Фотографія Естер Варгас взята з Flickr за ліцензією CC BY-SA 2.0

Ця стаття була написана Лаурою Відал для IFEX, глобальної мережі організацій, що захищають свободу слова та медіа-партнера Global Voices.

Жовтень на американських континентах відзначився посиленням утисків свободи слова: нові законодавчі проєкти та численні погрози журналістам сильно ускладнили ситуацію для громадського сектора. У Парагваї один із запропонованих законопроєктів вимагає від неприбуткових організацій розкриття детальної фінансової та кадрової звітності, що загрожує вільній роботі ЗМІ. В Аргентині за президента Мілея спостерігається сплеск ворожості уряду до преси — його обмежувальні постанови та запальна риторика все більше шкодять роботі журналістів. Тим часом на Кубі новий закон про суспільні комунікації призвів до серйозних наслідків для незалежних журналістів, які повідомляють про погрози, затримання та вибивання зізнань під тиском держави.

Законопроєкт у Парагваї, що загрожує свободі преси

Нещодавно конгрес Парагваю схвалив суперечливий законопроєкт, спрямований на посилення контролю над неприбутковими організаціями. Захисники свободи преси попереджають, що цей крок може накласти серйозні обмеження на незалежні ЗМІ.

Законопроєкт, який зараз очікує на рішення президента Сантьяго Пеньї, передбачає, що всі неприбуткові організації (НПО), в тому числі ті, що отримують іноземне фінансування, повинні подавати щопіврічні фінансові звіти до Міністерства економіки та фінансів. Він також вимагає від НПО розкривати списки всіх людей, з якими вони співпрацюють, що може поставити під загрозу як співробітників, так і донорів.

«Багато незалежних парагвайських медіаорганізацій є неприбутковими та залежать від іноземних інвестицій. Цей закон змусить їх розкривати конфіденційну інформацію про тих, з ким вони працюють, що створить серйозні перешкоди для їхньої роботи», — висловилася Крістіна Захар з Комітету захисту журналістів, який є одним зі співзасновників IFEX. Захисники преси, в тому числі Координаційний комітет Парагваю з прав людини (Codehupy), закликали президента Пеньє відхилити законопроєкт, взявши до уваги ризики для свободи преси та громадської активності.

Міжамериканська комісія з прав людини також висловила занепокоєння. Офіс Спеціального доповідача з питань свободи слова попередив, що довгий список вимог законопроєкту — таких як обов'язкова реєстрація всіх НПО, детальне відстеження коштів і витрат та розгорнуте документування організаційної діяльності — збільшать вже і так велике адміністративне навантаження. Крім того, нечіткі формулювання законопроєкту, що пов'язують статус неприбутковості з такими термінами, як «суспільна користь», «соціальні інтереси» та «культурні інтереси», можуть дати державним органам влади можливість вільно тлумачити відповідність цьому статусу.

Закон запроваджує також суворі покарання за його недотримання, включно з призупиненням діяльності організації на термін до шести місяців і позбавленням права обіймати посади на термін до п'яти років. Критики стверджують, що ці каральні заходи можуть ще більше обмежити суспільний простір та перешкодити діяльності НПО, згадуючи також, що подібні авторитарні стратегії  застосовуються для контролю над громадянським суспільством у таких країнах регіону, як Куба, Нікарагуа та Венесуела.

Зростання напруги навколо преси в Аргентині

Відколи Хав'єр Мілей обійняв посаду президента Аргентини, ворожнеча до преси посилилася. Мілей неодноразово накидався на журналістів, які критикували його адміністрацію, використовуючи кожну нагоду висварити чи принизити когось із них. Такий підхід викликав занепокоєння серед працівників ЗМІ та преси, оскільки він свідчить про посилення нетерпимості уряду до критичних репортажів.

Ці загострення відбулися після інших важливих нещодавніх подій. Однією з них була контроверсійна постанова 780/2024, яка вносить поправки, що обмежують доступ громадян до публічної інформації, та містить двозначні формулювання, що дають владі можливість на власний розсуд замовчувати інформацію. Трохи раніше, у липні, Аргентинський форум журналістів, який також є членом IFEX, повідомив, що оператори звʼязку, пов'язані з урядом, запустили наклепницьку кампанію проти незалежних ЗМІ.

