Статуетки Йосипа Броз Тіто, Драголюба Михайловича та Ніколи Тесли у сувенірній крамниці в сербському місті Ниш (1450 сербських динарів дорівнює приблизно 14 доларам США). Фото Global Voices, CC-BY 3.0.

Заклик белградського мера Александара Шапича прибрати могилу югославського антифашистського лідера Йосипа Броз Тіто з міста та поставити пам'ятник його запеклому ворогу, посібнику фашистів Драголюбу Михайловичу призвів до хвилі протестів у Сербії та на території колишньої Югославії.

“Я не можу вплинути на суспільну думку, і місто Белград не має юридичних прав на такий крок, та мені здається, що перевезення могили Йосипа Броза з Музею Югославії стало б надзвичайно важливою подією для сербського народу та майбутнього цієї країни”, сказав він під час міських зборів 17 вересня.

Мавзолей покійного югославського лідера, який називають Будинком Квітів, це одна з найвідоміших пам'яток Белграда, яку щорічно відвідують 120,000 людей, за даними  AFP.

У мавзолеї, що називають Будинком квітів, знаходяться могили югославського президента Йосипа Броз Тіто та першої леді Йованки Броз. Він є частиною белградського Музею Югославії, яку часто відвідують туристи. Фото Global Voices, CC-BY 3.0.

У заяві Балканської Дослідницької мережі (BIRN), історик Мілован Піссарі зауважив, що цей крок, “на превеликий жаль, став продовженням прийнятої ще 20 років тому політики, що передбачає реабілітацію військових злочинців, нацистської ідеології та проекту четників зі створення Великої Сербії”, а також “знищення будь-яких зв'язків з Югославією, з комунізмом та тим періодом що, незважаючи на всі недоліки сприяв прогресу як для Сербії, так і для всіх людей, що проживали на території цієї країни”.

Громадяни Сербії та опозиція звинуватили Шапича у спробі відвернути увагу від справжніх проблем.

Podržaću Šapićevu ideju podizanja spomenika Draži Mihailoviću, čim budem video slike četnika koji oslobađaju Beograd.

Do tada:
– spomenik četničkim koljačima u Beogradu – neće moći;
– skretanje pažnje građana sa poskupljenja osnovnih životnih namirnica na istorijske teme – neće… pic.twitter.com/wZfgFdmJvE

— Kosta Konstantinović 🇪🇺🇺🇦🇬🇪 (@KostaKonstan) 17 вересня, 2024 р.

Фото: Звільнення Белграда від нацистів югославськими партизанами та Червоною армією.
Текст: Я підтримаю ідею Шапича побудувати пам'ятник Драголюбу Михайловичу після того, як побачу фотографії четників, звільнявших Белград. А до цього часу
– ні пам'ятнику вбивцям-четникам у Белграді
– ні спробам відвернути увагу суспільства історичними дилемами від підвищення цін на основні продукти харчування
No pasaran!

Драгана Ракич, заступник президента Демократичної партії, у інтерв'ю газеті Danas сказала, що “Шапич неспроможний забезпечити мешканців Белграда функціональним та безпечним громадським транспортом чи гарантувати регулярне фінансування основних потреб міста, тож розпочинає давню суперечку про те, хто краще – четники чи партизани”.

BNE Intellinews повідомили, що пропозиція Шапича підняла шквал критики і з боку членів його коаліції. Міністр внутрішніх справ Сербії та лідер Соціалістичної Партії Сербії Івиця Драчич відмежувався від плану, заявивши, що його партія “не підтримає знищення комуністичних пам'яток”.

Представники інших країн також відреагували на цю новину, написавши численні пости у соцмережах, а деякі, такі як антифашисти з Монтенегро, зробили офіційні заяви,засудивши ідею Шапича.

Шапич вже не вперше пропонує прибрати могилу Тіто. Коли у квітні 2024 року він запропонував відправити рештки Тіто у його рідне місто Кумровець, що знаходиться у Хорватії, чиновники з Боснії та Герцоговини різко відповіли, що Сараєво, місто яке пишається своєю антифашистською позицією, з задоволенням прийме рештки. Повторна хвиля протестів показала, що спроби сербських націоналістів, прийшовших до влади ще у 90х роках, змінити погляд суспільства на історію пішли прахом.

