Протягом економічної кризи 2022 року в Шрі-Ланці люди змушені були довго стояти в чергах, аби заправити каністри зі зрідженим газом. Зображення авторства AntanO з Вікісховища (CC BY-SA 4.0).

Оригінальний текст цієї статті Німайї Даханаяке був вперше опублікований на сайті Groundviews, відомому в Шрі-Ланці веб-сайті з новин громадянської журналістики, відзначеному багатьма нагородами. Відредагована версія опублікована нижче в рамках угоди про обмін матеріалами з Global Voices.

Сіта – жінка похилого віку, яка опікується трьома онуками, жодному з яких ще не виповнилося 15 років. Вона проживає в частині будинку своєї покійної доньки, де вже протягом трьох місяців відсутнє електропостачання через несплату боргів. На життя жінка заробляє торгівлею чипсами з маніоки і отримує близько 700-800 рупій (2,4-2,7 дол. США) на день, з них 500 рупій (1,7 дол. США) витрачається на їжу.

Через відсутність електроенергії в її будинку, вона обходиться свічками, купуючи по три-чотири свічки щодня за ціною 30 рупій (10 центів США) за штуку. Як мінімум три дні на тиждень Сіта може дозволити собі на день лише один прийом їжі. За можливості її онуки ходять до школи, але часто залишаються вдома, коли не можуть дозволити собі оплатити витрати на проїзд та харчування. Незважаючи на її фінансове становище, єдина державна підтримка, яку жінка отримує, – це грошова виплата для пенсіонерів, що становить всього 1000 рупій (3,4 долара США) на місяць. Жодної іншої фінансової допомоги від держави вона не отримує.

Питання подолання бідності було ключовим аспектом у передвиборчих кампаніях головних кандидатів напередодні президентських виборів, що відбулися у вересні цього року. Обіцянки “залишити бідність частиною історії” і забезпечити “універсальну систему соціального захисту” повинні були свідчити про певну небайдужість кандидатів у президенти до скрутного становища більшості населення Шрі-Ланки. За оцінками, станом на 2023 рік, внаслідок найбільшої економічної кризи з часів незалежності, 25,9 відсотка громадян країни перебуватимуть за межею бідності.

У серпні 2024 року офіційна межа бідності, яка становить мінімальні щомісячні витрати на особу для забезпечення її базових потреб на державному рівні, склала 16 152 рупії (54,9 долара США, за курсом обміну 1 долар США = 294,27 ланкійської рупії) у порівнянні з 6 966 рупіями (38,35 долара США) у 2019 році (за курсом обміну 1 долар США = 181,63 ланкійської рупії). Дослідження, опубліковане LIRNEasia у 2023 році, показало, що з 2019 року чотири мільйони населення Шрі-Ланки опинилися за межею бідності. В опублікованому Світовим банком “Огляді розвитку Шрі-Ланки за жовтень 2024 року” підкреслюється, що, незважаючи на економічне зростання, показники бідності і незахищеності населення продовжують збільшуватися, відсутня стабільність у сфері продовольчої безпеки, спостерігається погіршення стану здоров'я населення. Хоча вдалося досягти певної стабільності шляхом проведення ключових реформ, офіційні статистичні дані не відображають дійсного рівня життя багатьох домогосподарств.

Економічна криза та безпосередні заходи короткострокової політичної реакції на неї, в тому числі підвищення податків, зниження державних виплат та встановлення тарифів на електроенергію та комунальні послуги, що відображають собівартість, призвели до загострення ситуації з рівнем бідності. Ймовірно, криза також кинула виклик певним стереотипам, пов'язаним з бідністю, і спричинила появу “прихованої бідності” або “бідності представників середнього класу”. Це свідчить про те, що “масштаби зубожіння населення в Шрі-Ланці є більшими, ніж це відображає офіційна статистика”.

У розпал економічної кризи у 2022 році, з високим рівнем продовольчої інфляції, втратами засобів до існування та зниженням доходів населення, багатьом родинам було складно забезпечити собі повноцінне харчування. Результати дослідження, проведеного Colombo Urban Lab серед громад з низьким рівнем доходу в місті Коломбо, показали, що загальний вплив пандемії COVID-19 та економічної кризи з часом призвів до скорочення кількості та зниження якості харчового раціону. На тлі зростаючих витрат родинам доводиться обмежувати споживання свіжих фруктів та овочів.