Така ворожість, явно схвалена самим Мілеєм, вважається безпрецедентною, особливо з огляду на короткий термін його перебування на посаді. Вже наприкінці вересня агресивна риторика президента вийшла на новий рівень — під час партійного заходу він публічно підбурював натовп до нападок на журналістів. Аргентинський форум журналістів висловив стурбованість, заявивши: «Підбурювання людей публічно принижувати журналістів є не лише проявом нетерпимості, але й стратегією, яка підриває демократичні принципи».

Спеціальний доповідач Міжамериканської комісії з прав людини Педро Вака підтримав занепокоєння Аргентинського форуму журналістів та зазначив: «Мати розбіжності — це одне, але коли офіційний голос ініціює або виправдовує насильство — це зовсім інше. Голос держави ніколи не повинен бути відправною точкою для створення насильницького середовища».

Улюбленим майданчиком нападів для Мілея є соціальна платформа X (раніше Twitter), де він регулярно критикує журналістів та опонентів. Він нечасто проводить прес-конференції і лише зрідка спілкується з медіадіячами, яких вважає прийнятними. Політолог Оскар Романо у розмові з France 24 прокоментував стиль Мілея і зазначив, що діячі нового правого крила комунікують «прямо, явно та імпульсивно», а також часто використовують соціальні мережі, щоб транслювати резонансні впливові заяви й залучати авдиторію.

Новий закон про суспільні комунікації на Кубі

Новий закон Куби про суспільні комунікації , який набув чинності 4 жовтня, спричинив жорстку хвилю репресій проти незалежних журналістів, які працюють поза межами офіційного медіапростору. Журналісти повідомляють, що стикаються з переслідуваннями, погрозами та звинуваченнями у mercenarismo, тобто роботі на замовлення, покарання за яку передбачене статтею 143 Кримінального кодексу, яка була введена у 2022 році, і передбачає увʼязнення на строк від чотирьох до десяти років. Влада при цьому стверджує, що ці журналісти отримують іноземні кошти за дії, які загрожують конституційному ладу.

«Кубинський режим, не зволікаючи, розпочав нову хвилю репресій, яку можна охарактеризувати як державний тероризм», — заявив Нормандо Ернандес, генеральний директор Кубинського інституту свободи слова і преси в інтервʼю для LatAm Journalism Review. Він додав, що мета зрозуміла: «посіяти терор, змусити журналістів відмовитися від інформаційної роботи й дати їм зрозуміти за допомогою погроз і примусу, що новий закон створив ще один спосіб позбавлення їх волі».

Члени IFEX — «Артикль 19» (ARTICULO 19) та «Репортери без кордонів» (Reporters without Borders) — фіксували тривожні тенденції в допитах журналістів. Вони піддаються словесному насиллю та під тиском змушені або підписувати заяви, або записувати відеозізнання, що підтверджують їхню участь у проєктах, які нібито фінансуються з іноземних джерел. Ці зізнання, які, як правило, транслюються державними ЗМІ (що є додатковим рівнем приниження), записуються під загрозою ув'язнення або завдання шкоди їхнім сім'ям та близьким. Під прицілом держави вони змушені обирати між тим, щоб стати або обвинуваченими, або свідками, а докази, зібрані за допомогою цих вимушених зізнань, пізніше використовуються в якості доказів у кримінальних справах.

Незалежні цифрові ЗМІ регіону, зокрема El Toque, Cubanet, Periodismo de Barrio та Magazine AM:PM, повідомляють про свавільні затримання, незаконні допити, погрози судового переслідування та конфіскацію особистого і робочого обладнання. Інші члени IFEX, включаючи Комітет захисту журналістів, Міжамериканську асоціацію преси та низку інших правозахисних організацій, різко засудили ці дії, наполягаючи, що закон про суспільні комунікації є новим інструментом кубинського уряду для обмеження свободи слова та доступу до інформації.