Зображення створено OIwan Lam за допомогою Canva.

[Усі посилання в тексті — англійською мовою, якщо не вказано інше].

Ця стаття була написана Брайаном Хіое та опублікована в New Bloom 6 листопада 2024 року. Вона передрукована на Global Voices за умовами партнерської угоди про контент.

Хоча результати президентських виборів у США ще не були офіційно оголошені, уже зараз вони свідчать, що переможцем стане колишній президент США Дональд Трамп. Відтак Тайваню незабаром доведеться зіштовхнутися з перспективою другого президентства Трампа.

На Тайвані існують дві основні позиції щодо можливого другого терміну Трампа. Перша вказує на ймовірне підривання зміцнених за адміністрації демократів американо-тайванських відносин.

Багато хто на Тайвані спершу сприймав Трампа як союзника, особливо після того, як у 2016 році він прийняв телефонний дзвінок від тодішньої президентки Тайваню Цай Інвень, порушуючи дипломатичний прецедент. Трамп також демонстрував значну опозицію до Китаю, що є типовим для президентів-республіканців.

Однак з часом сприйняття Трампа на Тайвані змінилося. Він продемонстрував трансакційний підхід до американо-тайванських відносин і висловлював протекціоністські закиди на адресу Тайваню. Хоча торговельна війна між США та Китаєм почалася за Трампа, його іноді позитивні висловлювання щодо голови КНР Сі Цзіньпіна викликали побоювання, що він може поступитися Тайванем для досягнення вигідної торговельної угоди з Китаєм. У деяких коментарях Трамп навіть зневажливо згадував розмір Тайваню порівняно з Китаєм або звинувачував Тайвань у крадіжці напівпровідникової промисловості у США. Тому Трамп почав сприйматися як небезпечний для Тайваню.

Друга точка зору припускає, що перша адміністрація Трампа не внесла фундаментальних змін у політику США. Незважаючи на провокативну риторику, політика Трампа в цілому відповідала попереднім очікуванням. Вважається, що друга адміністрація Трампа може бути подібною, навіть якщо адміністрація Байдена посилила політику щодо Китаю, започатковану за Трампа, і майбутня адміністрація Гарріс, імовірно, збереже цей курс.

Попри це, є підстави вважати, що до складу другої адміністрації Трампа не увійдуть люди, які раніше стримували його дії. Трамп, імовірно, призначатиме лояльних до себе осіб, зважаючи на його насторожене ставлення до потенційних “перебіжчиків”. Витоки планів «Проєкту 2025» [укр.] свідчать про намір Трампа посилити контроль, замінюючи частину державного апарату своїми прихильниками. Відтак існує ймовірність, що в другій адміністрації Трампа не буде стримувальних факторів.

Неможливо передбачити, як діятиме друга адміністрація Трампа. Трамп може продовжити поточну політику щодо Китаю, однак існує ризик, що він може пожертвувати Тайванем заради угоди з Китаєм.

Як щодо України, так і щодо Тайваню, Трамп припускав, що завдяки своїм особистим зв'язкам із Сі та президентом росії володимиром путіним може стримати будь-який потенційний конфлікт. Однак такі заяви, по суті, означають, що він буде керуватися особистими зв'язками у зовнішній політиці. Крім того, зважаючи на протекціоністські настрої його електорату, очікується, що Трамп продовжить критику традиційних союзників США в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, включно з Тайванем, Японією, Південною Кореєю та Філіппінами, за недостатню, на його думку, оборонну підтримку.

Якщо тайванські політики зможуть знайти спільну мову з Трампом, як це зробив покійний прем'єр-міністр Японії Сіндзо Абе, Тайвань може зберегти зв'язки зі США. Проте з огляду на політичну прогресивність Тайваню, є ризик, що прихильники Трампа з партії MAGA можуть непередбачувано відвернутися від Тайваню через його внутрішню соціальну політику.

В іншому випадку, Трамп може схилитися до політики, спрямованої на повернення робочих місць і виробництва в критично важливих галузях, таких як напівпровідникова промисловість, назад до США. У цьому контексті завод TSMC в Аризоні та подібні проєкти можуть набути ще більшого значення для Тайваню.

На Тайвань очікують непередбачувані часи. Острів давно залежить від мінливих вітрів американської політики, і можливий другий термін Трампа не є винятком. Те, що результати виборів в одній країні мають такий значний вплив на Тайвань, укотре підкреслює величезну владу Америки над ним — як гаранта безпеки сьогодні, так і як підтримку для внутрішніх автократичних режимів, таких як Гоміньдан і влада Чан Кайші за часів авторитаризму. Тайвань знову опинився в становищі, коли не може повною мірою керувати своєю долею, змушений підкорятися імперським примхам другого можливого президентства Трампа.