Фото Арзу Гейбуллаєвої.

25 листопада відзначається Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок. Жінки по всьому світу вийшли на вулиці, щоб відзначити цей день, подібні події відбувалися і в Туреччині.

Як і в попередні роки, заборона громадських зібрань, перекриття доріг, посилена присутність поліції та подальше насильство не залишилися непоміченими. За деякими даними, було затримано близько 200 осіб. Кількість феміцидів (умисне вбивство жінок) продовжує зростати, і цей рік не став винятком. За даними «We Will Stop Femicide» («Зупинимо феміцид»), місцевої організації, що займається документуванням та моніторингом насильства проти жінок, у 2024 році було вбито понад 400 жінок. Інший веб-сайт під назвою «Anit Sayac» (турецькою мовою – «відстежувач пам'ятників») повідомляє про 412 жертв у 2024 році.

Організації з захисту прав жінок стверджують, що зростання кількості феміцидів є заслугою правлячої Партії справедливості та розвитку, і що державна політика щодо боротьби з насильством є неадекватною і перебуває під значним впливом релігійних цінностей та застарілих норм, які потурають як насильству, так і насильникам. Рішення правлячого уряду вийти зі Стамбульської конвенції лише погіршило атмосферу безкарності для жінок у країні, навіть якщо президент Реджеп Таїп Ердоган заперечує, що це так.

Стамбульська конвенція

Туреччина вийшла зі Стамбульської конвенції – договору, підписаного країнами-членами Ради Європи з метою запобігання аб'юзу та домашньому насильству щодо жінок – через те, що правлячий уряд Партії справедливості та розвитку (ПСР) назвав договір «нормалізацією гомосексуалізму». Під час виходу з конвенції десятки прихильників правлячої партії поспішили підтримати це рішення, називаючи конвенцію «неправильною», «маргінальною», «злою». Тим часом президент Ердоган запевнив жінок, що держава покладатиметься на національні закони для запобігання гендерного насильства. Однак цифри, озвучені та задокументовані місцевими жіночими організаціями, свідчать про інше.

Як зазначила Есін Ізел Уйсал, адвокатка платформи “We Will Stop Femicides”, в інтерв’ю DW: «Насильство проти жінок вийшло на новий рівень. Злочини стають дедалі жорстокішими, а вік жертв і злочинців дедалі зменшується». Домашнє насильство в сім'ях, напади на вулицях і відсутність змін на інституційному рівні свідчать про те, що обіцянки влади захищати і запобігати гендерному насильству досі не виконуються.

На протилежному кінці внутрішньополітичного дискурсу знаходиться пропозиція мера Стамбула Екрема Імамоглу, який 25 листопада оголосив про новий «План дій на 360 градусів». План передбачає, зокрема, забезпечення безпеки жінок на вулицях, запровадження стимулів для їхньої економічної незалежності та реформи політики. Мер також пообіцяв повернутися до Стамбульської конвенції.

«Ми невтомно працювали, щоб підтримати жінок і дітей у цьому місті, і ми будемо продовжувати це робити. Жінки та діти завжди будуть нашим пріоритетом. Ми будемо поруч. Ви ніколи не будете самі», – сказав мер, виступаючи в Стамбулі 25 листопада.

Напередодні Міжнародного дня боротьби за ліквідацію насильства над жінками Туреччина стала свідком низки феміцидів. У жовтні дві жінки були вбиті в Стамбулі. Ікбал Узунер та Айшенур Халіл були вбиті 19-річним Семіхом Челіком, який наклав на себе руки після скоєння злочинів. Як повідомляється, Челік мав судимості і проблеми з психічним здоров'ям. Він також був пов'язаний з численними групами «інцелів» (вимушена безшлюбність) в Туреччині, які відомі тим, що в соціальних мережах закликають чоловіків ґвалтувати, переслідувати і вбивати жінок. Роджин Кабайш, 21- річна студентка університету, яка вважалася зниклою безвісти протягом 18 днів, також була знайдена мертвою.

