[Усі посилання в тексті — англійською мовою, якщо не вказано інше].
Ця стаття була спочатку опублікована перською мовою IOD. Перекладена й відредагована версія публікується на Global Voices в рамках медіа-партнерства.
Через два роки після смерті Махси Джини Аміні [укр.], яка спричинила протести під гаслом «Жінка, Життя, Свобода» в Ірані, кількість страт у країні зросла на 80% згідно з даними правозахисних організацій. Активісти пов'язують це з масштабною стратегією Ісламської Республіки щодо залякування населення та придушення інакомислення. Правозахисні групи засуджують страти, що часто є результатом судових процесів, які не відповідають міжнародним стандартам справедливості та прозорості.
22-річну іранську курдянку Махсу Аміні затримала так звана поліція моралі 13 вересня за нібито порушення спірного закону про хіджаб. Через три дні вона померла в ув’язненні, ймовірно, від черепно-мозкової травми, спричиненої «численними ударами по голові». Її смерть стала поштовхом для масових протестів проти режиму. Жінки очолили ці протести, які швидко поширилися по всій країні та за її межами, а гасло «Жінка, Життя, Свобода» стало їхнім символом.
У відповідь на ці масові протести іранський уряд вдався до жорсткого придушення, яке включало застосування сили, тортури та різні форми гендерного й сексуального насильства, як зазначає Amnesty International.
Детальніше читайте у нашому спеціальному репортажі про повстання в Ірані «Жінка, життя, свобода»
Іранська група з прав людини (IHR) повідомляє, що з жовтня 2022 року по вересень 2024 року було страчено щонайменше 1 452 особи, що значно більше, ніж 779 за два роки до протестів 2022 року. За даними Human Rights Watch, більшість страчених були засуджені за звинуваченнями, пов'язаними з наркотиками або розпливчастими звинуваченнями в загрозі національній безпеці.
Лише в серпні 2023 року Управління Верховного комісара ООН з прав людини повідомило про щонайменше 93 страти, хоча IHR і HRANA припускають, що ця цифра перевищує 100. У деякі місяці 2023 року, наприклад, у травні, кількість страт була надзвичайно високою – 145. З січня 2024 року було зафіксовано понад 410 страт, що свідчить про посилення репресій.
Іранський уряд зберігає мовчання щодо цих цифр. Це змушує неурядові організації за межами країни документувати та висвітлювати масштаби репресій. Іран має похмуру славу країни з найвищим у світі показником задокументованих страт на душу населення.