[Усі посилання в тексті — англійською мовою, якщо не вказано інше].
Протягом останніх десятиліть Китай безперечно займає панівне положення на ринку рідкісноземельних металів [укр.]. Країна володіє найбільшими у світі запасами цих корисних копалин, котрі вважаються критично важливими складовими в багатьох галузях технологій на передньому краї зеленого енергетичного переходу. Китай панував у розвідуванні й системі постачання, ставши ключовим постачальником на світових ринках. Та незабаром це може змінитися, оскільки й інші країни, включно з Бразилією, вступають у гру, сподіваючись здобути незалежність від китайського експорту.
За даними доповіді від організації China Water Risk (Ризики у сфері водних ресурсів Китаю), приблизно 85–90% рідкісноземельних матеріалів на світовому ринку зараз постачаються з Китаю. Близьке до монопольного становище дає країні величезний важіль для контролю потоків рідкісноземельних елементів по всьому світу. Рідкісноземельні метали — це група хімічних елементів, які в природі зустрічаються серед мінералів. Складова “рідкісно-” у назві групи пояснюється складністю виокремлення цих елементів, чиї унікальні характеристики, такі як сильний магнетизм і поглинання світла, роблять їх основними матеріалами в галузі технологій.
Країна не соромлячись користується своїм панівним становищем. У листопаді 2023 року Пекін оголосив про запровадження суворішого контролю за експортом, що вимагатиме від експортерів рідкісноземельних товарів звітувати про тип експортованого металу й кінцеві пункти призначення. У грудні того ж року Китай заборонив експорт технологій обробки рідкісноземельних елементів — такий крок серйозно обмежив можливості інших країн у розвитку власної промисловості і зниженні залежності від постачання з Китаю.
Китай виявив також певне занепокоєння стосовно інтересів інших держав до його запасів рідкісноземельних металів. Минулого січня Міністерство державної безпеки Китаю на своєму каналі у WeChat оприлюднило комікс [кит.], де змальовується вигадана шахта, на якій таємна охорона викриває іноземних шпигунів, які видавали себе за забудовників нерухомості — читачів підводять до думки, що іноземці намагалися викрасти їхні корисні копалини та технології.
У коміксі не називаються ніякі країни чи компанії, але в публікації, що йде за ним, Global Times, видання підтримуване державою й пов'язане з Комуністичною партією Китаю (КПК), наводить цитату експерта, за якою такі країни, як Сполучені Штати, Японія та Європейський Союз “ласо поглядають” на китайські рідкісноземельні ресурси і “вдаються до проникнення в китайські організації, підкупу та шпіонажу, аби тільки досягти своїх цілей”. На підтвердження цих заяв не було представлено жодних доказів.
Побоюючись, що Китай, можливо, вирішить обмежити свій експорт рідкісноземельних металів, що може викликати різкі порушення у ряді ключових галузей світової промисловості, країни на Заході шукають способи диверсифікувати собі постачання, розвиваючи видобування рідкісноземельних металів у інших країнах. Одна з них — Бразилія, де знаходяться треті за обсягом у світі запаси рідкісноземельних металів. За оцінками [порт.] правління Бразилії, країна найближчими роками може увійти до п'ятірки найбільших у світі виробників. Перший проєкт з видобування [порт.] запустили у Серра Верде, що у штаті Гояс, у січні цього року, і планується [порт.], що на момент виходу на повну потужність щорічний видобуток сягне 5000 тонн.
Вихід Бразилії на цю сцену — не просто ділова гра, а реальна потреба, бо настав вирішальний момент. За прогнозами Міжнародного енергетичного агентства очікується, що для досягнення нульового рівня викидів парникових газів до 2050 року й виконання зобов'язань за Паризькою угодою 2016 року [укр.] ринок критично важливих корисних копалин, включно з рідкісноземельними металами, за наступні п'ять років має зрости майже у сім разів.