Також у жовтні дворічна дівчинка померла після кількох тижнів у комі після сексуального насильства в провінції Текірдаг. Виступаючи перед журналістами, голова Асоціації адвокатів Текірдага Егемен Гюрчюн заявив, що кількість випадків насильства над дітьми в провінції зростає, «посилаючись на 283 запити на послуги юристів у справах про насильство над дітьми за весь 2023 рік, які надійшли до асоціації адвокатів, і вже 172 запити у 2024 році», – повідомляє новинний сайт Bianet.

У вересні 26-річна поліцейська була вбита нападником, яким було скоєно 26 кримінальних злочинів. Того ж місяця країну сколихнула жахлива новина про те, що тіло восьмирічної Нарін Ґюран було знайдено поблизу селища, де вона жила зі своєю сім'єю. Смерть дівчинки призвела до протестів по всій країні та закликів до відповідальності з боку держави.

Загалом у жовтні було вбито 48 жінок, у вересні – 34. Дані за листопад платформа «We Will Stop Femicides» ще не оприлюднила.

Шебнем Гюмюшчу, доцентка політології в Коледжі Міддлбері, нещодавно написала статтю для Центру Вільсона, в якій авторка стверджує, що це питання є політичним. За словами Гюмюшчу, законодавство, а саме стаття 6284, яка формально спрямована на запобігання всім формам насильства та жорстокого поводження з жінками, не виконується, і відповідальність за це лежить на державі та її установах. «З 2012 року сотні жінок були вбиті своїми партнерами або іншими членами родини. Багато з них шукали захисту у органів влади після того, як подали кілька скарг до поліції. Таке небажання влади частково пояснюється культурними особливостями. Однак правляча партія, ПСР, не намагалася вплинути на культурні фактори, щоб запобігти злочинам проти жінок і дітей. Натомість партія та її лідер Тайїп Ердоган не лише не вирішили проблему, але й різними способами її загострили. Ідеологія Ердогана та його політичні поступки різним угрупуванням, щоб залишитися при владі, відіграли вирішальну роль у цьому процесі», – вважає Гюмюшчу.

Консервативний ісламістський наратив є одним із чинників, тоді як слабкі інституції та недостатні захисні заходи — іншим. Офіційні заяви лише погіршують ситуацію. 21 листопада міністр внутрішніх справ Туреччини Алі Єрлікая звинуватив жертв у власних вбивствах на тій підставі, що вони не дотримувалися правил. Mor Catі, провідна турецька неурядова організація, що працює над запобіганням та документуванням домашнього насильства, відреагувала на це звинуваченням влади у відсутності державних механізмів захисту та підтримки, що часто змушує жінок шукати власні рішення, в тому числі спілкуватися з кривдником через страх подальшого насильства в разі незгоди.

«Заява Єрлікая також є прикладом проблем, спричинених ставленням до боротьби з насильством щодо жінок як до проблеми громадського порядку в Туреччині. Неможливо боротися з насильством, лише запроваджуючи захисні заходи для жінок, не проводячи жодної соціальної роботи. Ми ще раз нагадуємо, що обов'язок держави – не звинувачувати жінок у тому, що вони зазнають насильства, а встановлювати гендерну рівність, захищати жінок від насильства і карати винних, і що вона повинна робити це в координації з Міністерством сім'ї та соціальних служб», – йдеться далі в заяві Mor Cati.

Затримання

Хоча більшість затриманих під час маршу 25 листопада були звільнені, щонайменше троє іноземних громадян залишаються під вартою, їм загрожує можлива депортація. Це громадяни Азербайджану і квір-активісти Алі Маліков та Парвін Алаґбарова. Обидва зазнали жорстокого поводження та побиття. Наразі вони перебувають в центрі утримання іммігрантів в Коджаелі, одному з багатьох центрів утримання іммігрантів, де насильство і жорстоке поводження є поширеним явищем, як повідомляють міжнародні правозахисні організації. Їхні друзі, які мали можливість поспілкуватися з активістами, кажуть, що умови, в яких вони зараз перебувають, нелюдські, і що обидва зазнали жорстокого поводження з боку поліції з моменту затримання.