Майя Санду та її опонент Олександр Стояногло. Скриншот відео «Прозахідний чинний президент Молдови Майя Санду заявляє про перемогу на виборах | AC1G» із ютуб-каналу Talk Shows Central. Справедливе використання.

[Усі посилання в тексті — російською мовою, якщо не вказано інше].

Як Санду здобула перемогу?

Результати [укр.] першого туру президентських виборів та проєвропейського конституційного референдуму стали неприємним сюрпризом для молдовського уряду і особисто для Майї Санду. Її перемога у першому турі була далеко не переконливою, що ускладнило шлях до легкої перемоги у другому турі. Референдум, який вважався “репетицією” другого туру, майже провалився.

Зіткнувшись із цим непростим викликом від виборців, команда Санду вирішила змінити підхід і посилити свої позиції.

Президентка доклала зусиль, щоб залучити виборців, які підтримували інших кандидатів, виступаючи з примирливими і об’єднавчими заявами, орієнтованими особливо на прихильників Ренато Усатого [укр.], що посів третє місце в першому турі. Вона також звернулася до активістів, пов'язаних із Іланом Шором [укр.]. Тон, який раніше міг здаватися зверхнім, змінився на більш відкритий і зважений.

Показовою зміною стало фото, зроблене у п'ятницю з мером Кишинева Іоном Чебаном [англ.], якого команда Санду раніше називала “людиною Москви”. Тепер вони стояли поруч, хоча й із дещо напруженими обличчями, просуваючи “європейське майбутнє” на фейсбук-сторінці Санду [рум.] за два дні до вирішального голосування.

Розділена Молдова: як діаспора забезпечила перемогу президентки Майї Санду і що чекає країну далі?

Після першого тура Санду визнала помилки уряду і пообіцяла провести реформи, починаючи з кадрових змін у складі уряду.

Щоб зменшити вплив активістів Ілана Шора, які, за повідомленнями, фінансуються росією [англ.], правоохоронні органи активізували свою роботу, щодня інформуючи про обшуки, затримання та накладення штрафів за підкуп виборців.

Медіа також оприлюднили [англ.] базу даних прихильників Ілана Шора в Молдові, широко розповсюджуючи її в соціальних мережах. Прихильники уряду відмовилися від презумпції невинуватості та публічно засудили осіб, що потрапили до цього списку.

Читати далі: Другий тур президентських виборів у Молдові

Кампанія Олександра Стояногло: інший підхід, інший погляд

Між двома турами виборів Олександр Стояногло [укр.] та його команда залишалися значно менш активними. Він виступив на дебатах із Майєю Санду досить непереконливо, дав кілька вигідних інтерв'ю, проводив трансляції в соціальних мережах, але майже не висвітлював свої зустрічі з виборцями.

Поділ другий: Нерівність

Якщо Соціалістичну партію і партію Шора вважають токсичними через корупцію та зв'язки з кремлем, то чому ж Стояногло переміг на виборах усередині країни? Молдова керується не лише геополітичними пріоритетами чи страхом війни. Особливо за межами Кишинева існує ще один поділ у суспільстві, не пов'язаний із глобальною політикою чи міжнародними проблемами.

Молдовське суспільство фактично розділене на дві Молдови, і цей поділ лише частково стосується геополітики чи позицій кремля.

Перша Молдова складається з громадян із доходами вище середнього, які переважно проживають у Кишиневі або за кордоном. Вони підтримують проєвропейських політиків та інтеграцію в ЄС. Ці люди часто подорожують до Європи, тому для них важливі безвізовий режим, доступні авіарейси і комфортні умови в аеропорту Кишинева. Багато з них мають румунські паспорти, активно формують громадську думку в соціальних мережах і впливають на медіа.

Друга Молдова зосереджена в невеликих містах і селах, часто позбавлених навіть базових комунальних послуг, таких як централізоване водопостачання чи каналізація. Серед мешканців переважають пенсіонери, які виживають на мінімальні пенсії, а молодь із низькими зарплатами розглядає можливість еміграції, змушена брати мікропозики для покриття основних потреб. Вони найбільше страждають від будь-якого економічного потрясіння, будь-то інфляція чи зростання тарифів на комунальні послуги.

Ці люди не обов'язково проти європейського курсу Молдови, але вони не відчувають його переваг у своєму житті. Водночас їм постійно нагадують про євроінтеграцію, і на кожному кроці вони бачать прапори ЄС.

Різкий контраст між цими двома Молдовами особливо відчутний при порівнянні фотографій з акцій протесту партії Шора та минулорічного проєвропейського мітингу в Кишиневі. Яскравим прикладом є кадри з Кишинівського марафону 2022 року, де люди в брендовому спортивному одязі й з дорогими гаджетами біжать повз літніх, бідно вдягнених жінок, яких привели на протест партії Шора, а вони з цікавістю спостерігають за цією подією.

Друга Молдова недостатньо представлена у публічному просторі та політиці країни. Ці люди легко піддаються на популістські обіцянки та відчувають відчуженість через зверхнє ставлення, яке демонструє перша Молдова, включно з правлячою партією та президентом.

Для цієї другої частини суспільства соціально-економічні умови значно важливіші, ніж зовнішньополітичний курс. У минулому Комуністична партія зверталася до їхньої потреби у справедливості, а згодом – Санду та PAS з їхньою антиолігархічною позицією у 2020–2021 роках. Нещодавно Стояногло залучив їх на свій бік гаслом «Справедливість для всіх», що частково пояснює його перемогу усередині країни.

Дві Молдови, два президенти

Перша Молдова, до якої належать переважно діаспора та мешканці Кишинева, обрала Санду, тоді як Друга Молдова підтримала Стояногло. Це дві різні частини країни з різними пріоритетами та бажанням мати різних президентів.

У післявиборчій промові Санду знову пообіцяла бути «президентом для всіх громадян», намагаючись подолати розкол, який ще більше проявився під час цієї виборчої кампанії. Проте чи вдасться їй це зробити?