Голосування на президентських виборах в Нігерії 2015 року в Абуджі. Зображення Посольства США/Idika Onyukwu, з Flickr (CC BY-SA 2.0 DEED).

На виборах у Пакистані 2024, будучи за ґратами, колишній прем'єр-міністр Iмран Хан зумів охопити понад 250 000 глядачів на YouTube за допомогою відео, згенерованого штучним інтелектом (ШІ). Його промова, оприлюднена в мережі, охопила величезну аудиторію, незважаючи на його фізичну відсутність у передвиборчій кампанії. Цей випадок підкреслив зростаючий вплив цифрових інструментів у сучасній політиці, продемонструвавши, як навіть за складних обставин технології змінюють способи взаємодії політиків з виборцями.

“Рік демократії” добігає кінця, кілька ключових виборів вже проведено, решта – ще попереду. У цьому насиченому виборчому році 72 країни, що складають більше половини населення світу, прийшли на виборчі дільниці. Африка, зокрема, стала центром уваги, де відбулося 16 національних виборів, що вдвічі більше, ніж у 2023 році. Широке поширення таких інструментів ШІ, як ChatGPT і відео чи фото генераторів дало політичним партіям нові способи зв'язку з виборцями, їхнього залучення та формування громадської думки.

Однак ці технології не лише відкривають нові можливості, але й створюють серйозні труднощі, зокрема, у контексті боротьби з дезінформацією та забезпечення етичного використання даних. Питання залишається відкритим: Чи справді ці технології приносять користь демократичним процесам, чи вони створюють нові перешкоди, які потребують вирішення?

В інтерв'ю Global Investigative Journalist Network, Вікторія Терк з організації The Rest of The World, яка відстежує використання штучного інтелекту на виборах у всьому світі, підкреслила цю двоїсту природу штучного інтелекту. Вона зазначила:

…коли люди думають про вибори та інструменти генерування ШІ, вони зазвичай одразу уявляють дезінформацію, фейки, діпфейки та навмисне введення виборців в оману. Такі випадки справді трапляються, але існують і більш конструктивні способи використання цієї технології. У деяких випадках політичні партії та кампанії застосовують ШІ, щоб ефективніше взаємодіяти з виборцями, поширювати агітаційні матеріали та надавати необхідну інформацію.

Залучення виборців у цифровому світі

Перехід до цифрової агітації не викликає сумнівів. Інструменти штучного інтелекту дозволяють політичним партіям налагоджувати зв'язок зі своїми виборцями ефективніше та результативніше, ніж будь-коли раніше. У таких країнах, як Індія, де зареєстровано 968 мільйонів виборців, багато кандидатів використовують аватари на основі штучного інтелекту для взаємодії з виборцями на індивідуальному рівні. Вважається, що такий гіперперсоналізований підхід підвищує політичну привабливість кандидатів, демонструючи виборцям, що вони прислухаються до їхніх проблем.

Окрім індивідуальної взаємодії, штучний інтелект також допоміг подолати мовні бар'єри серед індійського електорату, який складається з представників різних етнічних груп. Наприклад, прем'єр-міністр Нарендра Моді використовував урядовий інструмент на основі ШІ під назвою «Bhashini» для виголошення промов хінді, які в режимі реального часу перекладалися на тамільську, каннада, бенгальську, телуґу, орія та малаялам. Хоча ШІ-боти не завжди можуть впоратися з діалектами і схильні до похибок у перекладі, вони допомагають кандидатам охопити більшу кількість виборців, долаючи мовні бар'єри.

Етичні міркування і цифрова прірва

Попри значний потенціал, зростання ролі штучного інтелекту у виборчих процесах супроводжується серйозними етичними викликами, зокрема у сфері захисту даних, поширення фейкової інформації та забезпечення рівності. Щоб протидіяти маніпуляціям, створеним за допомогою діпфейків, уряд Індії запровадив спеціальні рекомендації. Вони зобов'язують платформи інформувати користувачів про те, що публікація таких матеріалів може призвести до кримінальної відповідальності. Це чіткий сигнал щодо рішучих дій проти неправомірного використання ШІ і важливий крок для підтримки прозорості та справедливості на політичній арені.

Подібно до цього, у Нігерії занепокоєння щодо використання даних виборців у цільових кампаніях спонукало до закликів запровадити суворіші правила збору та використання інформації. Закон Нігерії про захист даних (NDPA) 2023 спрямований на вирішення цих питань, встановлюючи високі стандарти для обробки даних контролерами та процесорами. Політичні партії повинні забезпечити використання ШІ таким чином, щоб поважати конфіденційність даних і дотримуватися норм, таких як Загальний регламент ЄС про захист даних (GDPR), аби зберегти довіру виборців.