Суперечку “вирішив” сербський президент Александар Вучич, який сказав Politico що “цього не трапиться”. У інтерв'ю, що було опубліковане 23 вересня, була наведена його цитата:

Я ніколи не був прихильником комуністів та комуністичного режиму, але Йосип Броз – частина нашої історії, він жив тут і був тут похований, а значить, залишиться частиною сербської та югославської історії.

Після цього здавалось, що мер Шапич припинив свої спроби прибрати могилу Тіто. Але 26 вересня він офіційно подав на розгляд комісії по пам'ятникам та назвам площ і вулиць Белградської Ассамблеї пропозицію побудувати пам'ятник Драголюбу Михайловичу в центрі Белграда.

Чому постать Драголюба Михайловича є такою контроверсійною?

Під час Другої світової війни Михайлович був лідером сербського націоналістичного руху четників, які з одного боку наголошували, що борються з окупантами від імені короля Петра II Карагеоргієвича та югославського уряду, які знаходились у вигнанні у Великобританії з початку 1941 року. Але на практиці четники допомагали німецьким нацистам та їх місцевим ставленикам боротися з антифашистським опором, очолюваним югославськими комуністами.

На історичній виставці у музеї Югославії, присвяченій Другій Світовій війні, можна побачити плакати, які розвішувала нацистська окупаційна влада в 1941 році. Вони сповіщали про винагороду в 100,000 рейхсмарок за голови лідерів спротиву Драголюба Михайловича та Йосипа Броз Тіто. Пізніше Михайлович зробив четників пособниками фашистів. Фото Global Voices, CC-BY 3.0.

Не дивлячись на свою співпрацю з нацистами, четники також шукали підтримки у західних союзників, і приймали участь у спасінні збитих британських та американських пілотів (за що американський президент Труман посмертно нагородив їх медалями). Але у 1944 році після британських операцій зпо встановленню фактів, та величезної кількості доказів того, що четники працювали на нацистів, союзники розірвали всі зв'язки з Михайловичем та сербськими “квізлінгами”.

Після війни у 1946 році міжнародно визнана влада Югославії судила його та стратила за зраду і військові злочини.

У популярній статті видання Radar історик Піссарі пояснив яким чином “ідеологія четників, як багато інших, навіть фашистських ідеологій, пережила Другу світову війну “, коли сербська діаспора “продовжила створювати культ монархічних антикомуністичних сил” та ідеї “створення Великої Сербії“.

Наприкінці 80х років минулого сторіччя більшість політичних партій у Сербії взяла курс на націоналізм, а під час Югославських війн 90х років сербські екстремисти, що називали себе “відродженими” четниками, були винні у ряді військових злочинів та террору у Хорватії, Боснії і Герцоговині та Косово.

Піссарі відмітив, що коли у 2000 році прийшли до влади найбільш радикальні партії, “націоналізм захопив державу, а значить, і владу”, що призвело до повного виправдання четників у політичній та соціальній сферах в Сербії. Процес реабілітації Михайловича включав в себе повторний суд, який закінчився у 2015 році та офіційно скасував вердикт 1946 року.

Кампанія, націлена на створення з Михайловича національного героя захопила як політику, так і ЗМІ, викликавши хвилю обурення у організацій з захисті прав людини, таких як Гельсинська спілка, що назвала це “морально неприпустимим” та провокацією проти сусідів Сербії, що постраждали від етнічних чисток та геноциду з боку четників у багатьох війнах.

Останні спроби мера Белграда свідчать про те, що політичні сили, які здійснювали військові злочини у 90х років минулого сторіччя, досі при владі у Сербії. Популісти, що намагаються зробити четників героями, ще більше розколюють сербське суспільство та посилають негативні, войовничі сигнали всьому балканському регіону, стаючи на перешкоді примиренню, справедливості та мирному співіснуванню.