Парламент Республіки Чорногорія в Подгориці в дощовий осінній день. Фото Global Voices. Використовується з дозволу правовласників.

Громадські організації Чорногорії попереджають, що нещодавній законопроєкт про «агентів іноземного впливу» становить серйозну загрозу для демократичних процесів, свободи зібрань та діяльності неурядових організацій (НУО). Цей закон, натхненний подібними нормативними актами таких країн, як росія, Грузія, Киргизстан та Угорщина, створить правову базу, яка значно ускладнить або навіть унеможливить діяльність НУО.

Законопроєкт був внесений 9 жовтня правлячою коаліцією «За майбутнє Чорногорії» (ZBCG, Za budućnost Crne Gore), що складається з просербських та проросійських політичних партій, серед лідерів яких є колишні обвинувачені у спробі державного перевороту 2016 року за участю російських шпигунів.

ZBCG стверджує, що новий закон буде спиратися на американський Закон про реєстрацію іноземних агентів (FARA, Foreign Agents Registration Act). Хоча інші члени уряду висловилися проти цієї ініціативи, ZBCG продовжує свою кампанію проти НУО.

Реагуючи на пропозицію запровадити так званий закон FARA, провідна чорногорська продемократична організація «Центр демократичних перетворень» (CDT, Center for Democratic Transition) опублікувала аналітичну статтю під назвою «FARAway from the essence» («Далеко від суті»), в якому розвінчує твердження, що чорногорський закон схожий на FARA, і зазначає, що це не перша спроба чорногорського уряду націлитися на громадський сектор. У Центрі демократичних перетворень зазначили, що така атака на громадянське суспільство може підірвати демократичні процеси та європейські сподівання Чорногорії, що загрожуватиме авторитету країни на міжнародній арені.

Про це також попередив Центр цифрової криміналістики, аналітичний центр з протидії дезінформації:

Посилання коаліції «За майбутнє Чорногорії» на американський Закон про реєстрацію іноземних агентів (FARA) є вже усталеною дезінформаційною тактикою проросійських маріонеток по всій Європі. Вони використовують існування цього закону для реалізації в своїх країнах програм, які суперечать демократичним цінностям та сприяють тоталітаризму, придушуючи свободу громадянського суспільства та обмежуючи діяльність незалежних медіа й неурядових організацій.

Регіональні тенденції

Запропонований закон може мати руйнівні наслідки для громадянського суспільства Чорногорії, проте уряд цієї країни — далеко не єдиний, що використовує цю стратегію; вона, схоже, вже є частиною регіональної тенденції. Боснія і Герцеговина, що сусідить із Чорногорією, безуспішно намагалася ухвалити подібний закон, так само стверджуючи, що він ґрунтується на американському законодавстві. У Боснії ініціаторами були етнічні сербські або просербські партії, які керують Республікою Сербською. Вони також виступають за союз із росією і дискредитують ідею інтеграції своєї країни з НАТО. Центр демократичних перетворень зазначає у своєму звіті:

U bosanskohercegovačkom entitetu Republika Srpska trebalo je da se razmatra o sličnom prijedlogu zakona proljetos, ali je povučen iz procedure. Predsjednik entiteta, Milorad Dodik, prethodno je rekao da će doslovno prepisati FARA-u i umjesto SAD upisati Republika Srpska. Ali, prema uvidu medija, prijedlog zakona niji ličio na FARA-u već na onaj iz Rusije. Zbog toga su reagovali iz delegacije EU u BiH, ambasade SAD i (OEBS-a).

У Боснії і Герцеговині подібну пропозицію мала розглянути Республіка Сербська навесні цього року, але її було вилучено з порядку денного. Президент цього утворення Мілорад Додік раніше заявляв, що вони буквально скопіюють текст FARA і лише замінять слово «США» на «Республіка Сербська». Однак, як було висвітлено в ЗМІ, законопроєкт нагадує не американський FARA, а радше російський закон «Про іноземних агентів». Це викликало різку реакцію Представництва Європейського Союзу в БіГ, посольства США та ОБСЄ.

У травні уряд боснійських сербів відкликав свій суперечливий законопроєкт, який вимагав би від усіх неприбуткових організацій, що отримують міжнародне фінансування, зареєструватися в національній базі даних, таким чином визначаючи їх як іноземних агентів. Однак немає жодних гарантій, що вони не спробують просунути його знову. Зрештою, вони підтримують тісні зв'язки з правлячою партією Угорщини, яка після кількох спроб запровадила подібне законодавство .

Попри те, що Угорщина є членом Європейського Союзу, у 2017 році вона ухвалила закон, подібний до російського «Закону про іноземних агентів», який мав на меті перешкоджати діяльності громадських організацій, що отримують фінансування з-за кордону. Закон був скасований у 2021 році після того, як Європейський суд визнав його таким, що не відповідає нормам ЄС.

Однак у грудні 2023 року Угорщина ухвалила новий натхненний росією закон — «Про захист суверенітету», схожий за наративом на російський закон «Про іноземних агентів». У рамках цього закону було створено «Управління захисту суверенітету», яке збиратиме інформацію про групи та окремих осіб, які отримують іноземні кошти. 3 жовтня 2024 року Європейська комісія оголосила, що подає до суду на Угорщину через закон, який передбачає тюремне ув'язнення для груп, які отримують іноземні кошти на політичні цілі.

Хоча угорські урядові політики спочатку і заперечували, що закон про захист суверенітету є частиною кампанії проти громадянського суспільства та незалежної преси, розслідування, проведене угорською службою фактчекінгу Lakmusz, показало, що цілком очевидно, проти кого спрямований цей закон.

Наприклад, у червні Управління захисту суверенітету розпочало розслідування проти редакції журналістських розслідувань Átlátszó та антикорупційної організації Transparency International в Угорщині. Управління також опублікувало «дослідження» з сумнівною методологією, в якому перераховані «провоєнні» газети і статті, що поширюють «дезінформацію». Управління захисту суверенітету також тисне на громадські установи з метою збору інформації про «захист суверенітету», включаючи дані банківських рахунків певних осіб.

Права популістська правляча партія Словаччини також готувала закон, заснований на угорській моделі, який мав бути спрямований проти організацій, які отримають більше 5 000 євро з-за кордону. Закон оголошував їх «організаціями з іноземною підтримкою» та погрожував їм грошовими штрафами або закриттям. ЄС засудив цей закон і попередив, що Словаччина зіткнеться з такою ж правовою реакцією, як і Угорщина.

Повертаючись до Чорногорії, в заяві для газети Vijesti директорка Центру демократії та прав людини CEDEM Невенка Вуксановіч зазначила, що ініціатива правлячої коаліції щодо нового закону про іноземних агентів може бути «пробною кулею», яка намагається перевірити ставлення громадськості, просуваючи ініціативи, які наразі не мають суспільної підтримки, оскільки вони суперечать головній меті країни — вступу до ЄС.

Očigledno imaju širu agendu, te nam kap po kap ispostavljaju djelove koji se vremenom u javnom diskursu normalizuju, do te mjere da svim građanima djeluju poznato, a onda će i u jednom momentu biti i prihvatljivo. Koja je to agenda, ipak nije u ovom momentu jasno.

Очевидно, що вони мають ширший порядок денний, і крок за кроком намагаються нормалізувати в публічному дискурсі питання, які є його частиною. Вони потроху роблять ці поняття звичними для громадян, щоби потім перетворити їх на прийнятні. Якими є їхні [кінцеві] цілі, наразі залишається незрозумілим.