Фотографія Саші Плешко на Unsplash. Використовується за ліцензією Unsplash.

20 жовтня в Молдові відбулися президентські вибори і конституційний референдум про вступ до ЄС. Результати президентських виборів і референдуму щодо європейської інтеграції стали несподіванкою для багатьох у Молдові. Лише трохи більше 50 відсотків виборців підтримали включення європейського курсу до конституції. 3 листопада 2024 року в Молдові відбудеться другий тур президентських виборів, до якого вийшли чинна президентка Майя Санду та колишній генеральний прокурор Олександр Стояногло. NewsMaker дослідив, чому прогнози та опитування не справдилися, і чого можна очікувати далі. Global Voices переклав статтю та опублікував її з дозволу NewsMaker.

З невеликим відривом і другим туром

Другий тур президентських виборів у Молдові відбудеться 3 листопада. Кандидатами будуть Майя Санду від правлячої партії PAS та Олександр Стояногло від соціалістів. Передвиборчі опитування показували, що Санду, ймовірно, посяде перше місце, а Стояногло – друге, але різниця в цифрах була значною.
Опитування показали, що близько 30-35 відсотків респондентів були готові підтримати Санду, в той час як близько 10 відсотків віддавали перевагу Стояногло. Це була невелика частка від загального електорату, оскільки значна частина виборців усе ще не визначилася з вибором. У результаті Санду отримала 42,45%, а Стояногло – 25,98%.

Вибори на межі

З іншого боку, очікувалося, що на референдумі переважною більшістю голосів буде проголошено «Так».
Насправді ж голоси розділилися майже навпіл: 50,49% проголосували за включення євроінтеграції до Конституції, тоді як 49,57% проголосували проти.

Регіони проти Євросоюзу?

За попередніми результатами, після підрахунку половини бюлетенів, більшість виборців (близько 56%) висловилися проти референдуму, ніж «за». Однак ситуація почала змінюватися після обробки бюлетенів із закордонних виборчих дільниць. Усередині країни в більшості регіонів переважали ті, хто проголосував проти конституційних поправок. В окремих регіонах, таких як Унгенський та Леовський райони, ініціаторка референдуму Санду отримала найбільшу підтримку, але більшість усе ж проголосувала проти. У деяких інших, наприклад у Теленештському та Ніспоренському районах, Санду здобула менше голосів, ніж отримала підтримка референдуму.

Столиця, Кишинів, підтримала внесення змін до Конституції: 55,98% виборців проголосували «за», а 44,02% — «проти». Усі райони Кишинева та його передмість, окрім одного, підтримали поправки, крім того району, де більшість виступила проти включення курсу на ЄС до Конституції.

Південні та північні регіони країни переважно проголосували проти поправок. Експерт WatchDog Андрій Курару зазначає, що той факт, що в більш ніж половині районів Молдови понад 50% виборців висловилися проти конституційних змін, не можна вважати повністю репрезентативним.

У федеративних державах суб'єкти федерації відіграють значнішу роль, але ми є унітарною державою. Наша демографічна ситуація така, що населення зосереджується переважно в Кишиневі. Я вважаю, що наразі половина наших громадян проживає саме тут. Гагаузія, наприклад, проголосувала проти поправок, але варто пам'ятати, що там проживає лише близько 200 000 людей, а голосує зазвичай близько 55 000.

Він також вказав на економічний вплив Кишинева та діаспори на розвиток країни, запропонувавши порівняти цей фактор з регіонами, які проголосували проти.

Чому так сталося?

Після оголошення попередніх результатів виборів і референдуму Майя Санду заявила, що близько 300 000 виборців стали об'єктами підкупу. Під час виборчої кампанії та референдуму очікувалися провокації та спроби підкупу виборців. Олігарх-утікач Ілан Шор [укр.], засуджений у Молдові до 15 років ув'язнення, та його блок «Перемога» створили мережу прихильників, пропонуючи їм гроші за підтримку та залучення інших. Поліція неодноразово проводила обшуки та заарештовувала лідерів і членів територіальних осередків блоку за незаконне фінансування та втручання у виборчий процес. Експерт Андрій Курару зазначив, що в Молдові існує такий формат захисту демократії: «Ми проводимо обшуки та затримуємо двох-трьох лідерів, але не працюємо з населенням, яке виявилося значно більш вразливим до впливу Шора, ніж ми думали».

