Електромобілі BYD Han та Xpeng P7. Китайський виробник автомобілів Xpeng планує збільшити інвестиції у виробництво екологічно чистих транспортних засобів у Центральній Азії. Зображення з вікіпедії, ліцензія CC BY-SA 4.0. 

[Усі посилання в тексті — англійською мовою, якщо не вказано інше].

Китайська індустрія електромобілів швидко розвивається і робить серйозні кроки в напрямку Центральної Азії, регіону, який традиційно залежав від автомобілів на викопному паливі. Під час липневого візиту до Таджикистану, китайський лідер Сі Цзіньпін підкреслив важливість співпраці у виробництві екологічних автомобілів. Дві великі китайські компанії, Xpeng і Li Auto, нещодавно оголосили про плани виходу на ринки Центральної Азії та Близького Сходу, що розвиваються. Китайські державні ЗМІ представили [кит.] експорт електромобілів як символ дружби та співпраці між Китаєм і Центральною Азією.

Водночас експерти попереджають, що експансія китайських електромобілів може спричинити деякі екологічні проблеми в короткостроковій перспективі, зокрема в Центральній Азії. Хоча регіон багатий на ресурси, необхідні для виробництва електромобілів, він все ще залежить від викопного палива для забезпечення власних енергетичних потреб.

Енергетичний ландшафт Центральної Азії: залежність від викопного палива

Китай знаходиться в авангарді світового переходу на електромобілі завдяки десятиліттям інвестицій у розвиток кадрів, виробничих потужностей та інфраструктури в сфері зелених технологій. Комплексний підхід Китаю включає потужну виробничу базу, великі інвестиції в акумуляторні технології, широку освітню підготовку та значну державну підтримку.

Однак такі інвестиції призвели до проблеми надлишкових потужностей, оскільки численні міжнародні експерти вважають, що китайське виробництво зелених технологій випереджає світовий попит. Китайські чиновники та ЗМІ заперечують ці заяви, називаючи їх «наклепом». Водночас Китай активно шукає нові ринки для своєї продукції. Цей підхід виявився успішним: попри високі тарифи з боку США та Європи, на Китай припадає близько 60% усіх нових електромобілів, проданих у світі.

Хоча електромобілі стають популярним вибором екологічного транспорту у світі, їхній вплив на навколишнє середовище в Центральній Азії може бути неоднозначним, оскільки регіон значною мірою залежить від викопного палива, особливо в Казахстані та Узбекистані. У 2021 році 67% енергії в Казахстані вироблялося за рахунок вугілля [рос.]. Видобуток вугілля в Узбекистані також зріс на 40% за останні два роки [рос.].

«Китайські електромобілі доступні за ціною, вони зменшують попит на нафтопродукти, частина яких імпортується з Росії, і це майбутній тренд», – зазначив Лоран Русецкас, аналітик S&P Global Commodity Insights, в інтерв'ю для Global Voices. Однак, за його словами, у короткостроковій перспективі електромобілі не такі ефективні у зниженні викидів вуглецю, як очікується, оскільки енергетична система Центральної Азії ще далека від декарбонізації. Наприклад, Казахстан має найдешевше вугілля у світі [рос.], і хоча уряд країни прагне перейти на зелену енергетику, як і інші країни регіону, цей перехід потребує значних інвестицій у низьковуглецеві технології.

Регіональна співпраця у сфері електромобілів

Електромобіль BYD Song Plus EV. Один з найпопулярніших електромобілів у регіоні. Зображення з вікіпедії, ліцензія CC BY-SA 4.0.

Казахстан і Узбекистан стали ключовими регіональними центрами для китайських електромобілів. Казахстан, як найбільший торговельний партнер Китаю в Центральній Азії, пообіцяв активізувати співпрацю в галузі електромобілів і видобутку критично важливих корисних копалин. Узбекистан також зробив крок у цьому напрямку: провідна китайська компанія BYD почала виробництво нових енергетичних транспортних засобів на своєму заводі в країні, що стало відкриттям першого заводу компанії в Центральній Азії. BYD планує збільшити виробництво в Узбекистані до 500 тисяч автомобілів на рік.

Попри зростання інтересу до електромобілів, у Казахстані їх частка поки що становить лише 0,11% від загальної кількості автотранспорту [рос.]. Лідером у регіоні є Узбекистан, де частка електромобілів складає 5,7% [укр.].

Дехто побоюється, що збільшення кількості електромобілів підвищить попит на електроенергію, що може призвести до зростання викидів, особливо через домінування вугільної енергетики в регіоні. Проте численні дослідження та звіти спростували ці побоювання. Згідно з дослідженнями Кембриджського університету (Велика Британія) та Університету Неймегена (Нідерланди) електромобілі залишаються більш екологічними у 95% випадків, навіть якщо електроенергія для них виробляється переважно з вугілля. Водночас користь від електромобілів може бути зменшена, якщо країни не будуть активно розвивати зелену енергетику.

Для підтримки “зеленого” переходу Узбекистан планує [рос.] до 2030 року виробляти 30% електроенергії з сонячної енергії та побудувати сонячні й вітрові електростанції потужністю вісім гігават. Однак цей розвиток вже стикається з труднощами: західні інвестори не поспішають вкладати кошти через відсутність в країні верховенства права та належного захисту інвестицій, про що анонімно повідомили Global Voices представники іноземних інвесторів.

Зростання попиту на мінерали через експансію електромобілів

Окрім експорту електромобілів до Центральної Азії, Китай активно використовує багаті мінеральні ресурси регіону для задоволення свого попиту на нікель, кобальт і літій – ключові матеріали для виробництва акумуляторів електромобілів. Наприклад, Казахстан отримав значні китайські інвестиції в гірничодобувну інфраструктуру, спрямовані на підтримку виробництва електромобілів та акумуляторів.

Під час нещодавнього візиту до Казахстану в липні, китайський лідер Сі Цзіньпін пообіцяв [кит.] сприяти розвитку співпраці в галузях відновлюваної енергетики та видобутку критично важливих мінералів. Минулого року Казахстан уклав угоду [кит.] з провідним китайським виробником металів Zijin Mining Group для модернізації технологій видобутку.

Окрім літію, Казахстан має значні запаси міді, яка також є важливим компонентом для акумуляторів. Казахстан входить до п’ятнадцяти провідних країн світу за видобутком і запасами міді. У 2022 році Китай і Казахстан підписали меморандум про співпрацю в галузі чистої енергетики в місті Жезказган, головному центрі видобутку міді в країні.

Однак активний видобуток мінералів ускладнює перехід Казахстану на зелену енергетику, оскільки гірничодобувна діяльність може завдати значної шкоди довкіллю, а також негативно вплинути на здоров'я та умови життя працівників і мешканців прилеглих районів.

У Жезказгані протягом десятиліть спостерігається екологічна деградація та погіршення здоров'я населення через залежність від видобутку міді. Рівень смертності від раку та респіраторних захворювань тут значно вищий, ніж у середньому по країні. Нові китайські інвестиції в мідну промисловість навряд чи вирішать проблеми забруднення води і повітря чи покращать умови праці, зазначає дослідник Іпенг Чжоу.

Хоча розширення ринку електромобілів, де домінує Китай, є важливим кроком для зниження вуглецевого сліду, це також посилює навантаження на мінеральні ресурси Центральної Азії, де видобуток корисних копалин загрожує здоров'ю місцевого населення та довкіллю.