Ілюстрація Арзу Гейбуллаєвої

Остання подія, яка погіршила російсько-вірменські відносини, – це зменшення кількості години, що виділяються на вивчення російської мови в навчальних закладах. Згідно з “OC media” це рішення пов'язане з директивою, виданою в липні 2024 року, яка дозволить студентам вибирати між двома окремими курсами іноземних мов, замість того, щоб мати курс вивчення російської мови як обов'язковий. Влада Вірменії за останні роки прийняла низку рішень, що свідчить про те, що країна все більше виходить з російської сфери впливу. Чи вдасться це зробити, залежить від багатьох факторів, у тому числі від підписання мирної угоди з Азербайджаном.

Подалі від Росії

Після другої карабаської війни між Вірменією та Азербайджаном у 2020 році Вірменія почала віддалятися від Росії і натомість зміцнювати свої зв'язки з ЄС. Багато хто у Вірменії дедалі більше розчаровується у традиційних партнерах країни з питань безпеки після того, Росія Організація договору про колективну безпеку (ОДКБ) не надіслали допомогу під час вторгнення Азербайджану до Вірменії у 2021 і 2022 роках. Азербайджан не є членом ОДКБ, а члени організації за договором зобов'язані втручатися, коли одна з країн-учасниць зазнає нападу.

У 2022 році влада Вірменії дозволила Європейському Союзу направити місію з моніторингу кордону з Азербайджаном – крок, який в той час широко критикувався Росією.

ЄС вперше розгорнув контингент ЄС з моніторингу кордону в Вірменії (EUMCAP) у жовтні 2022 року після зустрічі прем'єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна та президента Азербайджану Ільхама Алієва в Празі за посередництва президента Ради ЄС Шарля Мішеля та президента Франції Еммануеля Макрона. Зустріч, як і рішення про розгортання місії відбулися через місяць після початку наступу Азербайджану на Вірменію. Згідно з заявами обох країн, в результаті війни загинуло понад 200 штатного персоналу.15 вересня 2022 року обидві країни підписали угоду про припинення вогню за посередництва Росії.

У грудні 2022 року Вірменія запросила ще одну місію, з надією, що її присутність уздовж вірменсько-азербайджанського кордону запобіжить подальшій військовій ескалації, подібній до тієї, що сталася у вересні 2022 року.

У лютому 2023 року ЄС розгорнув цивільну місію у Вірменії (EUMA) з терміном в 2 роки. У грудні 2023 року було оголошено про збільшення кількості персоналу місії зі 138 до 209.Як Росія, так і Азербайджан розкритикували розгортання другої місії. У своїх заявах офіційні представники обох країн поставили під сумнів мету місії. На прес-конференції в Баку міністр закордонних справ Росії, Сергій Лавров, заявив, що мета місії є сумнівною «з точки зору її легітимності, функцій, мандату і тривалості», повторивши попередні заяви Росії про те, що спостерігачі ЄС «можуть лише посилити геополітичне напруження в регіоні», і звинуватив ЄС у спробі протидіяти «посередницькі зусилля Росії за будь-яку ціну».

На території Нагірного Карабаху етнічне вірменське населення проголосило державу під час війни 1988-1994, яка закінчилася підписанням перемир'я і військовою перемогою Вірменії в 1994 році. Після першої війни була створена нова, міжнародно невизнана Нагірно-Карабахська Республіка. Сім прилеглих регіонів були окуповані вірменськими військами.В результаті цієї війни «понад мільйон людей були змушені покинути свої домівки: Азербайджанці втекли з Вірменії, Нагірного Карабаху та прилеглих територій, а вірмени залишили свої домівки в Азербайджані», - повідомляє Міжнародна кризова група.

Напруження зберігалося протягом наступних десятиліть, досягнувши кульмінації у другій карабаській війні у 2020 році та військовій операції у вересні 2023 року. Останнє відкрило шлях Азербайджану до відновлення повного контролю над Карабахом. Однак, незважаючи на запевнення, що права карабахських вірмен будуть захищені та збережені, згідно з останніми даними, 104 000 карабахських вірмен втекли після наступу у вересні 2023 року.

У вересні 2023 року влада Вірменії відправила першу гуманітарну допомогу Україні після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Того ж місяця Міністерство оборони Вірменії оголосило, що з 11 по 20 вересня 2023 року у Вірменії відбудуться спільні військові навчання з США, які допоможуть підготувати вірменські сили до миротворчих місій.

У жовтні 2023 року парламент Вірменії ухвалив закон про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС), незважаючи на неодноразові попередження Кремля про те, що ратифікація документа матиме «найнегативніші наслідки для двосторонніх відносин». У березні 2023 року МКС видав ордер на арешт президента Путіна за воєнні злочини, скоєні в Україні. Ратифікація Римського статуту означає, окрім інших зобов'язань, арешт президента Росії Володимира Путіна, якщо він в'їде до Вірменії.

