Кладовище Баб-ан-Наср. Фотографія Іслама Юссефа, використана з дозволу.

Ця історія написана Хасаном Хафізом і вперше опублікована арабською мовою у виданні Welad El Balad 6 серпня 2024 року. Англійський переклад й адаптацію виконав Валід Ель-Хурі, і вона публікується на Global Voices за партнерською угодою.

Останніми роками слово «розвиток» у Старому Каїрі стало синонімом знищення частини багатої культурної спадщини міста. Коли заходять бульдозери, зникають не тільки будівлі, а й фрагменти історії, сліди життя і спадок тисячолітньої цивілізації. Сьогодні об’єктом урядових проєктів розвитку стало кладовище Баб-ан-Наср, одне з найстаріших обнесених стіною місць поховання в Каїрі, засноване понад 900 років тому. Як і іншим історичним локаціям до нього, цьому кладовищу загрожує знесення заради багатоповерхового паркінгу для туристів – рішення, яке викликало занепокоєння серед екологів та істориків.

Кладовище Баб-ан-Наср, розташоване поблизу північної стіни Каїра, стало місцем спочинку багатьох поколінь каїрців. Але рішення про знесення великих частин цього кладовища символізує ширшу тенденцію сучасного міського розвитку, який розглядає культурну спадщину як перешкоду. Генерал-майор Ібрагім Абдель Хаді, заступник губернатора західного регіону Каїра, нещодавно оголосив про масштабні плани реконструкцій, спрямованих на «значну зміну столиці». Серед них – знесення значної частини кладовища Баб-ан-Наср, що викликає особливе занепокоєння, зокрема через відсутність археологічних досліджень, які могли б забезпечити захист важливих артефактів, потенційно розташованих під могилами. Історичне ядро Каїра, що існує вже понад тисячу років, заслуговує на більше, ніж бути знесеним без належної поваги до його значення.

Кладовище Баб-ан-Наср. Фотографія Іслама Юссефа, використана з дозволу.

Згідно з планом забудови передбачається розчищення території кладовища для будівництва паркінгу. Проєкт, який охоплює 212 000 квадратних метрів і включає понад 1170 могил, загрожує знищенням важливого розділу культурної спадщини Каїра. Уже видані офіційні накази, що припиняють поховання та розпочинають процес перенесення могил. Останки близько 200 осіб уже перенесено до альтернативних місць поховання в новому районі Аль-Халідін, який не має історичного зв’язку з місцем Баб-ан-Наср.

Стирання культури

Однак це постійне посягання на кладовище не є унікальним випадком. За останні два десятиліття в Каїрі було зруйновано багато місць поховань для реалізації інфраструктурних проєктів. У 2020 році на дорозі Салах-Салем, ключовій артерії дорожньої мережі міста, знищили могили, зокрема на сусідньому кладовищі Турбат аль-Гафір. Нещодавні події також торкнулися інших історичних кладовищ, таких як Сайїда Нафіса та Ат-Тунсі. Як наслідок, багато історичних місць поховань в Каїрі було втрачено, а урядові ініціативи знищили об'єкти спадщини, не враховуючи їх культурний вплив.

Кладовище Баб-ан-Наср є особливо важливим не лише через свій вік, а й завдяки своєму історичному значенню. Воно було засноване за часів правління могутнього фатімідського візира Бадра аль-Джамалі, який похований тут у 1094 році. Його могила стала центром, навколо якого розвивалося кладовище. Літописці, такі як Макризі, видатний історик Каїра, описували це кладовище, надаючи нам уявлення про його формування та значення. Аль-Макрізі зазначав, що перші гробниці за межами Баб-ан-Наср були зведені після поховання Аль-Джамалі, і протягом століть цвинтар розростався, вміщуючи деяких з найзначніших діячів ісламської науки та управління.

