Медична мобільна бригада в регіоні Хеміссет на півночі Марокко. Джерело: сторінка sada.lmaghrib у Facebook, використано з дозволу. 

Автор: Халід Бенчеріф

Під час гри в своєму селі на південному сході Марокко маленька Ідія впала. Сім'я негайно вирушила до найближчої лікарні, але там не було необхідного медичного сканера. У відчаї вони повезли її на відстань 100 кілометрів для проведення сканування, однак діагноз виявився неточним. Зрештою, їм довелося подолати ще 330 кілометрів до Фесу, де Ідія померла.

Ця трагедія — одна з багатьох, що виникають через значні диспропорції у сфері охорони здоров’я в Марокко.

Сільські регіони країни стикаються з численними проблемами. Понад половина лікарів зосереджена в містах, залишаючи великі сільські території без належного медичного обслуговування. Майже половина населення змушена долати понад 10 кілометрів, щоб отримати необхідну допомогу. Цьому перешкоджають складний рельєф, відсутність транспортного сполучення та економічні труднощі. Додатково Марокко страждає від нестачі лікарів: у 2018 році їх було лише 7,8 на 10 000 осіб, що значно нижче рекомендованого ВООЗ рівня в 23 лікарі на 10 000 осіб.

«Нестача медичного персоналу в Марокко». Ілюстрація Халіда Бенчеріфа, використана з дозволу.

Щоб подолати цей розрив, Марокко запровадила мобільну медицину та телемедицину, що використовують новітні комунікаційні технології для надання медичної допомоги на відстані.

Мобільні медичні пункти та телемедичні платформи забезпечують доступ до медичних послуг у віддалених селах, зменшуючи потребу в тривалих поїздках і надаючи спеціалізовану допомогу. Пандемія COVID-19 ще більше підкреслила важливість телемедицини, зробивши її життєво необхідним інструментом для ізольованих громад.

Мобільна медицина в Марокко представлена різними формами: медичними конвоями, організованими громадськими організаціями, мобільними підрозділами, що підтримуються державою, та телемедичними станціями, які з’єднують пацієнтів із фахівцями за допомогою відеозв’язку.

Телемедичні підрозділи вже діють у місцях на зразок Шефшауена в горах Ріф на північному заході Марокко. За словами представника медичної служби Jawad Dib, лише у 2023 році було проведено 19 громадських кампаній і понад 900 мобільних медичних візитів.

З часу запуску пілотного проєкту у 2015 році програма телемедицини охопила 40 сільських громад. До 2025 року планується розширити її дію на 120 громад.

Мобільна медична допомога

Під час мого візиту до Баб Берда, що в Шефшауені, я зустрів кількох місцевих жителів, які скористалися послугами мобільної медичної кампанії. Серед них був 63-річний Мохаммед, який страждав від високого кров’яного тиску та шлункових болів.

«Я не міг дозволити собі поїхати на лікування до міста через вартість і відстань, — розповідає він. — Але коли медична бригада прибула в наше село, я зміг безкоштовно пройти обстеження та отримати лікування. Зараз, дякувати Богу, мені набагато краще, і це стало великим полегшенням для моєї бідної родини».

Я також поспілкувався з Мар'ям, молодою дівчиною, яка страждала від хронічного зубного болю. Через відсутність стоматолога в регіоні вона місяцями терпіла дискомфорт. Прибуття мобільної медичної команди нарешті принесло їй полегшення.

«Мар'ям дуже мучилася ночами, і ми не знали, що робити», — згадує її мати. «Медична мобільна бригада приїхала вчасно, і ми дуже вдячні лікарям, які їй допомогли».

Потреба у більшій підтримці

Моя подорож продовжилася в місті Річ на південному сході Марокко — регіоні, який довгий час залишався занедбаним. На початку вересня там організували медичну кампанію для місцевих жителів і навколишніх сіл. Її приймала міська лікарня, що потребує значного оновлення.

Багато селян висловили вдячність за допомогу. Зокрема, Фатіма, жінка близько п’ятдесяти років, зазначила: «Ця кампанія нам дуже допомогла, але ми все ще потребуємо постійно діючої, добре обладнаної лікарні в місті». Вона наголосила, що такі кампанії є рятівним кругом, однак їхня періодичність — лише раз на рік — недостатня: «Нам потрібно набагато більше».

Медицина для бідних

Мобільна медицина — через медичні бригади чи телемедицину — уже довела свою ефективність не лише в покращенні доступу до медичних послуг, а й у сприянні розвитку сільських територій.

Завдяки доступу до медичної допомоги селяни можуть активніше брати участь в економічному та освітньому житті, що сприяє підвищенню якості їхнього життя та виходу з бідності.

Мобільна медицина також є ключовим інструментом для зменшення нерівності між міськими та сільськими районами у сфері охорони здоров’я.

Марокканський лікар і дослідник Тайєб Хамді пояснює: «Телемедичні підрозділи є життєво важливими там, де немає спеціалістів. Завдяки цифровим діагностичним інструментам і сучасним технологіям лікування можна надавати дистанційно, забезпечуючи рівний доступ до медичних послуг і сприяючи демократизації охорони здоров’я».

Він додає: «Телемедицина особливо важлива для бідних країн. Це як перехід від стаціонарних телефонів до мобільних: залежність від стаціонарних телефонів залишила б бідних без доступу до зв’язку».

Тайєб впевнений у перспективах телемедицини: «Майбутнє медицини — за межами лікарень, а не всередині них. Навіть у містах стає можливим отримувати лікування вдома, особливо за умови, що хвороба не потребує госпіталізації». Він наголошує на важливості залучення приватного сектору, інвестицій та оновлення законодавства для гарантування якості й розширення доступу до телемедичних послуг.

Карта територій, на яких у першому півріччі 2024 року були проведені громадські медичні кампанії. Дані зібрані та карта розроблені Халідом Бенчеріфом і використовуються з його дозволу.

Реальні виклики

Програма «Акселератор журналістики рішень» Європейського центру журналістики профінансувала цей дослідницький проєкт і статтю за підтримки Фонду Білла та Мелінди Гейтс.