Від Єгипту до Лівії загибель мігрантів у Середземному морі залишається поза увагою або сприймається як норма

[Усі посилання в тексті — англійською мовою, якщо не вказано інше].

Човен з 13 єгипетськими мігрантами перекинувся [араб.] 28 жовтня 2024 року невдовзі після виходу з Камбута — села, розташованого за 60 кілометрів на схід від Тобрука на сході Лівії, яке часто використовується як відправна точка для мігрантів, що намагаються дістатися Європи. Із 13 пасажирів вижив лише один.

Протягом наступних днів були знайдені тіла трьох загиблих: одне — 29 жовтня, друге — 3 листопада і третє — 7 листопада. Останнє тіло, сильно розкладене, було доправлене до моргу для подальшої експертизи.

Єгипет залишається одним з основних джерел міграційних потоків у Середземномор'ї. У 2023 році понад 11 000 єгиптян прибули до Італії через Лівію морським шляхом. Складні економічні умови та брак легальних шляхів спонукають багатьох єгиптян на небезпечні подорожі, які ставлять під загрозу їхні життя.

5 листопада Європейський Союз оголосив про виділення 20 мільйонів євро через Європейський фонд миру для Збройних сил Єгипту, з метою посилення національної безпеки та захисту цивільного населення на західних територіях — у регіоні, де єгипетські мігранти перетинають кордон з Лівією, прагнучи потрапити до Середземного моря.

Цього року ЄС також надав Єгипту пакет допомоги на суму 7,4 мільярда євро, з яких 200 мільйонів спрямовані на управління міграцією. Подібні трагедії ставлять під сумнів ефективність цих коштів у вирішенні першопричин міграції та забезпеченні безпеки для тих, хто наважується на такий шлях.

Зусилля місцевих громад у Лівії

Центральне Середземномор'я, особливо маршрут через Північну Африку, залишається найбільш небезпечним міграційним шляхом у світі: у 2023 році тут сталося 61% усіх смертей серед мігрантів. Небезпека для тисяч мігрантів, які обирають цей шлях, посилюється через нестачу скоординованих пошуково-рятувальних операцій. За даними УВКБ ООН та МОМ, відсутність єдиного підходу до порятунку мігрантів піддає тих, хто наважився на перетин моря, серйозним ризикам. Місцеві громадські організації, як-от Фонд Аль-Абірін [араб.] у Тобруку, що співпрацює з лівійським Червоним Півмісяцем, змушені самостійно організовувати рятувальні операції з мінімальними ресурсами та обмеженою підтримкою міжнародної спільноти.

В інтерв'ю Global Voices представник Фонду Аль-Абірін, який побажав залишитися анонімним, розповів про обмежені можливості, з якими вони стикаються: «Тут немає представників великих НУО, таких як ООН або МОМ. Ми працюємо з тим, що маємо, отримуючи значну підтримку лише від Червоного Півмісяця, який координує з нами дії на місцях».

Фонд також стикається зі значними обмеженнями щодо інформації, особливо стосовно тих, хто вижив. «Людину, яка вижила, доправив до Бенгазі військовий офіцер, однак мені не дозволили розкрити його ім’я чи показати фото. У мене є відео, на якому він описує інцидент та прикмети інших пасажирів, але публікація таких матеріалів суворо обмежена», — зазначив представник фонду.

Він додав, що військовий контроль у подібних випадках є звичним явищем, викликаючи ширше занепокоєння щодо поводження з мігрантами, яких перехоплюють або рятують у Середземному морі.

#Tobruk_Ain al-Ghazala
Знайдено четверте тіло з 13 мігрантів, які потонули тиждень тому.

Човен перевозив 25 мігрантів, переважно сирійців. Із них вижили 12, однак ми не змогли отримати їхні імена або зустрітися з ними, щоб встановити особи загиблих.

#Подорож, що закінчується безіменними тілами, збагаченням контрабандистів і багатьма сім’ями, які залишаються в невідомості щодо долі своїх близьких. Нехай Бог допоможе нам.
Бог є нашою опорою, і Він — найкращий розпорядник усіх справ.

З огляду на близькість Камбута до італійських вод, Фонд Аль-Абірін іноді співпрацює з італійською береговою охороною. «Час від часу італійська берегова охорона контактує з нашим фондом, проте це переважно рутинна комунікація, без надання реальної допомоги».

Єгипет нормалізує загибель мігрантів

У Єгипті смертність серед мігрантів стала настільки буденною, що державні ЗМІ майже не згадують про такі випадки. Якщо ж подібні інциденти висвітлюються, то міграцію часто зображують як злочинну діяльність, а жертв – як порушників закону. Такий підхід сприяє надмірно десенсибілізованому наративу, який підкреслює нелегальність на шкоду людяності, і ігнорує складні соціально-економічні та політичні обставини, які змушують людей ризикувати життям.

