Реабілітаційний центр в Нігерії використовує музику в боротьбі з наркотичною залежністю

Єремія Алувонг на прізвисько Представник, голова місії християнської організації LightWK's (сидить в центрі), з мешканцями Light Center. Фото місії LightWK, використовується за згодою автора.

Нігерійське національне агентство з контролю за наркотичними речовинами (NDLEA) пише, що 14,3 міліона нігерійців страждають від наркотичної залежності, і кожна четверта з них – жінка. Нажаль, кожного року у цій країні через пов'язані з наркотиками причини помирає 2,5 млн людей. Підрахунки показують, що до 2030 року число африканців, що використовують прихоактивні препарати збільшиться на 40 відсотків.

У спробі побороти цю поширену проблему Light Center, безкоштовний релігійний центр реабілітації та навичок, що підпорядковується місії християнської організації Light WK, розташованій у столиці Нігерії Кадуні, допомагає особам, що страждають на наркотичну залежність, наркоторговцям та іншим, пропонуючи людям лікування, спокуту та відновлення.

“Ми віримо, що справжні зміни можливі тільки тоді, коли змінюється наше серце. Наркоманія це симптом наявності інших проблем в житті людини, і саме тому більшість реабілітаційних центрів безсилі – вони намагаються боротись із вживанням препаратів, а не справжньою причиною цього явища. Це – корінь ниньшньої трагедії”, – розповів Global Voices голова місії Єремія Алувонг під час особистої зустрічі.

Двадцятип'ятирічний Мішаель Самбо – один з мешканців центру. Він вже втратив лік випадкам, коли його арештовувала поліція. “Підлітком я звик до наручників. Мене багато разів затримувала поліція та співробітники відділу по боротьбі з наркотиками. Та мої батьки не знають про це. Я завжди знаходжу спосіб виплутатись з таких ситуацій”, – зізнався він в інтерв'ю з Global Voices.

Самбо, що колись вивчав кіно- та телевізійне виробництво у коледжі NTA у м.Джос, не зміг продовжувати навчання, коли його залежність прогресувала з вживання трамадолу до креку. Він згадує: “Старшокласник з моєї школи-інтернату запропонував трамадол, дізнавшись про мої проблеми зі сном. Пізніше я почав регулярно приймати його, а потім моя колишня дівчина познайомила мене з креком. Тоді я почав продавати своє майно, займатись злочинністю та носити речі в ломбард, щоб купити чергову дозу”.

Витративши в черговий раз на наркотики гроші, які сім'я висилала йому на білет додому, у Кадуну, Самбо залишався у Джосі до тих пір, поки через величезний борг нркоторговець не почав погрожувати, що вб'є його. Тоді він нарешті втік додому.

Майкл Самбо. Фото місії LightWK, використовується зі згодою автора

“Я сказав батькам, що потребую допомоги, що мені потрібно лікування, але ніхто не звертав уваги на мене, і я став поводитись ще гірше: крав, брехав батькам до тих пір, поки вони не виставили мене за двері”.

Він додає: “Я повернувся на вулицю. Це було єдине знайоме мені місце. Курив у крек-хаусі (наркопритоні), поки справи не стали ще гірше. В мене не було грошей, не було навіть змінного комплекту одягу. Тож я вирішив повернутись додому. Вони відкрили мені двері, хоч я не сподівався, що це будетак просто. І розповіли про реабілітацйний центр. Я подав заявку, зі мною провели спвбесіду та прийняли сюди”.

Коли у інтерв'ю з Global Voices генерального директора кадунського Офісу з питань зловживання наркотичними речовинами, профілактики та лікування (KADBUSA) Джозефа О. Айке спитали про зв'язок між наркоманією та злочинністю, він відповів: “Основна маса – це молоді люди, що знаходяться у найбільш продуктивному періоді свого життя. Якщо громада має значні проблеми з наркоманією, це негативно впливає на рівень злочинності, впевненість людини у собі та інші речі”.

Подолання божевілля за допомогою музики

Коли християнський репер Єремія Алувонг на прізвисько Представник, що став проповідником, почав нести слово Боже у наркопритони то не знав, що згодом працюватиме у реабілітаційному центрі. У спробі поєднати систематичне навчання молодих людей та свій артистичний талант, він створив місію Laght WK.

“Ми почали навідуватись у наркопритони Кадуни для того, щоб читати реп та проповідувати. За одну ніч зібралось більше ста хлопців. Їм подобалося бачити нас, пасторів, що носять футболки без рукавів та бейсболки, а не священницькі ряси. Ми були дуже ліричними, і їм дуже сподобалось. Під час епідемії коронавірусу я весь час знаходився у цих притонах, спілкуючись з хлопцями, приносив їм засоби індивідуального захисту (маски для обличчя та дезинфікуючі засоби). Наші урядовці не ходили туди. Нікого вони не цікавили. В них були дреди, діти, які з ними не жили. Інші церкви їх недолюблювали. Вони були ізгоями. І я став їх пастором. Коли їх арештовують, то я вношу за них заставу”.

