Згідно з чинним законодавством правила використання дронів в Азербайджані є такими ж суворими, як і для певних видів зброї, вибухових пристроїв та обладнання для друку грошей. Дрони включено до списку об'єктів, обмежених для індивідуального використання відповідно до статті 18 Закону № 564 «Про перелік предметів, дозволених для цивільного використання». Зокрема шість державних органів несуть відповідальність за надання дозволів на кожен унікальний дрон, а також за його реєстрацію, що робить процес отримання дозволу громіздким і складним.
Аналогічні вимоги діють і при імпорті дронів. Потенційні власники повинні подати електронну заявку до Державної служби цивільної авіації і отримати схвалення від шести зазначених державних органів.
На практиці це означає, що учень, який хоче запустити дрон у дворі своєї школи чи вдома, школа або університет, які бажають впровадити інноваційні освітні рішення за допомогою дронів, турист, який хоче сфотографувати пам'ятку міста, або медіа-організація, яка планує використати дрон для новин, — всі вони зобов'язані отримати дозвіл від цих державних установ.
Спеціальний дозвіл можуть отримати як юридичні, так і фізичні особи (лише ті, хто є фізичними особами-підприємцями). Цей дозвіл надається Міністерством цифрового розвитку та транспорту за погодженням з Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Службою державної безпеки, Державною прикордонною службою та Службою безпеки Президента Азербайджанської Республіки (ці повноваження виконує Державне агентство цивільної авіації, що підпорядковується Міністерству).
Згідно зі статтею 156 Кримінального кодексу особи, які використовують дрони для порушення приватного життя інших, можуть стикнутися з суворими наслідками.
Дозвіл на використання дронів є особливо жорстким для журналістів і активістів. У 2018 році у громадського активіста Бахтіяра Гаджієва було конфісковано дрон після того, як він замовив його зі США без необхідного дозволу. У 2021 році поліція затримала блогера Мехмана Гусейнова, в якого також вилучили дрон, оскільки він знімав об'єкти нерухомості, незаконно придбані державними чиновниками.
Коли Гусейнов спробував ввести другий дрон, Державний митний комітет відмовив у дозволі, вказуючи на відсутність офіційного дозволу від вищезгаданих шести державних органів. Гусейнов ніколи офіційно не звертався за отриманням дозволу.
Що стосується Бахтіяра Гаджієва, то він звернувся до відповідних органів, але через кілька місяців отримав відмову на різних підставах, зокрема через те, що мета використання, вказана Гаджієвим, не відповідала дійсності.
На момент написання цієї статті жодна судноплавна компанія в Азербайджані не приймала відправлення з дронів.
Така сувора політика вказує на те, що однією з причин надмірної бюрократії є побоювання уряду та його чиновників, що зняті дронами відеоматеріали можуть бути використані для викриття їхньої корупції, наприклад, для зйомки приватної власності.
Незалежні експерти в Азербайджані вважають ці правила досить жорсткими і непотрібними в епоху, коли глобальні ресурси і супутникові служби можуть відстежувати будь-який об'єкт.
Надії на зміну цієї системи пов'язані з законопроєктом про авіацію, про який уперше заговорив у 2022 році міністр зв'язку та високих технологій Рашад Набієв. Законопроект обіцяв створити більш упорядковану політику та процедури щодо використання та реєстрації безпілотників. Однак за два роки, що минули з моменту його обговорення, нічого не змінилося.
Те саме законодавство дозволяє використовувати дистанційно керовані дрони за спеціальним дозволом, який надається лише кільком представникам громадянського суспільства.