Зображення деяких нігерійських політикинь із відео на ютубі під назвою «Вибори 2023: Trials, Triumphs Of Nigerian Women In Politics | Gist Nigeria» від Channels Television. Справедливе використання.

У той час як все більше африканських країн сприяють гендерному паритету на державних посадах, деякі країни все ще борються за повну інтеграцію жінок у політичну сферу. Нещодавній звіт Центру адвокації політики та спадщини (PLAC), незалежної позапартійної організації, яка працює над зміцненням демократичного врядування та участі громадян у Нігерії, показав, що Нігерія займає найнижче місце серед країн Африки на південь від Сахари за рівнем представництва жінок у парламенті.

Зі 185 країн, проаналізованих у звіті, Руанда посідає найвищу позицію в Африці, де жінки складають 61,3% парламенту. Нігерія, у свою чергу, займає 180-е місце з лише 4,4% представництвом жінок у парламенті.

Дані свідчать, що в Палаті представників Нігерії, що налічує 360 членів, є лише 16 жінок, а в Сенаті, який складається з 109 членів, лише чотири жінки. Більше того, в 14 з 36 штатів Нігерії немає жодної жінки серед законодавців. Навіть у тих штатах, де жінки-законодавці є, їхня кількість залишається непропорційно низькою. Ситуація з виборними посадами у виконавчій владі також невтішна: із моменту відновлення демократичного правління в 1999 році жодна жінка не була обрана президенткою, віце-президенткою або губернаторкою Нігерії.

Такий низький рівень представництва не відображає чисельності жінок у Нігерії. За статистикою Світового банку, жінки та дівчата складають половину населення найбільш густонаселеної країни Африки.

У відповідності до принципів і керівних положень Міжнародного білля про права людини, Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, Програми дій Міжнародної конференції з народонаселення і розвитку та Порядку денного сталого розвитку до 2030 року, уряд Нігерії сформулював Національну гендерну політику в 2006 році, що передбачає 35%-ву квоту для жінок в управлінських процесах.

Незважаючи на цю політику та інші зусилля, Нігерія продовжує мати найнижчий рівень представництва жінок у парламенті в Африці, причому цей показник неухильно знижується з 2011 року. Причини недостатнього представництва можна пояснити несприятливими політичними системами та соціокультурними практиками.

Несприятливі політичні системи

Більшість африканських країн з високим або пропорційним представництвом жінок у парламенті запровадили конституційні, законодавчі та партійні квоти для забезпечення жінкам рівних шансів на обрання. Однак це не стосується деяких англомовних країн Африки, таких як Нігерія та Гана, де застосовуються мажоритарні виборчі системи відносної більшості. Така система менш сприятлива для кандидаток, оскільки політичні партії виграють і розподіляють місця в парламенті на основі пропорції отриманих голосів.

Чоловіки домінують на керівних посадах у більшості політичних партій Нігерії. Ці партії, як правило, не створюють сприятливого середовища або інфраструктури для своїх членкинь, через що жінки стикаються з труднощами під час висування партійних кандидатур на загальні вибори.

У Нігерії та невелика кількість жінок, які змогли подолати гендерні перешкоди, зазвичай не можуть виконати фінансові вимоги, пов'язані з участю в політичних кампаніях, оскільки вибори в країні надмірно монетизовані. Кандидати висуваються лише за умови потужної підтримки партійних лідерів та значних фінансових ресурсів для надання «подарунків» зацікавленим сторонам.

Як зазначає Айіша Осорі, письменниця, юристка та активістка соціальної справедливості, що балотувалася до Палати представників Нігерії від Народно-демократичної партії в 2015 році, “Вибори в Нігерії монетизовані та трансакційні, і жінки є соціально незахищеними. Найшвидший спосіб розбагатіти в Нігерії – це бути в уряді. Якщо жінки не в політиці, вони не можуть збирати гроші, а якщо не можуть збирати гроші, вони не можуть бути в політиці”.

Іншою важливою проблемою, що заважає участі жінок у політиці, є гендерно зумовлене насильство під час виборів. Вибори в Нігерії часто супроводжуються насильством, і кандидатки часто є його жертвами.

Однією з таких жінок є Дженніфер Біна Іфеді, яка стала жертвою насильства на президентських виборах 2023 року. Після того, як на неї напали та поранили в Лагосі, вона повернулася на свою виборчу дільницю, щоб проголосувати. Це лише один із численних прикладів гендерно зумовленого насильства, що залишається поза увагою ЗМІ.

Культурні та суспільні бар'єри