Зліва направо: Президент Чилі Габріель Борич (фото з Вікісховища, CC BY 3.0 CL), президент Сальвадору Наїб Букеле (фото з Вікісховища, CC BY-SA 4.0), президент Колумбії Густаво Петро (фото з Flickr, CC BY-NC 2. 0), президент Бразилії Луїс Лула да Сілва (фото з World Economic Forum, Flickr, CC BY-NC-SA 2.0), президент Аргентини Хав'єр Мілей (фото з World Economic Forum, Flickr, CC BY-NC-SA 2.0). На задньому плані — зал Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй (фото Патріка Грубана, Flickr, CC BY-SA 2.0). Колаж створений Global Voices.

24 вересня 2024 року, на відкритті Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй, лідери держав зібралися, щоб виголосити промови перед послами. Серед країн Латинської Америки п'ятеро виділялися серед інших.

Аргентина: Мілей та «Порядок денний свободи»

Президент Аргентини Хав'єр Мілей прибув на Генеральну Асамблею ООН з провокативною промовою. Нею він намагався попередити послів та представників країн про небезпеку «колективістської політики», яку просуває Порядок денний у сфері сталого розвитку на 2020-2030 роки.

З одного боку, аргентинський президент схвально відгукнувся про минуле ООН, а саме про розвиток комерційної співпраці між країнами, а з іншого — засудив організацію за перетворення на «Левіафана з багатьма щупальцями», який тепер прагне контролювати життя людей у всьому світі. Левіафан — це біблійне чудовисько, а також аналогія, яку політичний мислитель 17-го століття Томас Гоббс використав для опису держави як сутності, створеної для того, щоб внести порядок у природний хаос.

Маркуючи порядок денний на 2020-2030 роки як лівацький і «зрівняльний (woke)», Мілей закликав міжнародну спільноту до відмови від Цілей сталого розвитку 2015 року і до підтримки його «Порядку денного свободи» у якому йдеться про захист свободи самовираження, індивідуальних свобод, приватної власності та можливості торгівлі для кожного, а також про обмеження ролі держави. Його промова закінчилася фразою «Хай живе свобода, чорт забирай!», яка була його гаслом під час балотування в президенти.

Згодом з'ясувалося, що його промова була плагіатом з американського серіалу «Західне крило».

Бразилія: Лула та боротьба зі зміною клімату

Луїс Лула да Сілва зійшов на трибуну із промовою на тему збільшення ядерних арсеналів країн, переконуючи, що ці кошти могли би бути використані для боротьби з голодом і зміною клімату, а не для військових цілей. Лула нагадав про жахливу повінь в Ріо-Гранді-ду-Сул цього року і закликав країни інвестувати в Бразилію і «програму біоекономіки» — бразильську модель, яка досліджує способи використання біотехнологічних досягнень та власного біорізноманіття країни для сприяння сталому економічному розвитку. За словами Лули, 90% виробленої в Бразилії енергії є відновлюваною — завдяки використанню біомаси, сонячної енергії, гідроелектроенергії та біопалива.

Лула також заявив, що існують «фальшиві патріоти», які прагнуть ізолювати свої країни від світової контексту, ймовірно, маючи на увазі Дональда Трампа та його ізоляціоністський підхід до зовнішньої політики. Він водночас додав, що зараз не час експериментувати з ультралібералізмом, маючи на увазі Хав'єра Мілея, з яким мав складні стосунки. В останній частині своєї промови Лула підняв питання нерівності між розвиненими країнами та країнами, що розвиваються, у сфері фінансового кредитування, яка призводить до того, що бідні країни мають вищі відсоткові ставки.

Чилі: Борич і засудження ХАМАСу та Ізраїлю

Президент Чилі Габріель Борич говорив про те, як сильно світ змінився з моменту створення ООН в 1945 році, і в той же час, як мало Рада Безпеки змогла досягти в контексті останніх воєн. Борич запропонував реформу, яка б включила до Ради Безпеки Бразилію в якості представниці від Латинської Америки, а також Індію та країну-учасницю з Африки в якості нових постійних членів.

