Портрет Жеральдін Тобе ©Studio Vanssay. Фото надано галереєю AFIKARIS, Париж.

«Я мусила вийти поза рамки пензлів та традиційного живопису. Дим непередбачуваний, він створює форми, які я не здатна повністю контролювати, відображаючи зв’язок між матеріальним і нематеріальним». Слова Жеральдін Тобе втілюють її сміливий підхід до мистецтва, де невловима природа диму стає містком між фізичним і духовним. Її техніка виходить за звичайні межі, дозволяючи непередбачуваній, ефемерній сутності диму відображати глибші, нематеріальні сили, які вона прагне досліджувати у своїй роботі.

Народжена у Кіншасі, Демократична Республіка Конго, Тобе перетворила травму на глибоко особисте вираження, використовуючи дим як засіб і метафору. Звинувачена у чаклунстві в дитинстві та піддана насильницькому екзорцизму, Тобе скеровує особисті страждання у потужні твори мистецтва, які досліджують вірування предків, колоніальну релігію та колективний біль конголезьких жінок, переплітаючи духовні та історичні оповіді.

Її техніка використання диму масляної лампи є водночас символічною та технічно інноваційною. Невагомі форми, утворені димом, втілюють крихкий баланс між руйнуванням і створенням, уособлюючи травму та пам’ять у їх швидкоплинній присутності. Цей підхід отримав схвалення за емоційну та символічну глибину.

Жеральдін Тобе, «Vanité de vanité», 2022. Дим на полотні. 130 x 170 см (51 x 67 дюймів). Фото надано галереєю AFIKARIS, Париж.

Роботи Тобе привернули особливу увагу під час бієнале в Дакарі 2018 року. Вони також були предметом персональних виставок у Брюсселі, Кіншасі та на Мадагаскарі. У вересні 2024 року в галереї AFIKARIS відбулася її перша персональна виставка у Франції — «Dans la fumée» («У диму»). Її нещодавня робота стане частиною майбутньої виставки «Справжній розмір Африки» у Фольклінгер Хютте в Німеччині, об’єкті Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

«Творити за допомогою вогню може здатися суперечливим, але їй довелося знищити, щоб відтворити та знайти свій дуже унікальний спосіб творити мистецтво», — каже Міхаела Хаджі-Мінаглу, менеджерка галереї та провідна кураторка AFIKARIS у Парижі. «Вона не слухала тих, хто казав їй дотримуватися концепцій живопису. Ось чому її мистецтво унікальне: результат її наполегливості та зречення».

В інтерв’ю для Global Voices Тобе розповіла про терапевтичну силу мистецтва, свій досвід дитинства в Конго та те, як її унікальна техніка дозволяє їй досліджувати теми стійкості, пам’яті та зцілення.

Подаємо уривки з інтерв'ю:

Омід Мемаріан (ОМ): Ви говорили про те, як Ваше дитинство, позначене звинуваченнями у чаклунстві та насильницьким екзорцизмом, сформувало вас. Як цей досвід вплинув на Ваш творчий шлях і як він проявляється у Вашій творчості сьогодні?

Жеральдін Тобе (ЖT): Моє дитинство справді було позначене болісними моментами. Ця травма стала центральною в моїй подорожі як художника та людини, тому що вона підштовхнула мене перетворити цей біль на силу. Моє мистецтво стало засобом стійкості та зцілення. Цей досвід проявляється в моїй роботі через містичний і духовний підхід до страждань. Дим дозволяє мені висловити те, що неможливо виразити словами, функціонуючи як форма терапії та відкритості. Коли ми творимо, ми ділимося вираженням нашої душі.

Жеральдін Тобе, «Vanité de vanité», 2022. Дим на полотні, 130 x 170 см (51 x 67 дюймів). Фото надано галереєю AFIKARIS, Париж.

OM: Чи можете поділитися своїм поглядом на нинішню арт-сцену Конго?

ЖТ: Мистецька сцена Конго процвітає. Є багатство творчості, молоді художники піддають сумніву традиційні історії та сучасні реалії. Міжнародна аудиторія повинна розуміти, що конголезькі митці не обмежуються зображенням страждання чи насильства; вони також досліджують теми краси, опору та складності ідентичності. У нас є наративи, які виходять за межі кліше.

ОМ: Відбувся сплеск глобальних виставок, присвячених африканським художникам. Що підживлює новий інтерес до африканського мистецтва і як він впливає на спільні наративи?

ЖТ: Зростає усвідомлення того, що африканське мистецтво було недостатньо представленим і недооціненим протягом десятиліть. Аудиторія та інституції тепер визнають різноманіття та глибину, яку привносять африканські митці. Цей інтерес випливає з повторного відкриття історичних і сучасних наративів, коли художники кидають виклик колоніальним перспективам. Ця зміна є важливою, оскільки вона дозволяє маргіналізованим голосам висловлювати свою історію та бачення світу.

