Фотографія Агуса Дітріха на Unsplash. Використовується за ліцензією Unsplash.

[Усі посилання в тексті — англійською мовою, якщо не вказано інше].

Ця стаття [рос.] Аліни Михалкіної була вперше опублікована NewsMaker 28 вересня 2024 року. Відредагована і перекладена версія перевидана на Global Voices в рамках угоди про партнерство у сфері контенту.

Кризи, що стрясають країни колишнього Радянського Союзу, призводять до того, що все більше людей втрачають своє громадянство. Хоча може здатися, що кожна людина має громадянство, оскільки проживає в межах кордонів певної держави, реальність інша. Станом на кінець 2023 року у світі налічувалося 4,4 мільйона осіб без громадянства – людей без громадянства або з невизначеною національністю. Ці особи стикаються зі значними проблемами, наприклад, з труднощами при укладанні шлюбу, відкритті банківських рахунків або реєстрації власності. Вони фактично зникають з офіційних «радарів» і позбавлені багатьох фундаментальних прав.

Без паспорта в Молдові

За даними ООН, у 2014 році, більш ніж через двадцять років після розпаду Радянського Союзу, понад 600 000 людей на пострадянському просторі все ще залишалися особами без громадянства. Одним з них був Олена Дергунова, мешканка Кишинева.

«У Придністровському регіоні я отримала паспорт Республіки Молдова. Із ним я змогла виїхати до Ізраїлю, де пропрацювала кілька років. Але коли я повернулася до Молдови, на кордоні у мене вилучили документ, сказали, що паспорт недійсний», – згадує жінка.

У 1954 році країни ООН розробили Конвенцію про статус апатридів. Згідно з документом особа без громадянства – це той, хто «не вважається громадянином жодної держави відповідно до її законодавства». До 2024 року конвенцію підписали 98 країн, у тому числі Молдова.

Олена розповідає:

I lived without documents for 12 years. All I had was a copy of that invalid Moldovan passport. I registered my middle son at the hospital using that copy. I was only able to obtain a birth certificate for my youngest son when he was five and a half years old.

Я прожила без документів 12 років. Усе, що в мене було, – це копія недійсного молдовського паспорта. За цією копією я зареєструвала свого середнього сина в пологовому будинку. Свідоцтво про народження молодшого сина я змогла отримати лише тоді, коли йому виповнилося п'ять з половиною років.

Коли немає захисту

Відсутність громадянства часто означає, що ви не можете відкрити рахунок у банку, зареєструвати майно, одружитися, записати дитину до школи, знайти роботу або навіть звернутися до сімейного лікаря. Олена зізнається, що колишній чоловік постійно погрожував їй, кажучи, що «напише заяву, і в мене заберуть дітей». Усі ці роки вона не могла офіційно влаштуватися на роботу і отримати жодних соціальних виплат.

На думку експертів ООН, людина може стати особою без громадянства через різні обставини, такі як дискримінація за етнічною, релігійною ознакою або належність до інших груп меншин. Ще однією важливою причиною безгромадянства є гендерна дискримінація.

Крім того, відсутність громадянства може виникнути під час «правонаступництва держав», коли утворюється нова країна або розпадається стара.

«З 2005 року я зверталася до різних установ, але мені всюди відмовляли. Я не була громадянкою ні України, ні Молдови. Пізніше я отримала статус особи без громадянства і тепер маю посвідчення особи та закордонний паспорт. Я вперше змогла офіційно влаштуватися на роботу», – розповідає Олена.

За словами Олега Палія, керівника Центру правової інформації та консультацій, різниця між визнаними особами без громадянства та особами з невизначеним правовим статусом полягає в тому, що останні майже невидимі для державних структур: «Людина без документів не має жодних соціальних прав, тому що цих людей практично не існує – вони невидимі для державних інституцій».

Безправні білоруси

5 січня 2023 року Олександр Лукашенко [укр.] підписав закон, що дозволяє позбавляти білоруського громадянства тих, хто втік з країни з політичних мотивів. Офіційною підставою для цього заходу є «втрата правових зв'язків з державою». Раніше, у 2022 році, режим Лукашенка запровадив репресивний механізм, який дозволяє переслідувати опозиціонерів заочно. Це так зване «особливе провадження» не лише надає владі формальне обґрунтування для позбавлення громадянства, але й дозволяє їй безперешкодно вилучати майно, залишене цими особами без громадянства.

Об'єднаний перехідний кабінет Білорусі, створений опозиційним лідером Світланою Ціхановською [укр.], пообіцяв запустити безпрецедентну ініціативу – паспорт для Нової Білорусі. Однак поки що кількість білорусів без громадянства, які волею обставин опинилися на чужині, продовжує зростати.