Для Борича підліток, загиблий від бомбардувань у Газі, уособлює такий самий біль, як і українська дитина, викрадена й вивезена до Росії, чи венесуельський мігрант, який вимушено покидає Венесуелу, або жінка, змушена залишити Афганістан, аби мати можливість навчатися. Він засудив терористичне угрупування ХАМАС, але також і ізраїльські сили безпеки — за геноцид, який вони здійснюють в Палестині.

Також Борич пропонує запровадити глобальний податок для держав та компаній, який використовуватиметься для пом'якшення наслідків зміни клімату та для боротьби з дезінформацією в соціальних мережах. Борич підтвердив свою тверду позицію щодо Ніколаса Мадуро, президента Венесуели, наполягаючи на тому, що Мадуро сфальсифікував вибори. Однак водночас він нагадав Байдену, що односторонні економічні санкції впливають на венесуельців значно більше, ніж на уряд Венесуели.

Колумбія: Петро і страх втратити людяність

Слова президента Колумбії Густаво Петро, всупереч очікуванням, не отримали відгуку від присутніх на зустрічі. Колумбійський президент неодноразово закликав міжнародну спільноту зупинити військові операції Ізраїлю в Газі.

І хоча у вересні Генеральна Асамблея прийняла резолюцію про припинення ізраїльської окупації Палестини, кровопролитна війна все ще продовжується. Президент Колумбії впевнений, що припинення воєн — це шлях до трансформації економіки, обмеження наслідків зміни клімату і, як результат, порятунку людства. Президент порівняв Газу з символом людяності; втрата Гази — це втрата людяності.

У своїй промові Петро згадав також про покірність урядів «1% меншості», яка дозволяє цензурувати ЗМІ. Президент засудив подвійні стандарти — коли деякі праві прикриваються захистом свободи, обмежуючи її, і жартома повторив крилату фразу лібертаріанського президента Аргентини («Хай живе свобода, чорт забирай!»), явно натякаючи на свого попередника на трибуні.

Сальвадор: Букеле ув'язнив тисячі, щоб звільнити мільйони

Президент Сальвадору Наїб Букеле вийшов на трибуну у вбранні, що нагадувало костюм воєначальника 19-го століття, і у своїй промові просував єдину ідею: безпеку.

Суперечлива безпекова стратегія мілітаризації президента Сальвадору, зрештою досягла успіху, встановивши в Сальвадорі мир. Букеле каже, що, ув'язнивши тисячі злочинців, він звільнив мільйони сальвадорців, які тепер безпечно ходять вулицями. Він відстоює ідею свободи: свободи слова, приватної власності та безпеки, заграючи з інвесторами і правими політиками.

Його промова була короткою і переконливою. Він закликав країни інвестувати в Сальвадор і водночас засуджував їх, коментуючи втрату свободи в деяких країнах континенту. Він згадав Сполучені Штати, де речі доводиться тримати під замком, остерігаючись крадіжок і де вулиці переповнені бездомними людьми.

У своїй промові Букеле також виділив країни, які обмежують свободу слова, цензурюючи акаунти у соціальних мережах. Імовірно, він мав на увазі Лулу да Сілву, бразильського президента, який нещодавно мав конфлікт з власником соціальної мережі X Ілоном Маском. На зустрічі Маска та Букеле, яка відбулася за кілька днів до конференції Маск відгукнувся про погляди Букеле дуже схвально.

У Латинській Америці чітко виділяються дві тенденції: соціальний прогресизм, спрямований на вирішення проблем зміни клімату та на встановлення миру в глобальних конфліктах; й інша тенденція, яка, захищаючи (деякі) свободи, переконує, що потрібно дозволити світу йти своїм шляхом, ставлячи на перше місце власний індивідуальний розвиток націй.