Єремія Алувонг на прізвисько Проповідник. Фото місії LightWK, використовується за згодою автора.

 

Один з найвідоміших наркопритонів Кадуни, “Чорна Вулиця” став одним з 154 місць, де члени Light WK несли слово Боже кожну п'ятницю та суботу, та вони не зупинились на одних лише репі та проповідях.

“Не думаю, що промови – це все, що потрібно. Я вірю в учнівську євангелізацію. Я вірю, що людям потрібно відчувати підтримку та опору”.

Під час акції у м. Гомбе деякі батьки підходили до Алувонга з проханням допомогти їх дітям, що страждали від наркозалежності, але у нього не було місця, де вони могли б жити.

Поява Light Centre

Light Centre був створений у 2021 році. “Якщо ми збиралися допомогти людям, що живуть за межами міста, то нам потрібне було місце, де вони могли б зупинитися. Ми вирішили зробити його безкоштовним, тому що більшість тих, хто живе на вулиці, не може дозволити собі платити за реабілітаційний центр”, – розповів Алувонг.

Взявши за основу біопсихосоціальну модель, Light Center пропонує своїм мешканцям різні професійні курси, уроки християнського богослов'я та майстер-класи для саморозвитку.

“Наш підхід грунтуєтьсянавколо вчення Христа. Наркомани стали заручниками шкідливої звички, але Святе Писання рятує їх, ми бачили це вже безліч разів”, – пояснив Алувонг, цитуючи Біблію.

Деякі дослідження підтверджують, що релігія та духовність можуть запобігти чи допомогти вилікувати від наркоманії, значною мірою завдяки соціальній підтримці та відчутті єдності з общиною, що виникають у групах, об'єднаних однією вірою. Визнаючи роль медицини та психотерапії у лікуванні таких випадків, дослідники зазначають, що їх недостатньо.

Відкриваючи нову главу

З дня свого заснування Light Center вилікував 251 людину. Двадцятидев'ятирчний Джеймс Пріма один з них. У інтерв'ю з Global Voices він поділився, що найскладнішим етапом у лікуванні залежності від кількох препаратів був абстинентний синдром. Після закінчення реабілітаційного курсу у приміщенні центру, що тривав чотирнадцять тижнів, та тестового місяця після нього, коли він мав зіштовхнутись зі старими спокусами та тригерами, Джеймс зрозумів, як йому не вистачало раніше глибокого розуміння Бога. “Взагалі, якщо б я знав про Христа до цього, то навряд чи впав так низько”, – сказав він.

Пріма, що має диплом з інформатики, на даний момент проходить онлайн курс з аналітики даних та працює над поверненням до школи, щоб отримати вищу освіту. Як і він, багато інших резидентів Lsght Center змогли розпочати нову сторінку свого життя і тепер стали частиною іншого суспільства.

За словами Алувонга, життя 95 відсотків колишніх резидентів Light Center стало краще, деякі з них знайшли гарну роботу, а інші повернулись до навчання. “Ми ставимо акцент не на утриманні від наркотиків. Наша мета – дати людям відчути себе частиною суспільства і стати відповідальними. Ми хочемо навчити їх брати на себе відповідальність за свої дії, саме тому вони можуть вільно розповідати про свій шлях. І навіть коли вони покидають ці стіни, ми залишаємось їх сім'єю. Я бачу їх потенціал і те, ким вони можуть стати. Я хочу побачити, як вони переможуть, це приносить мені величезну радість. Якби у мене були всі гроші світу, я б віддав їх, щоб допомогти іншим. Ми продовжуємо підтримувати фінансово деяких з колишніх резидентів, тому що рідні забули про них”.

Коли представники Global Voices відвідали центр, серед резидентів в той час не було жінок.

Центр не бере зроші зі своїх резидентів, та Алувонг розповів, що в середньому на лікування однієї людини вони витрачають 1,6 млн нігерійських найр (прибл. 1,000 амер. доларів). За раз приймають тільки по 10 людей:

“Наш центр самостійно покриває всі витрати, не отримуючи жодних грантів.Ще одна причина, чому ми не беремо гроші з наших резидентів це те, що коли вони приходять сюди, не платячи ані гроша, то відчувають не лише смирення, а й розуміють, що ми робимо це зі справжньої любові”. 

Почати обговорення

Шановні автори, будь ласка увійти »

Правила

  • Усі коментарі перевіряються модератором. Не надсилайте свій коментар більше одного разу, інакше він може бути ідентифікований як спам.
  • Будь ласка, ставтесь з повагою до інших. Коментарі, які містять мову ненависті, непристойність та особисті образи, не будуть опубліковані.