Вид на персональну виставку Жеральдін Тобе «Dans la fumée», галерея AFIKARIS, Париж. Вересень 2024. Фото: Studio Vanssay, люб’язно надано галереєю AFIKARIS, Париж

OM: Ваша робота досліджує вірування предків, колоніальну релігію та особисті страждання. Як Ваш досвід впливає на теми та емоційну силу вашого мистецтва?

ЖТ: Як конголезька жінка, я зберігаю колективну пам’ять, позначену колонізацією, поряд із глибокими духовними переконаннями моєї культури. Моя робота прикрашена такими символами, як знаки скарифікації, які в суспільстві предків несли вчення та представляли божественне. Моя робота стосується страждань, але також зосереджується на зціленні. Це данина жіночій стійкості та здатності перетворювати біль на силу. Вірування предків надихають мене пов’язувати минуле з сьогоденням, досліджуючи суперечності між сучасністю та традицією.

ОМ: Ви вважаєте процес творення арт-терапевтичним?

ЖТ: Абсолютно. Створення мистецтва для мене є терапією. Використання диму, яке я розпочала у 2012 році, втілює в собі швидкоплинність та вічність. Дим символізує руйнування та зцілення. Кожна робота схожа на ритуал, що дозволяє мені переглянути і перетворити свої травми на щось прекрасне. Цей процес допоміг мені отримати доступ до емоцій, які я могла б не зрозуміти без мистецтва.

ОМ: Ваша техніка малювання димом масляної лампи унікальна. Як виникла ця концепція, як Ви підходите до неї з точки зору техніки та символізму?

ЖТ: Ця техніка виникла в результаті мого прагнення мистецької свободи. Мені потрібно було вийти за рамки традиційного живопису. Дим непередбачуваний і символізує зв'язок між матеріальним і нематеріальним. Він символізує як знищення, так і відродження, метафору життя. Технічно це вимагає терпіння та точності, щоб направляти дим, залишаючи місце для спонтанності. Символічно дим уособлює пам’ять, дух і очищення – усі центральні теми моїх робіт.

Жеральдін Тобе. «Vanité de vanité», 2022. Дим на полотні 170 x 130 см (67 x 51 дюймів). Фото надано галереєю AFIKARIS, Париж.

OM: Як сприйняли Вашу роботу в Кіншасі та в Конго?

ЖТ: Спочатку моя робота викликала багато дискусій, особливо тому, що я досліджувала делікатні теми, такі як чаклунство, яке часто є табу. Прийняття зайняло час. Проте участь у бієнале в Кіншасі та Дакарі відкрила нові можливості. Моя робота викликає цікавість, перш за все, оригінальністю техніки. Вважається, що це кидає виклик традиційним нормам і пропонує новий погляд на наше минуле та майбутнє.

OM: Як ви збалансовуєте свій меседж з тим, щоб мистецтво залишалося в центрі уваги?

ЖТ: Я вважаю себе відданим художником, а не активістом. Я прагну спровокувати роздуми та діалог, одночасно підвищуючи обізнаність. Я вважаю, що мистецтво має бути, перш за все, візуальним та емоційним досвідом. Якщо меседж надто відвертий, він може втратити свій вплив. Мистецтво має дозволяти глядачам інтерпретувати його індивідуально. Тому я залишаю в своїй роботі елемент двозначності. Я хочу передати сильні ідеї, але я також хочу, щоб глядач віднайшов їх власне значення.

Вид на персональну виставку Жеральдін Тобе «Dans la fumée», галерея AFIKARIS, Париж. Вересень 2024. Фото: Studio Vanssay, надано галереєю AFIKARIS, Париж.

OM: Над чим ви зараз працюєте, і як ця нова робота відображає Ваш особистий досвід чи ширші суспільні проблеми?

ЖТ: Зараз я приймаю участь в художній резиденції  в Дослідницькому центрі Käte Hamburger при Саарландському університеті в Німеччині, працюю над проєктом, пов’язаним із культурними практиками відновлення. Це відбувається у співпраці з Музеєм Фольклінгена для майбутньої групової виставки «Справжній розмір Африки». Мій проект віддає шану загиблим працівникам фабрики Völklinger Hütte, відроджуючи пам’ять про них через дим. Цей проєкт є глибоко особистим, оскільки він відображає теми визнання та забуття. Пов’язуючи історію фабрики з історією африканських людей, я встановлюю зв’язок між боротьбою робітників і колоніальними стражданнями. Фабрика тепер символізує стійкість і відновлення, теми, які мені дуже близькі.

OM: Як поточні глобальні події впливають на ваш творчий процес?

ЖТ: Я дуже чутлива до того, що відбувається у світі — до питань несправедливості та страждань. Художники вбирають те, що їх оточує, і глобальні події неминуче впливають на мою роботу. Ми живемо в час великої невизначеності в політичному, екологічному та соціальному плані. Моя робота відображає цю напругу, вловлюючи енергію часу, водночас пропонуючи простір для роздумів і опору.

Жеральдін Тобе, «Royaume des Damnés», 2021. Дим на полотні, 200 x 170 см (79 x 67 дюймів). Фото надано галереєю AFIKARIS, Париж.