відзначався 2 лютого, Міністерство сільського господарства, земельних ресурсів та рибальства офіційно відкрило набережну Кароні. Ця набережна, доступна для громадськості безкоштовно, простягається вглиб болота, надаючи відвідувачам можливість милуватися його природними красотами, включаючи червоного ібіса.

Під час відкриття постійний секретар міністерства Фарук Хосейн зазначив, що новий дощатий настил створено для полегшення доступу до болота, особливо для тих, хто не може взяти участь у човнових турах. Для регулювання потоку відвідувачів перебування на настилі обмежено до 10 хвилин за один раз.

Денні Діпчансінгх, охоронець лісів у відділі лісового господарства, повідомив, що вже затверджено плани розширення дощатого настилу в рамках Програми інвестицій у державному секторі. Також планується відновити вежу для спостереження за птахами, щоб «поглибити зв'язок людей із природою та підкреслити важливість водно-болотних угідь для добробуту людини».