Зображення Арзу Гейбуллаєвої

Застереження щодо змісту: ця стаття містить описи катувань, зґвалтувань та насильства.

Жорстокість і катування у в'язницях Азербайджану не є рідкістю. Випадки жорстокого поводження неодноразово фіксували місцеві журналісти, а також Європейський комітет з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (CPT, European Committee for the Prevention of Torture and Inhuman or Degrading Treatment or Punishment), який у липні 2024 року опублікував заяву, в якій висловив занепокоєння щодо поводження з особами, які перебувають під вартою у правоохоронних органах. Незважаючи на це, така практика залишається регулярним явищем.

Оголені фотографії

У листопаді 2023 року багатьох журналістів та редакторів незалежної платформи журналістських розслідувань Abzas Media було заарештовано за сфабрикованими звинуваченнями після їхнього розслідування корупції в азербайджанському уряді. Один із них, журналіст і директор Abzas Media Ульві Гасанлі, написав матеріал із СІЗО, де його утримують, та поділився своїм досвідом перебування в ув'язненні.

Він розповів, що Ельнур Ісмаїлов, начальник Бакинського СІЗО, фотографує в оголеному вигляді всіх новоприбулих ув'язнених, в тому числі і трансгендерних людей:

Якими мають бути ідеї, закон і мораль, щоб це дозволити? Ця людина — державний чиновник. Він не просто якийсь службовець з низу ієрархії. Він — полковник. Він вісім років керує найбільшою в'язницею країни. Крім того, він використовує ці оголені фотографії ще й як засіб шантажу ув'язнених. Хто знає, як ще [Ісмаїлов] використовує ці знімки?

Спостереження Гасанлі надають ще більше доказів того, що в державі поширеною є практика жорстокого поводження з трансгендерними ув'язненими.

У листопаді 2024 року незалежна азербайджанська новинна агенція Meydan TV опублікувала інтерв'ю з колишньою трансгендерною ув'язненою Анною Тагієвою, яка розповіла про свій досвід перебування у в'язниці. Тагієва розповіла Meydan TV, що їх називали «отими з жіночими тілами». Вона також згадала, як Ельнур Ісмаїлов використовував трансгендерних ув'язнених для шантажу інших ув'язнених.

Вони заводили в'язнів до кімнати і роздягали догола. Потім їх били і вибивали зізнання. Коли це не спрацьовувало, нам теж наказували роздягнутися догола і використовували для погроз ув'язненим. Адже згідно з неписаними правилами в'язниці, якщо ми торкалися до в'язня, вважалося, що він тепер заражений, тож таким чином йому погрожували.

Керівництво в'язниці пишається тим, що використовує трансгендерних ув'язнених як частину своєї «стратегії», — розповіла Тагієва в інтерв'ю.
«Одного разу нас вивели перед групою нових працівників. Ми були одягнені в те, що підібрало для нас керівництво в'язниці. Я стояла в центрі кімнати. Так нас представляли групі нещодавно прийнятих на роботу співробітників в'язниці».

Тагієва також пригадала, як її викликали до будівлі, де Ісмаїлов проводив нараду з іншими начальниками в'язниць. «Напевно, їм було нудно, тож вони привели нас туди і попросили роздягнутися, наказували обертатися, оголивши наші тіла, і відпускали принизливі зауваження», — розповіла Тагієва. Також вона додала:

Я багато чого бачила в своєму житті. Та те, що я пережила у в'язниці, не схоже ні на що, з чим я стикалася раніше. Я сумніваюся, що вони мають хоч якусь людяність. Одного разу я спитала: «Ви не боїтеся Бога?», а тюремні охоронці розсміялися, сказавши у відповідь: «А Бог існує?».

Тагієва згадала, як часто трансгендерних ув'язнених продають після арешту. Ціна може коливатися. «Мені сказали, що мене продадуть іншому заможному ув'язненому», — розповіла вона. У цьому процесі беруть участь і інші люди. Тагієва пояснила, що коли трансгендерних ув'язнених продають іншим ув'язненим, є ще третя особа, яка знаходиться в камері, коли покупець «задовольняє свої потреби» — щоб підтвердити, що не було жодних дотиків.

Ціна стартує з 600 манатів (350 доларів США). Про подібні випадки повідомляли й інші колишні ув'язнені трансгендерні люди. У 2022 році в JamNews написали про трансгендерну жінку Айдан Пашаєву, яка відбувала покарання у виправній колонії і яку продали за 500 манатів.

«Ми вже втомилися жити. І нас катували так, що ми просто хотіли накласти на себе руки. Мене продавали і ґвалтували. А коли ми не погоджувалися, нас закривали в карцері», — згадувала Пашаєва в інтерв'ю JamNews.