Серед похованих на кладовищі Баб-ан-Наср були відомі вчені, такі як Абу Хайян аль-Гарнаті, граматик і лінгвіст, та його учень Джафар аль-Адфаві, автор книги «Ат-Талі ас-Саїд аль-Джамі лі-Асма нубала ас-Саїд» («Щасливий результат, що збирає імена видатних людей Верхнього Єгипту»). На кладовищі також знаходилися могили Ібн Хішама, одного з найважливіших граматистів в арабській традиції, Такі ад-Діна ас-Субкі та відомого історика Ібн Халдуна. Особливо примітно, що тут був похований і сам Такі ад-Дін аль-Макрізі, найвідоміший літописець Каїра. Знищення цих могил є не лише фізичним, а й культурним актом руйнування, що розриває зв'язок міста з його історичним минулим.

Унікальна архітектура

Одним із постійних виправдань для таких знесень була «модернізація». На початку 2000-х років частину кладовища Баб-ан-Наср розчистили для розширення дороги, яка, за планом, мала з'єднати райони Аль-Дарб аль-Ахмар та Баб-аш-Шарія. Подейкували, що це знищення торкнулося і «Хавш ас-Суфійя» — ділянки, де були поховані Ібн Халдун та аль-Макрізі. Незважаючи на те, що ці могили належали видатним постатям світового масштабу, проєкт продовжувався, і бульдозери прокладали шлях через одне з найбільш шанованих історичних місць Каїра.

Кладовище Баб-ан-Наср. Фотографія Іслама Юссефа, використана з дозволу

Остання загроза для кладовища Баб-ан-Наср ставить під удар не лише історичні могили, але й крихкий баланс міського ландшафту Каїра. У цьому місті, де кожен куточок дихає історією, будь-який новий забудовний проєкт ризикує завдати шкоди культурним пам’яткам. Однією з таких пам’яток на кладовищі є могила Зайнаб бінт Ахмад ібн Мухаммад ібн Абдалла ібн Джафар ібн Аль-Ханафійя, відома як «Макам ас-Сітт Зайнаб». Поруч із нею розташований купол шейха Юніса ас-Са'ді, який історично ототожнюють з куполом Бадра аль-Джамалі. Ці рідкісні архітектурні споруди слугують своєрідними дороговказами для істориків та археологів, допомагаючи визначити розташування інших значущих пам’яток. Їхнє знищення означало б втрату не лише двох куполів, а й важливих орієнтирів в історичному контексті Каїра.

Дослідження таких науковців, як доктор Галіла Ель-Каді та Ален Бонамі, підкреслили мистецьку та архітектурну цінність кладовища Баб-ан-Наср. У своїй роботі «Архітектура мертвих: каїрські кладовища в середні віки» вони називають Баб-ан-Наср «дерев’яним кладовищем» через його унікальні дерев’яні огорожі, які є рідкісною і незамінною архітектурною рисою. Це архітектурне розмаїття заслуговує на збереження, а не на знищення.

Короткострокові прибутки

Нині кладовище Баб-ан-Наср є особливо вразливим, оскільки колись обширний цвинтар, що доходив до пустелі Редан, зараз з усіх боків оточений міською забудовою. Те небагато, що залишилося, є лише тінню минулої величі, і подальші втручання майже повністю зітруть його з каїрського ландшафту. У час, коли глобальна свідомість щодо збереження культурної спадщини є надзвичайно високою, немає виправдання для руйнування Баб-ан-Наср на користь модернізації. Запланований паркінг не лише порушить естетику північної стіни Каїра та історичних воріт, а й збільшить рівень забруднення та вібрацій, що загрожуватиме стабільності старовинних споруд, розташованих поблизу.

Розвиток не повинен знищувати спадщину. У такому місті, як Каїр, із його багатою історією, розвиток і збереження повинні співіснувати. Заміна кладовища Баб-ан-Наср автостоянкою — це рішення, що ставить короткострокові прибутки від туризму вище за довгострокове збереження світової спадщини. Якщо цей проєкт продовжиться, під колесами модернізації будуть поховані не лише старовинні кладовища Каїра, а й душа самого міста.