У червні 2024 року Верховний суд Бразилії (STF, Supremo Tribunal Federal), найвища судова інстанція країни, ухвалив історичне рішення про декриміналізацію зберігання марихуани для особистого вжитку, що стало значним кроком у національній наркополітиці.
Постанова переглядає правовий підхід до споживання похідних канабісу, встановлюючи чіткі критерії розмежування торгівлі та особистого вжитку. Згідно з цим новим тлумаченням, зберігання невеликої кількості для особистого споживання більше не вважатиметься злочином. Це рішення потенційно може вплинути на мільйони бразильців.
Згідно з новим судочинством, зберігання до 40 грамів (близько 1,4 унції) або шести жіночих рослин марихуани (які виробляють шишки, що містять ТГК та КБД) тепер вважається особистим використанням, що дозволяє відрізнити споживачів наркотиків від продавців.
Закон 11.343 від 2006 року, який створив Національну систему наркополітики і був підписаний під час першої каденції президента Луїза Інасіу Лули да Сілви, вже визнавав різницю між споживачами та торговцями або дилерами. Однак, не маючи конкретних критеріїв розрізнення, рішення в кожному конкретному випадку ухвалювалося на розсуд правоохоронців або судових органів. Злочини, пов'язані з незаконним обігом наркотиків, також призвели до значного зростання кількості ув'язнених у Бразилії.
Габріелла Аріма, юристка Правової мережі за реформу наркополітики (Rede Reforma), пояснила Global Voices:
O que era para proteger o usuário teve o efeito contrário. Juízes e delegados decidiam se o sujeito seria enquadrado e processado como usuário ou traficante baseados em elementos subjetivos, como natureza e quantidade da substância em posse, local e condições em que se desenvolveu a ação, e condições sociais e pessoais, como antecedentes criminais. Isso permitia que moralismos e preconceitos pessoais influenciassem as decisões, em vez de critérios científicos e técnicos.
Те, що мало б захищати споживачів, мало протилежні наслідки. Судді та поліцейські вирішували, як розглядати справу кожної окремої людини — як споживача або як дилера — базуючись на суб'єктивних факторах, таких як тип і кількість речовини, місце й умови, в яких відбулося затримання, а також особисте і соціальне походження звинувачених, включаючи судимості. Це призводило до того, що на рішення впливали особисті упередження та моральні судження, а не наукові чи технічні критерії.
За словами Аріми, нова постанова надає більш об'єктивні рекомендації для визначення у таких випадках, чи призначений канабіс для особистого використання, і вона вважає це позитивною зміною.
Опитування 2015 року, проведене компанією Fiocruz (Фонд Освальдо Круза, один з головних науково-дослідних центрів Латинської Америки) та Бразильським інститутом географії та статистики (IBGE, Instituto Brasileiro de Geografia e Estatística), оприлюднене у 2019 році, показало, що 7,7% населення віком від 12 до 65 років вживали марихуану. Однак дані дослідницького інституту Datafolha за 2023 рік свідчать, що кожен п'ятий бразилець повідомив, що вживав канабіс в певний момент свого життя.
Такі організації, як НПО Conectas та Rede Reforma, вважають декриміналізацію вирішальним кроком до розвʼязання проблем переповненості в'язниць та насильства, пов'язаного з торгівлею наркотиками, яке непропорційно впливає на чорношкіре населення та бідніші регіони.
Тим не менш, експерти, опитані Global Voices, зазначили, що ця постанова не вирішує всієї складності проблеми, і підкреслили необхідність припинення так званої війни з наркотиками — політики заборони, яка вважається неефективною.
Міро Ролім, соціальний педагог, який працює у сфері зниження шкоди від наркотиків, директор Бразильської мультидисциплінарної асоціації з вивчення наркотиків та член Бразильської мережі з прав людини та зниження шкоди, з обережністю ставиться до змін. Він каже:
Рішення Верховного суду було ухвалене занадто пізно для вирішення проблеми, що встигла завдати непоправної шкоди соціальній структурі Бразилії. Я бачу реалії вулиць — інвестицій в освіту бракує, а політика заборони все ще залишається основним правилом.
Декриміналізація чи легалізація
Міністри Верховного суду Бразилії підкреслили, що постанова не легалізує вживання марихуани, воно залишається незаконним. Декриміналізація означає, що покарання за вживання буде адміністративним, а не кримінальним. Тобто якщо когось спіймають із 40 грамами марихуани, їх може зупинити поліція, але не заарештувати.