Крім того, цифрова нерівність залишається серйозною проблемою у багатьох регіонах. Хоч ШІ і допоміг активніше залучати виборців у містах, жителі сільських районів часто залишаються осторонь. Мобільні технології вже зробили кроки для подолання цієї прогалини, але потрібно більше – щоб кожен громадянин мав доступ до інформації, необхідної для повноцінної участі в демократичному процесі.

Боротьба з дезінформацією та фейками за допомогою фактчекінгу штучним інтелектом

Дезінформація та фейки стають усе більшою загрозою для демократії, і ШІ відіграє важливу роль у боротьбі з їхнім поширенням. Інструменти для перевірки фактів, що працюють на базі ШІ, вже активно використовуються громадськими організаціями та незалежними фактчекерами для вирішення цієї проблеми.

Один із нещодавніх прикладів — вибори в Туреччині 2023 року, коли діпфейки використовували для дискредитації лідерів опозиції. ШІ-генеровані відео, що хибно пов’язували політичних діячів із кримінальними діями, стали вірусними, показуючи як ризики, так і можливості ШІ у боротьбі з дезінформацією. Щоб зменшити такі загрози, ШІ застосовують для швидкої перевірки фактів, щоб виборці не стали жертвами фейкових матеріалів. Платформи, такі як Full Fact у Великій Британії та Africa Check у Південній Африці, використовують ШІ для аналізу політичних промов, новин і дописів у соцмережах на наявність дезінформації.

Здатність ШІ сканувати та виявляти неправдиву інформацію в режимі реального часу може стати переломним моментом у боротьбі з негативним впливом діпфейків та інших видів цифрових маніпуляцій. Однак це вимагає постійного контролю та вдосконалення технологій.

ШІ та політичний розкол

Алгоритми ШІ на соціальних платформах, таких як Facebook, X (раніше Twitter) та YouTube, суттєво впливають на політичні розбіжності. Вони створені для максимізації взаємодії користувачів, підбираючи контент, який відповідає їхнім поглядам. Це часто підсилює переконання людей, створюючи так звані “інформаційні бульбашки”. У результаті може зростати напруженість між різними політичними групами, особливо у країнах з високим рівнем політичного протистояння, як-от США та Бразилія.

Дослідження підкреслюють, що хоча соціальні медіа-платформи не є першопричиною поділу, їхній дизайн може її посилювати. Дослідження показали, що користувачі, які отримують доступ до контенту на цих платформах, з більшою ймовірністю зміцнюють свої погляди, що призводить до поглиблення політичних розбіжностей. Наприклад, ці платформи використовують алгоритми, які просувають контент, що викликає емоційну реакцію, а це часто посилює політичні меседжі, що розділяють суспільство.

Зусилля, спрямовані на боротьбу з цією проблемою, такі як коригування алгоритмів для підтримки різноманітних точок зору, мають вирішальне значення. Однак такі ініціативи часто виявляються недовговічними через побоювання втратити залученість користувачів і прибутковість.

Блокчейн та прозорі виборчі системи

Окрім залучення виборців та перевірки фактів, технологія блокчейн стала інструментом забезпечення прозорості виборів. Хоча блокчейн часто асоціюється з фінансами та криптовалютою, наразі перевіряється його потенціал для забезпечення чесності виборів. У той час як Естонія стала першопрохідцем у впровадженні систем голосування на основі блокчейну по всій країні, Сьєрра-Леоне провела важливе випробування під час виборів у 2018 році. Швейцарська компанія Agora використовувала технологію блокчейн для реєстрації голосів  у Міському окрузі в рамках перевірки концепції. Це випробування мало на меті продемонструвати, як блокчейн може безпечно і прозоро реєструвати голоси.

Хоча Національна виборча комісія Сьєрра-Леоне офіційно обробляла результати традиційними методами, експеримент з блокчейном продемонстрував потенціал використання цієї технології у майбутніх виборах для забезпечення більшої прозорості.

Як показують ці експерименти, блокчейн може відкрити шлях до більш безпечних і прозорих виборів, хоча його впровадження все ще стикається з перешкодами з погляду можливостей і широкого розповсюдження.

Нова ера демократії?

«Рік демократії» у 2024 році підкреслює революційний потенціал штучного інтелекту та цифрових інструментів у створенні надійних, прозорих та інклюзивних виборів. Такі країни, як Сьєрра-Леоне, Індія та Естонія, демонструють, що ШІ може значно покращити демократичні процеси, але лише за умови, що етичні та інклюзивні принципи будуть поставлені на перший план.

Під час цих глобальних виборів справжнє випробування полягає в тому, чи допоможе ШІ зміцнити демократичні цінності чи, навпаки, загострить існуючі проблеми. Чесність виборів і реакція на неминучі суперечки не тільки відобразять поточний стан демократії, але й визначать, чи стануть такі регіони, як Африка, прикладами ефективних виборів та відновлення демократії, чи й надалі зіштовхуватимуться з виборчими труднощами.