Для більш сталого промислового розвитку необхідна ця група з 15 елементів періодичної таблиці Менделєєва, оскільки вони є ключовими компонентами в багатьох технологічних галузях на передньому краї енергетичного переходу, зокрема в електромобілях та вітроенергетиці. Ці матеріали дають нові можливості у промислових галузях, де прагнуть знизити викиди і зменшити споживання енергії.
Проте хоч рідкісноземельні метали і є критично важливим компонентом у забезпеченні кращої сталості промисловості, їх видобування може бути доволі шкідливим для навколишнього середовища, що веде до проблеми, яку експерти називають “парадоксом рідкісноземельних металів”.
Сяньбінь Яо, професор, викладач міжнародних досліджень в університеті Де-Ла-Салле у Манілі, колишній спеціальний старший радник Тихоокеанського відділення Азійського банку розвитку (АБР, ADB), сказав у інтерв'ю службі Global Voices:
On the one hand, many rare earth elements are used in products that are essential components of our clean, smart, low-carbon and climate-resilient future. On the other hand, rare earth elements come with a pollution tag.
З одного боку, багато рідкісноземельних елементів використовується у виробах, які становлять невіддільну складову нашого чистого, розумного, низьковуглецевого та кліматостійкого майбутнього. З іншого боку, за рідкісноземельними елементами закріпилася слава забруднювача.
Наслідки видобутку та переробки рідкісноземельних металів
Які сліди залишає видобування рідкісноземельних елементів, можна побачити на прикладі родовища Баян-Обо, на заході Внутрішньої Монголії, автономного району Китаю, який окремо взятий забезпечував 45% у переробці рідкісноземельних металів у 2019 році. У доповіді Science News 2023 року його названо “одним з найбільш забруднених місць на землі”. Відходи гірничого виробництва попри наявність у них важких металів скидаються в річки неподалік, в повітрі висока концентрація випарів і токсичного пилу, рослинність на цьому місці вивели для спрощення гірничих робіт, і місцеве населення скаржиться на симптоми інтоксикації важкими металами.
А після видобутку необхідне перетворення сирої руди на щось придатне для промисловості — крок відомий як переробка — теж залишає свій слід. При цьому витрачаються великі об'єми води й залишається багато відходів.
У 2022 році журналісти Sky News відвідали хвостосховище в Баотоу, місті біля родовища Баян-Обо, де збираються токсичні побічні продукти гірничодобувної діяльності в регіоні. Вони взяли інтерв'ю у двох селян, котрі перед цим якраз поливали свої поля водою, яка, за їхніми словами, “не відповідала нормам питної води для людей чи тварин”. Чоловіки розповіли репортеру про село неподалік, де щонайменше у 35% селян було діагностовано рак. Влада переселила їх і заборонила ведення сільського господарства на тих землях. У відео нижче показано, як токсичні відходи від переробки рідкісноземельної сировини скидаються в Баотоу:
Бразилія йде вперед
Баян-Обо — лише один приклад, а існує й багато інших. Доки що, допоки гірнича промисловість рідкісноземельних металів обмежувалася Китаєм, розплачуватися своїм довкіллям доводилося тільки китайським громадам. Але зараз, коли Бразилія й інші країни виходять на ринок рідкісноземельних металів, вони мають можливість піти іншим шляхом, відмінним від китайського, уникнувши повторення тих самих помилок і звівши до мінімуму негативний вплив на довкілля при розвідуванні цих мінералів.
Це актуальна проблема для такої країни, як Бразилія, чия недавня історія позначена двома масштабними трагедіями в гірничодобувній промисловості. 2015 року гребля хвостосховища залізної руди поблизу міста Маріана, що у штаті Мінас-Жерайс, обвалившись забрала життя 19 людей. У січні 2019 року біля Брумадінью [укр.], містечка в тому ж штаті, прорив ще однієї греблі хвостосховища на залізодобувній шахті призвів до загибелі 270 жертв. Багато хто пояснює ці трагедії слабким регулюванням і недбалістю правоохоронної системи.