Вірменія вирішила заморозити своє членство в очолюваному Росією ОДКБ у лютому 2024 року після загострення відносин між Вірменією та Азербайджаном. За наявною інформацією, 13 лютого 2024 року щонайменше четверо вірменських військовослужбовців було вбито і одного поранено в першій сутичці з летальними наслідками, після військового наступу у вересні 2023 року.

Відтоді Вірменія відмовлялась приймати у себе та брати участь у численних навчаннях і зустрічах ОДКБ, і навіть відмовилась надсилати свого представника на посаду заступника генерального секретаря ОДКБ.

12 березня 2024 року Європейський парламент ухвалив резолюцію «Про тісніші зв'язки між ЄС і Вірменією та необхідність мирної угоди між Вірменією та Азербайджаном».

Понад 500 депутатів Європарламенту проголосували «за», четверо «проти» і 32 утрималися. Резолюція «визнає і вітає» прагнення Вірменії «посилити і зробити пріоритетними відносини з Європейським Союзом», та називає партнерство між Вірменією і ЄС «логічним кроком, що відповідає вибору Вірменії на користь демократії, верховенства права, боротьби з корупцією і поваги до міжнародних правил і порядку».

Резолюція відповідає намірам Вірменії подати заявку на членство в ЄС та плану партнерства, що був оголошений у лютому 2024 року Верховним представником ЄС із закордонних справ Жозепом Боррелем .

У квітні 2024 року представники Вірменії взяли участь у трьохсторонній зустрічі з ЄС та США в Брюсселі. Влада Азербайджану сильно розкритикувала цю зустріч, заявивши, як це зазначено в заяві Міністерства закордонних справ Азербайджану, що вона негативно вплине на врегулювання конфлікту між Вірменією та Азербайджаном. Але зустріч жодним чином не була присвячена ані Азербайджану, ані врегулюванню конфлікту.

У червні 2024 року прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян підтвердив рішення уряду про вихід з ОДКБ. Рішення про вихід з організації, ймовірно, було прийнято після зливу документів, які свідчать про те, що Білорусь, яка також є членом організації, відправляла військову техніку до Азербайджану протягом 2018-2022 років.

Того ж місяця, після візиту до Єревана помічника держсекретаря Джеймса О'Брайена, США пообіцяли поглибити свої зв'язки з країною.

У липні 2024 року Росія розкритикувала Вірменію за участь у саміті НАТО у Вашингтоні, назвавши крок Вірменії до поглиблення зв'язків з НАТО та його країнами-членами « необачним». Заступник міністра закордонних справ Росії Михайло Галузін, прокоментувавши тодішню зустріч, сказав:

углубляя такими темпами сотрудничество с теми, чья цель — “стратегическое поражение” России, Ереван своими руками рискует серьезно дестабилизировать обстановку на Южном Кавказе в ущерб в том числе собственной безопасности

поглиблюючи такими темпами співробітництво з тими, чия мета – «стратегічна поразка» Росії, Єреван своїми руками ризикує серйозно дестабілізувати обстановку на Південному Кавказі, завдаючи шкоди, зокрема, власній безпеці

Того ж місяця ЄС оприлюднив план дій щодо спрощення процесу отримання віз для громадян Вірменії. Очікується також, що ЄС схвалить надання Вірменії нелетальної військової допомоги на суму 10 млн. євро через Європейський фонд миру.

Згідно з опитуванням громадської думки, проведеним у грудні минулого року на замовлення Міжнародного республіканського інституту, 87% респондентів позитивно оцінили відносини між Вірменією та ЄС.

У серпні 2024 року російські прикордонники, які базувалися в єреванському аеропорту «Звартноц», офіційно залишили свої пости. Росія охороняла кордони Вірменії, включно з аеропортом «Звартноц», з моменту здобуття країною незалежності. Виведення військ відбулося після ще однієї угоди, укладеної в травні, коли Вірменія і Росія домовилися про виведення своїх прикордонників, дислокованих у кількох інших регіонах Вірменії.

Також у серпні Сполучені Штати підтвердили, що вони обмірковують угоду з Вірменією, яка «дозволить Сполученим Штатам передати Вірменії ядерні технології, а також обмінюватися науковими дослідженнями і технічними знаннями», згідно з повідомленнями Eurasianet і Civilnet.

Як Вірменія рухатиметься далі, ще невідомо, і це залежатиме від низки факторів, згідно з аналізом Томаса де Ваала, старшого наукового співробітника Carnegie Europe та регіонального експерта. Серед цих факторів – досягнення остаточної мирної угоди з Азербайджаном.  Він сказав:

A successful process would mean Armenia would have more options and would be able to lessen its historical dependence on Russia and pursue a stronger partnership with the West. A continuation of the status quo gives Russia more opportunities to reapply its traditional levers of control.

Підписання остаточної мирниої угоди означатиме, що Вірменія матиме більше можливостей і зможе зменшити свою історичну залежність від Росії та налагодити тісніше партнерство із Заходом. Збереження статус-кво дає Росії змогу застосувати свої традиційні важелі контролю.