Немає даних про кількість трансгендерних ув'язнених у тюрмах Азербайджану. Чинне законодавство не пропонує їм жодних засобів правового захисту від насильства, якого вони зазнали. Згідно зі звітом Данського інституту прав людини, Азербайджан не має національної політики захисту прав ЛГБТК+. Також немає спеціальних інституцій, які би боролися з дискримінацією за ознакою сексуальної орієнтації або гендерної ідентичності.

За даними ILGA Europe, міжнародної неурядової організації, що захищає права і свободи ЛГБТК+ людей, Азербайджан посідає передостаннє місце серед 49 країн у рейтингу організації Rainbow Index, йдучи одразу після росії.

Ставлення до ЛГБТК+ людей

Останніми роками уряд Азербайджану посилив цькування ЛГБТК+ людей. У 2017 році щонайменше 83 людини були затримані поліцією за те, що вони є гомосексуалами або трансгендерними особами. Затримані повідомляли, що їх катували та шантажували. Того ж року щонайменше четверо громадян Азербайджану, які ідентифікували себе як ЛГБТК+, покінчили життя самогубством.

У 2018 році ізраїльська газета Haaretz повідомила, що уряд Азербайджану використовує обладнання для спостереження, а також програмне забезпечення ізраїльської компанії Verint Systems для виявлення сексуальної орієнтації громадян через Facebook.

Згідно з повідомленнями Meydan TV та Minority Magazine, у 2019 році було увʼязнено більше десяти ЛГБТК+ людей. Більшість із них були трансгендерними секс-працівниками, які зазнали домагань, а потім були заарештовані.

У березні 2021 року журнал Minority Magazine повідомив про новий рух під назвою «Чиста кров», який через Telegram закликає до цькування ЛГБТК+ в Азербайджані.

Згодом, влітку 2021 року, під час Місяця Гордості (Pride Month), Minority Magazine задокументували ще більше нападів на ЛГБТК+ людей.

Багато ЛГБТК+ людей, які стикаються з дискримінацією та насильством, практично не мають можливості звернутися до поліції або інших органів правопорядку.

Найпоказовіший приклад того, наскільки держава не хоче допомагати квір-спільноті — це випадок із популярною блогеркою Севінк Гусейновою, яка в соціальних мережах відкрито закликала до насильства проти ЛГБТК+ спільноти. Вона так і не понесла жодної відповідальності за свої дії, попри численні докази того, як вона заохочувала людей до скоєння насильницьких злочинів проти квір-людей. В одному зі своїх відео Гусейнова просила місцеві правоохоронні органи заплющувати очі на випадки злочинів на ґрунті ненависті. «Нам достатньо знаку, просто скажіть, і ми, народ, потихеньку виштовхаємо їх», — казала блогерка. В іншому відео вона закликала азербайджанських чоловіків вбивати трансгендерних жінок. Тоді Міністерство внутрішніх справ заявило, що знає про ці відео і проводить розслідування. Проте жодних заходів вжито не було.

Однак Гусейнова не є поодиноким прикладом. Наратив проти ЛГБТК+ людей в Азербайджані поширений серед політиків, знаменитостей, публічних осіб і навіть опозиційних активістів. Те саме стосується й громадських діячів, які вважають за краще відмовчуватися, коли мова заходить про захист прав ЛГБТК+ спільноти. У минулому азербайджанські законодавці також висловлювалися на підтримку прийняття гомофобного закону, подібного до прийнятого в росії в грудні 2022 року, та російського законопроєкту проти гей-пропаганди 2012 року.

Тим часом у в'язницях і слідчих ізоляторах продовжуються катування. «Спочатку я чув лише звуки тортур — ляпаси, стусани, удари кийком, приниження, лайку. Потім я побачив жорстоке поводження й катування на власні очі — побиття; ув'язнених, прикутих наручниками до ґрат камери [одна рука прикута до верхньої частини ґрат, інша — до самого низу], або скутих так, що одна рука прикута до верхньої частини ліжка, а інша до ніжки, і так людина проводила дванадцять годин; прикутих наручниками до ґрат в'язнів били кийками», — написав Ульві Гасанлі, додавши також інші приклади жорстокого поводження й катувань, свідком яких він став після свого арешту в листопаді 2023 року.

У той самий час тисячі міжнародних представників перебували у столиці Азербайджану Баку, беручи участь у Конференції ООН зі зміни клімату COP29. А за багато кілометрів від «блакитної зони», що перебувала під захистом ООН, в Азербайджані продовжувалися катування й насильство, попри те, що до країни була прикута увага всієї міжнародної спільноти.