Колишній представник Молдови в ООН та Раді Європи Олексій Тулбуре зазначив, що російське втручання стало серйозним фактором, що вплинув на результати. Він вважає, що якби в Молдові було проведено судову та правоохоронну реформи, «руйнівну силу російського втручання можна було б звести до мінімуму». Політолог Анжела Колацкі порівняла реакцію уряду на дії Шора з «укусом комара».

Коли ви сідаєте грати з шахраєм, не має значення, у яку гру ви граєте – ви завжди повинні бути напоготові. Ми не можемо боротися з ними їхніми методами, тому що це незаконні методи. Треба використовувати весь державний арсенал, і то на випередження.

Невдалий момент

Олексій Тульбуре вважає, що лише реформи, які покращують життя людей, можуть зробити процес євроінтеграції незворотнім.

Якщо життя людей покращиться, можна буде впевнено сказати, що шляху назад не буде. Але внесення змін до Конституції не зробить євроінтеграцію незворотною. Нам бракує правової культури.

Крім того, проведення референдуму одночасно з президентськими виборами викликало багато запитань. Деякі проєвропейські прихильники також голосували проти, пояснюючи це як «голосування проти уряду, а не проти Європи». Тулбуре підкреслив, що «це було послання президентці та партії PAS, які організували референдум у невдалий час і не в найкращий спосіб».

Недостатня робота з виборцями

Ще однією причиною експерти називають недостатню взаємодію з виборцями. «Необхідна політична робота для досягнення широкого консенсусу щодо європейської інтеграції та об'єднання суспільства», – сказав Тулбуре. Він вважає, що до цього процесу мають бути залучені інші етнічні та політичні групи населення, що «змінило б їхнє ставлення до нього». Він додав: «Якщо їх виключити, вони стають легкою здобиччю для пропагандистів і популістів».
За його словами, команда PAS зробила недостатньо для того, щоб достукатися до виборців.

Вони [представники PAS] відвідали центральні райони Молдови, де здебільшого проживає їхній стабільний електорат. Президентка не відвідала ні північ, ні південь, де її рейтинг значно нижчий. У наступні два тижні до другого туру їй необхідно відвідати ці райони й переконати людей.

Анжела Колацкі також зазначила, що ідея референдуму була погано донесена до виборців. «Не всі виборці зрозуміли, що другого туру референдуму не буде. Гасло «Другого туру на референдумі не буде» з'явилося занадто пізно», – сказала вона.

Що далі?

Молдова наближається до другого туру виборів, і робити прогнози складно. Розрив між кандидатами в першому турі склав 16 відсотків. Санду вже звернулася до прихильників Октавіана Цику, Андрія Нестасе, Тудора Ульяновського, Іона Чику та Ренато Усатого з проханням підтримати її у другому турі, хоча всі ці кандидати критикували чинну президентку.

З-поміж них найбільшу підтримку в першому турі отримав Ренато Усатий, посівши третє місце. На попередніх президентських виборах 2020 року він також був третім і закликав своїх виборців голосувати за Санду у другому турі. Однак цього разу, перед першим туром, Усатий заявив, що не підтримуватиме жодного кандидата. У той же час Стояногло може об’єднати всіх опозиційно налаштованих виборців, проте чи буде цього достатньо для подолання розриву, залишається під питанням.

З іншого боку, здається, що Санду вже мобілізувала свій стабільний електорат і нових голосів для неї може не залишитися. Але експерти не погоджуються з цим. Тулбуре вважає, що у Санду ще є два потенційних ресурси: виборці з півночі та півдня країни, яких вона не змогла переконати в першому турі, і діаспора, яка, попри активну участь, може ще збільшити свою підтримку.

Політолог Анжела Колацкі вважає, що Майя Санду має зміцнити співпрацю з іншими проєвропейськими силами, особливо напередодні парламентських виборів наступного літа. Результати референдуму показали не лише глибокий розкол у суспільстві, але й невдоволення чинним урядом. Експерти сумніваються, що PAS зможе повторити успіх 2021 року. «Необхідно вже зараз починати переговори про проєвропейську коаліцію», — зазначила Колацкі.

Курару вважає, що шок від результатів референдуму та першого туру виборів може стати мотивацією для проєвропейських виборців.

До другого туру залишилося менше тижня, і передвиборча кампанія набирає обертів. Обидва кандидати вже закликали одне одного до дебатів.