Нурланбек Шакієв, спікер парламенту Киргизстану, говорить про плани змінити гімн. Скриншот з відео “Спікер ЖК: Гімн Киргизстану буде змінено “ з ютуб-каналу Kaktus Media. Добросовісне використання.

[Усі посилання в тексті російською мовою, якщо не вказано інше].

25 жовтня спікер парламенту Киргизстану Нурланбек Шакієв оголосив про наміри уряду змінити національний гімн. Він пояснив, що чинний гімн було прийнято 33 роки тому, після здобуття країною незалежності від Радянського Союзу. За словами Шакієва, гімн потребує оновлення, оскільки Киргизстан сьогодні — це інша країна, яка впевнено стоїть на власних ногах.

Також Шакієв зазначив, що нинішній гімн звучить як марш, і його важко співати. Він пообіцяв, що нова версія гімну буде легшою для виконання, тож його зможуть співати всі — від дітей 6-річного віку до людей 90 років.

Ось відео на ютубі, де Шакієв оголошує про плани змінити гімн.

Окрім своїх пояснень, Шакієв розповів життєву історію, який почув від президента Киргизстану Садира Джапарова про вплив нинішнього гімну на птахів. За словами Шакієва, під час однієї з закордонних поїздок Джапаров зауважив, що птахи лякаються і відлітають, почувши гімн Киргизстану, але повертаються і спокійно сідають на гілки, коли лунає гімн іншої країни.

Невдовзі після заяви Шакієва Джапаров підтримав цю ініціативу, повторивши схожі аргументи. Він зазначив, що автори нинішнього гімну «написали радісні й натхненні рядки про Киргизстан, який обрав шлях незалежності», але з тих пір країна виросла до рівня «повноцінної держави», про яку «знає весь світ». «Чому б нам зараз не створити гімн для майбутніх поколінь, який розповість про п'ятитисячолітню історію нашого народу?» — підсумував Джапаров.

Це не перший випадок, коли Джапаров і Шакієв працюють разом над зміною національних символів. Минулої осені Шакієв зробив несподівану заяву про необхідність зміни державного прапора, що викликало гостру реакцію в суспільстві. Хоча він спершу представляв це як власну ініціативу, пізніше Джапаров зазначив, що Шакієв діяв за його дорученням. Через кілька місяців прапор Киргизстану був змінений, незважаючи на широке суспільне переконання, що він не потребував змін.

Ось відео з ютуба із церемонії підняття нового прапора на головній площі столиці Бішкека.

Ситуація ускладнилася тим, що влада не змогла надати переконливих аргументів на користь зміни прапора й не залучила громадськість, наприклад, шляхом проведення публічного конкурсу на новий дизайн. Намагаючись виправдати зміну, Шакієв зазначив, що хвилясті сонячні промені на старому прапорі робили тундук (центральний елемент прапора, що символізує частину даху традиційної киргизької юрти) схожим на соняшник. Джапаров, у свою чергу, підтримував ідею нового прапора, запевняючи, що він допоможе Киргизстану «бути розвиненою та незалежною країною».

Таким чином, хоча влада пообіцяла, що до розробки нового гімну залучать музикантів, поетів та інші зацікавлені сторони, звичайні громадяни скептично ставляться до того, що їхні голоси будуть почуті. За результатами опитувань, більшість людей вважає, що змінювати гімн немає потреби, і що краще було б, якби влада спрямувала свій час і ресурси на розв’язання інших, більш актуальних проблем.

Пропонуємо вашій увазі відео з ютуба, де громадяни висловлюють свою думку щодо зміни гімну.

Прихильники зміни гімну наголошують, що це був би правильний крок у напрямку деколонізації, оскільки його слова та музика нагадують гімн Киргизької Радянської Соціалістичної Республіки, яка входила до складу Радянського Союзу. Крім того, критики зазначають, що нинішній гімн написаний від третьої особи, що надає йому побажального характеру. Вони підтримують створення нового гімну, в якому були б використані займенники «я» та «ми», щоб відобразити активну позицію та почуття приналежності.

Гімн Киргизстану був затверджений у 1992 році й складався з трьох куплетів і приспіву. У 2012 році з нього вилучили другий куплет через суперечливий зміст. Якщо зважати на підхід влади до зміни прапора, то є побоювання, що звичайні громадяни можуть залишитися поза процесом створення нового гімну. Проте існує надія, що керівництво країни зробить висновки з минулих помилок і забезпечить участь та зворотний зв'язок з громадськістю.