Дослідження Інституту прикладних економічних досліджень вказує на те, що декриміналізація канабісу може зменшити кількість ув'язнених у Бразилії на 1,0-2,4%, що потенційно заощадить для системи від 262 до 591 млн бразильських реалів щорічно (від 46,6 до 105 млн доларів США).
В абсолютних показниках Бразилія має одну з найбільших у світі кількість ув'язнених, поступаючись лише Китаю та Сполученим Штатам. Понад 850 000 людей перебувають у в'язницях, і приблизно чверть із них ув'язнені за злочини, пов'язані з незаконним обігом наркотиків. Згідно з даними за 2023 і 2024 роки, приблизно 19 000 затримані за зберігання до 100 грамів марихуани, а понад 8 500 — за зберігання лише 25 грамів.
У Бразилії покарання за споживання марихуани було узаконене у 1976 році. У статті новинного агентства UOL зазначається, що марихуана, ймовірно, з'явилася в країні ще в 1549 році і протягом багатьох десятиліть потому класифікувалася як продукт, що «представляє інтерес для колонії», перш ніж була криміналізована в 1830 році міською палатою Ріо-де-Жанейро, яка почала «карати рабів та інших осіб» трьома днями ув'язнення або биттям батогом. Загальнонаціональна заборона набула чинності лише в 1938 році.
Голова Верховного суду Луїс Роберто Баррозо підкреслив, що нове рішення може бути застосоване заднім числом на користь підсудного, тобто особи, ув'язнені за зберігання невеликої кількості марихуани, можуть подавати запити на перегляд своїх вироків.
У серпні Вищий суд правосуддя (STJ, Superior Tribunal de Justiça) застосував нову практику й виправдав особу, ув'язнену за зберігання 23 грамів марихуани.
Наркопросвіта
Навіть після рішення Верховного суду експерти стверджують, що населеню Бразилії все ще бракує комплексних знань про психоактивні речовини.
Хоча це рішення, безумовно, знаменує прогрес, вони кажуть, що Бразилія все ще потребує регулювання виробництва й розповсюдження канабісу, створення програм підтримки для споживачів та розвитку освітніх ініціатив, які б не ґрунтувалися на стигматизації. Ролім стверджує:
É inerente à sociedade o desejo de experimentar com a mente, mas é essencial educar sobre quem pode não estar apto para isso, os riscos envolvidos, as melhores formas de consumo e onde buscar assistência. A educação sobre o uso de drogas não deve ser direcionada apenas aos jovens, mas deve abranger toda a sociedade, incluindo profissionais de segurança, comunidades e trabalhadores da saúde.
Прагнення експериментувати зі свідомістю є для суспільства природним, проте дуже важливо інформувати людей про те, кому це може не підходити, про ризики, правила вживання та куди звертатися по допомогу. Просвітницька робота щодо вживання наркотиків має бути спрямована не лише на молодь, а на все суспільство, включно з правоохоронними органами, громадами та працівниками охорони здоровʼя.
Нещодавні зміни в наркополітиках таких країн, як Уругвай, кидають виклик підходам, базованим на забороні. Деякі, наприклад Португалія, просувають альтернативи, зосереджені на громадському здоров'ї та правах людини, тоді як інші, наприклад Австралія, експериментують з терапевтичним використанням психоактивних речовин.
«Консервативний наратив стверджує, що марихуана призводить до переходу на важчі наркотики. Я вважаю, що дискусія про вживання марихуани насправді призвела лише до кращого розуміння можливостей використання психоактивних речовин для індивідуального та суспільного здоров'я і благополуччя», — каже Габріелла Аріма.
Останні дослідження показують, що психоделіки можуть бути ефективними в лікуванні таких станів, як депресія, посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), генералізований тривожний розлад та залежність від речовин.
З 2014 року з дозволу бразильського регулятора охорони здоров'я (Anvisa) у Бразилії дозволено імпорт ліків на основі КБД (що видобувається з канабісу) для лікування деяких станів, таких як судоми. Проте ці ліки все ще є дорогими й недоступними для більшості людей.
У грудні 2019 року країна зробила ще один крок, дозволивши, також за сприяння Anvisa, виробництво та імпорт продуктів на основі канабісу для медичного використання, а також встановивши рекомендації щодо маркетингу, призначення, розповсюдження, моніторингу та нагляду. Ці заходи значно полегшили доступ до цих ліків в аптеках.