У 2021 році в північній провінції Шрі-Ланки Маннар почали функціонувати вітряки. Зображення Malitha Daminda з Вікісховища. (CC BY-SA 4.0).

Згідно з нещодавнім звітом парламентської спеціальної комісії, призначеної для вивчення проблеми дитячого голодування, за результатами дослідження за останні шість місяців 2022 року 74 відсотки опитаних родин не могли дозволити собі придбати продукти харчування або предмети першої необхідності. Дев'яносто вісім відсотків населення зазнали впливу високих продовольчих цін унаслідок економічної кризи. В результаті лише 53 відсотки населення змогли забезпечити собі повноцінне харчування. У звіті продовольча безпека на рівні домогосподарств розглядається як визначальний або допоміжний фактор недоїдання. Всесвітня продовольча програма (ВПП) зазначає, що майже третина дітей у віці до п'яти років недоїдають.

Відповідно до Огляду продовольчої безпеки на рівні домогосподарств у 2023 році, підготовленого ВПП, у серпні та вересні 2023 року 24 відсотки населення країни оцінювалися як такі, що перебувають у стані помірної продовольчої незахищеності. У звіті порівнюються рівні дефіциту продовольства у березні (17% домогосподарств) та серпні (24% домогосподарств) минулого року, і пояснюється зростання цих показників тим, що вразливі групи населення, такі як наймані працівники та ті, хто залежать від соціальної допомоги, обмежили своє споживання їжі. У звіті також наголошується, що понад 62% загальних сімейних витрат йде на купівлю продуктів харчування. Відповідно, неминуче зменшується і сума заощаджень на інші товари та послуги першої необхідності, такі як охорона здоров'я, освіта та комунальні послуги, що призводить до погіршення якості життя населення.

З огляду на небачене зростання витрат, родини вдаються до кількох шляхів подолання кризи, включаючи заставу коштовностей, від'єднання від енергопостачання, а іноді й торгівлю наданими урядом харчовими домішками, аби впоратися з фінансовими проблемами. В окремих випадках стратегії виживання вичерпуються.

Крім того, люди використовують різні варіанти харчових рішень, зокрема, зменшуючи кількість прийомів їжі та урізноманітнюючи раціон харчування. Попри це, батьки або інші дорослі члени родини зазвичай ставлять здоров'я своїх дітей на перше місце за рахунок власного благополуччя і намагаються забезпечити їх поживними продуктами, що можуть бути недоступними для іншої частини сім'ї.

За даними узагальненого звіту Бюро здоров'я сім'ї Міністерства охорони здоров'я (МОЗ) за 2024 рік, понад 10 000 дітей у віці до п'яти років потерпають від гострого недоїдання. Чимало з цих дітей не мають повноцінного раціону через недостатню кількість споживаної їжі в якості основного прийому.

Дослідження Colombo Urban Lab, проведене серед малозабезпечених верств населення, показало, що більшість дітей, які відвідують школу, не отримують у закладі полуденного прийому їжі. Правила щодо видів дозволеної їжі – булки та печиво не вітаються – означають, що сім'ї змушені приносити з собою рис і каррі чи бобові, які, ймовірно, коштують дорожче, внаслідок чого такі діти пропускають заняття, оскільки побоюються, що в школі їх виокремлюватимуть.

Продукти та програма “Тріпоша”. Зображення Ірвіна Хорнштейна, USAID, через Вікісховище. На правах загального користування.

Недоїдання серед жінок-матерів також викликає значне занепокоєння, зокрема, внаслідок економічної кризи. Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) заявила, що харчування вагітних має вирішальне значення для розвитку плоду і що погане харчування часто призводить до довготривалих, незворотніх і згубних наслідків для організму дитини. У розпал економічної кризи, у 2022 році, держава не змогла підтримати проект “Тріпоша”. Йдеться про поживну харчову добавку, призначену для вагітних і матерів-годувальниць, доки дитині не виповниться шість місяців. Згідно з дослідженням ВПП, “Тріпоша” знижує витрати на раціон харчування на 20 відсотків, оскільки вона надається безкоштовно і задовольняє мікроелементи та потреби в білках вагітних і годуючих жінок.

Розуміння складного та мінливого характеру проблеми бідності, з чим зіштовхнулося населення Шрі-Ланки, а також різних її наслідків, є необхідним першим кроком у розробці політики та вдосконаленні систем соціального захисту, що допоможе покращити загальний добробут мільйонів населення країни, яке на сьогодні живе в скруті.