Магазин/майстерня Геманта, теперішнього власника Krishna Handicrafts у Чандполі, Удайпур. Зображення автора.

[Усі посилання в тексті — англійською мовою, якщо не вказано інше].

Удайпур [укр.], відомий як «Місто озер», розташований на північному заході індійського штату Раджастан і славиться унікальним поєднанням природної краси та багатої історії. Серед його найцінніших традицій – шкіряне ремесло, яке має глибоке коріння в регіоні, що сягає часів раджпутів [укр.] (XII–XVI століття).

Історія свідчить, що Махарана Пратап [укр.] (1572–1597), правитель королівства Мевар на території сучасного Раджастану, був одним із перших монархів, хто підтримав місцевих ремісників, зокрема шкіряників, які виготовляли сідла, щити та інші необхідні вироби для військових потреб. Це покровительство тривало століттями, а наступні правителі, як-от Махарана Саджан Сінгх і Махарана Фатех Сінгх, підтримували ремісників, які створювали предмети розкоші: манускрипти в шкіряних палітурках, скриньки для прикрас і декоративні вироби. Ці предмети стали символами культурної ідентичності Удайпура.

З нагоди Міжнародного дня нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, який відзначають 17 жовтня, це чудовий час, щоб замислитися над незгасною спадщиною шкіряного ремесла Удайпура.

Шкіряні книги на виставці Krishna Handicrafts. Зображення автора.

Блукаючи вуличками навколо храму Джагдіш — великого індуїстського храму в самому серці Удайпура, — ви побачите численні крамниці з різноманітними шкіряними виробами. У цьому яскравому культурному середовищі покоління сімей в Удайпурі зберігають ремісничі традиції, передаючи техніки виготовлення від батька до сина. Гемант, нинішній власник майстерні «Krishna Handcrafts» у районі Чандпол, є одним із багатьох місцевих майстрів, які продовжують цю багату спадщину й донині.

Гемант посміхається, позуючи у своїй крамниці. Зображення автора.

Гемант розповідає: «Ми завжди вірили, що наше ремесло є частиною історії Удайпура. Мій батько навчив мене, що робота зі шкірою — це не просто бізнес, а мистецтво, у кожному стібку якого втілено дух Раджастану». Зараз Гемант працює в жвавій крамниці з 25-річною історією, де представлені шкіряні журнали, витончено оформлені сумки та гаманці — кожен із цих виробів є водночас відголоском минулого й містком у майбутнє.

Усередині майстерні Геманта. Зображення автора.

Ремісник Рамруп вручну зшиває книгу в шкіряній палітурці. Зображення автора.

Ремісники Удайпура, такі як Гемант, досі застосовують давні техніки, зокрема інструменти, як-от шило для зшивання та спеціальні інструменти для обробки шкіри, демонструючи відданість традиційним методам. Гемант, наприклад, використовує натуральні барвники, які, за його словами, надають його виробам «характер, з яким промислові шкіряні вироби просто не можуть зрівнятися». Ці методи, часто з використанням рослинно-дубленої шкіри, підтримують цінності сталого розвитку та майстерності, які ремісники сповідують століттями.

У своїх роботах Гемант використовує шкіру місцевого виробництва, дублену рослинними методами, що обрано за її довговічність та екологічні властивості. У цьому процесі використовуються дубильні речовини з природних джерел, як-от кора дерев, — практика, глибоко вкорінена в традиціях шкіряного ремесла. Такий метод не тільки є екологічно безпечним, але й дозволяє створювати вироби, які з часом набувають особливої естетики.

Гемант розмічає молотком крапки на аркушах для нової книги. Зображення автора.

Щойно виготовлена шкіряна книга від Геманта. Зображення автора.

Шкіряні вироби з Удайпуру також привернули міжнародну увагу, особливо журнали ручної роботи та декоративні вироби, що стали популярними сувенірами. Ці вироби не лише відображають місцеве мистецтво, а й поширюють спадщину Удайпуру у світі. Як зазначає Гемант, «до нас приїжджають відвідувачі з різних куточків світу, захоплені нашими виробами. Вони часто кажуть, що відчувають зв’язок із історією, втіленою в цих предметах».

Ряди шкіряних книг на виставці «Крішна Хендкрафтс». Зображення автора.

Хоча шкіряне ремесло посідає важливе місце в спадщині Удайпура, етичні проблеми, пов'язані з використанням продуктів тваринного походження, спонукали місцевих ремісників адаптуватися. Багато з них, зокрема Гемант, тепер надають перевагу шкірі, виробленій з екологічно чистих джерел та з дотриманням етичних норм, а також паперу ручної роботи, виготовленому з переробленої бавовни – екологічно чистої альтернативи звичайному паперу.

Папір ручної роботи, готовий до переплетення у шкіряну книгу. Зображення автора.

У сучасному Удайпурі шкіряне ремесло — це більше, ніж традиція, це форма живої історії. Ремісники, такі як Гемант, втілюють дух цієї традиції, зберігаючи багатовікові техніки, а також впроваджуючи інновації, щоб відповідати сучасним вимогам. Як розмірковує Гемант: «Кожен виріб, який ми виготовляємо, є даниною нашій історії та мостом у майбутнє. Ми не просто створюємо вироби, ми створюємо історії».