В одному з найпопулярніших телевізійних шоу [араб.] Єгипту ведучий Ахмед Мусса демонструє зневажливу риторику, характерну для єгипетських ЗМІ щодо міграції. Під час сюжету про схожу трагедію, коли 11 єгиптян загинули на тому ж маршруті, Мусса критикує як мігрантів, так і їхні родини, запитуючи: «Як сім’ї могли дозволити своїм синам наважитися на такий вчинок?».

Він висміює мотиви тих, хто відчайдушно шукає кращого життя за кордоном, наполягаючи, що в Єгипті є численні можливості: «В Єгипті нині більше можливостей для працевлаштування, ніж будь-коли в нашій історії. Робота є скрізь».

Однак у дійсності Єгипет переживає серйозну економічну кризу, а єгипетський фунт знецінився більш ніж на 35% на тлі стрімкої інфляції. Згідно з даними Центрального агентства громадської мобілізації та статистики, індекс споживчих цін в Єгипті постійно зростає, досягаючи історичних максимумів, що свідчить про економічну ситуацію, яка суперечить заявам Мусси.

Через нелегальний характер міграції мігранти рідко можуть відкрито говорити про причини свого від'їзду або про те, як відбувається їхній перетин кордонів Європи. Однак така можливість з'явилася у 2022 році [араб.], коли 287 єгипетських мігрантів були масово затримані в лівійському Тобруку та допитані.

Один із мігрантів, 12-річний Зіад, пояснив причину свого від’їзду: «Як і всі тут, я просто хотів кращого життя. Планував поїхати працювати в Італію». Інший підліток розповів про виснажливий шлях, який вони подолали, намагаючись дістатися до Європи: 50 кілометрів пішки через кордон, постійні пересадки з зав’язаними очима з однієї машини в іншу, поки їх не привезли на склад, де тримали майже 300 осіб. «Ми тут уже півроку», — додав він. Більшість мігрантів платять контрабандистам від 20 000 єгипетських фунтів (400 доларів США) до 170 000 єгипетських фунтів (3500 доларів США) за цю небезпечну подорож.

Інший мігрант, Халед, 30-річний чоловік, який нещодавно переніс операцію на відкритому серці, пояснив, чому багато хто готовий платити такі суми: «А що мені ще робити? Гідно оплачуваної роботи немає».

Відсутність висвітлення таких випадків у ЗМІ створює враження, що засоби масової інформації колективно уникають обговорення цієї проблеми, воліючи закривати на неї очі. Це сприяє суспільній байдужості та апатії, що дозволяє таким трагедіям залишатися безкарними.

Системні недоліки

Ця трагедія підкреслює необхідність удосконалення роботи пошуково-рятувальних служб (ПРС) і покращення координації підтримки мігрантів. Обмежена гуманітарна підтримка для висадки мігрантів у Лівії залишає багатьох без належного захисту. Згідно зі звітом УВКБ ООН та МОМ, багатьох перехоплених мігрантів повертають у небезпечні умови без гуманітарного нагляду, що піддає їх значним ризикам.

Ця ситуація, поряд із багатьма іншими невідомими історіями, ілюструє системні недоліки в поточній політиці управління міграцією в Середземномор'ї. За даними проєкту «Зниклі безвісти мігранти», «будь-який перетин кордону» часто означає, що мігранти можуть «зникнути безслідно», особливо у випадках аварій кораблів, де часто немає вцілілих. Це підтверджується сотнями невпізнаних тіл, знайдених на узбережжі Лівії, та численними неперевіреними повідомленнями про корабельні аварії.

Згідно зі Спільним щорічним оглядом МОМ та УВКБ ООН, «понад 3105 мігрантів і біженців загинули або зникли безвісти в морі», намагаючись дістатися до Європи у 2023 році. Проте реальна цифра, ймовірно, вища, оскільки багато інцидентів залишаються «не зафіксованими або невиявленими».

Без посилення роботи ПРС, прозорого розподілу державних коштів і гуманного ставлення до перехоплених і врятованих мігрантів Середземномор’я й надалі залишатиметься осередком гуманітарних криз для тих, хто змушений покидати свої домівки в пошуках безпеки або можливостей за кордоном.

Інцидент у Камбуті — це не поодинока трагедія, а болісне нагадування про тривалу міграційну кризу в Середземномор’ї.

Почати обговорення

Шановні автори, будь ласка увійти »

Правила

  • Усі коментарі перевіряються модератором. Не надсилайте свій коментар більше одного разу, інакше він може бути ідентифікований як спам.
  • Будь ласка, ставтесь з повагою до інших. Коментарі, які містять мову ненависті, непристойність та особисті образи, не будуть опубліковані.