У Бразилії існує ще й додаткова причина для занепокоєння, застерігає Жузе Гомес Ландграф, професор Політехнічної школи Університету Сан-Паулу. “Одна з речей, з якими нам треба боротися, — можливість безконтрольного видобутку в тих регіонах Бразилії, де залягає йонна глина [один з рідкісноземельних мінералів]”, — зауважує він, пояснюючи, що це стало проблемою в Китаї у 1990-х і 2000-х роках. Це був би не перший випадок включення незаконних корисних копалин у технологічний ланцюг постачання: у 2022 журналісти Repórter Brasil розкрили [порт.], як корпорації Apple, Google, Microsoft і Amazon використовували золото, незаконно видобуте у Бразилії.
Як вважає професор Яо з університету Де-Ла-Салле, усунути всі екологічні загрози важко. “Тут критично важливо забезпечити, по-перше, чітко встановлену систему екологічних норм і, по-друге, спрямування зусиль всього суспільства на дотримання цих норм і незалежний моніторинг. Тож ключова роль належить прозорості й залученості”, — пояснив він в електронному листі Global Voices.
Яо вказує, що в результаті всебічних польових досліджень на двох великих родовищах рідкісноземельних металів (одному на півночі й іншому на півдні) Китай посилив екологічні норми і нагляд за їх дотриманням за допомогою низки заходів, таких як системи податків і квот. І, краще продумавши та вибудувавши свою промисловість, країна навчилася, як добитися більшої сталості у процесах, зазначає він.
Він обґрунтовує думку, що, попри прагнення до незалежності від Китаю, країнам слід розглянути можливість співпраці з Китаєм, що вбереже їх від “зайвих зусиль на «винайдення колеса»” при розвитку власної рідкісноземельної промисловості. Також Яо говорить, що країни можуть задуматися над залученням китайських прямих інвестицій з передачею технологій. “Обидві сторони отримають взаємну вигоду від таких можливостей співпраці”, — сказав він Global Voices.
Можливо, до такого кроку неминуче прийдуть усі, хто пробує утвердитися як гравці, незалежні від Китаю. Така співпраця вже відбувається в Канаді, як повідомляла у грудні 2023 року телерадіокомпанія CBC News. Гірничий проєкт у Нечалачо, який роками подавали як значний крок Канади на шляху до незалежності від Китаю, отримав 9,9% фінансування від китайської компанії Shenghe Resoures.
З Бразилії доки що не чути новин про китайські інвестиції в галузь рідкісноземельних металів, але можливості є. У звіті за 2023 рік [кит.] щодо корисних копалин у Бразилії Центр галузевих досліджень Синьшидзє (англ. Xinshijie Industry Research Center, кит. 新思界产业研究院) зазначив, що перед китайськими компаніями відкривається широка перспектива у Бразилії через “порівняно відсталі технології видобутку і брак уваги з боку держави”.
Минулого червня група представників промислової галузі зі штату Мінас-Жерайс відправилася з технічною місією [порт.] до Китаю для встановлення стратегічного партнерства у виробництві рідкісноземельних магнітів. Метою візиту, що відбувся за підтримки посольства Бразилії в Китаї, був пошук потенційних постачальників сировини для виробництва у Бразилії.
Але на федеральному рівні ознак співпраці доки що не видно. Ні федеральний уряд Бразилії, ні Міністерство закордонних справ Китаю не оприлюднювали на своїх сайтах ніяких новин чи інформації про партнерство у сфері рідкісноземельних металів. Бразильські посадовці також не порушували цієї теми під час своїх останніх візитів до Китаю.
Щоб дізнатися більше про взаємозв'язок між китайськими проєктами розвитку та кліматичною справедливістю серед глобальної більшості, ознайомтеся з нашим проєктом Товариства глобальної кліматичної справедливості: