Поліція Сакартвело розганяє проєвропейських демонстрантів після зупинення урядом заявки на членство в ЄС «до 2028 року»
Протестувальниця з наліпкою «Поверніть наші голоси» біля парламенту 17 листопада 2024 року. Зображення Маріам Нікурадзе/OC Media використано з дозволу правовласників.
Ця стаття була вперше опублікована на OC Media. Перекладена та відредагована версія публікується в рамках угоди про інформаційне партнерство.
28 листопада прем'єр-міністр Сакартвело Іраклі Кобахідзе оголосив, що Сакартвело призупиняє свою заявку на членство в ЄС «до 2028 року». Ця новина викликала масові демонстрації, тисячі людей вийшли на вулиці з вимогою до уряду продовжити курс на ЄС. У столиці, Тбілісі, поліцейські спецпідрозділи жорстоко розігнали протестувальників і заарештували десятки людей.
У своїй заяві прем'єр-міністр додав, що уряд також відмовляється від будь-якої фінансової підтримки з боку ЄС. Це стало відповіддю на попередню заяву ЄС про припинення фінансування сакартвельського уряду через суперечливий закон про іноземних агентів та інші антидемократичні кроки владної партії «Картвельська мрія».
Рівно рік тому Європейська комісія рекомендувала ЄС надати Сакартвело статус кандидата на вступ, проте антидемократичні дії країни зірвали її плани стати членом ЄС.
У жовтні «Картвельська мрія» була переобрана на виборах, які незалежні спостерігачі назвали підконтрольними й нечесними, закликаючи до повторного голосування. Серед обурених результатами була президентка країни Саломе Зурабішвілі, а також чотири ключові опозиційні групи. Однак владна партія жодним чином не відреагувала, що ще більше віддалило країну від її європейських прагнень.
Результати також були оскаржені в Конституційному суді, який ще не виніс остаточного рішення. Після жовтневих виборів країну сколихнула хвиля протестів. Крім того, результати виборів викликали різку критику з боку ЄС, зокрема, 28 листопада Європейський парламент прийняв резолюцію, в якій заперечив легітимність парламентських виборів у Сакартвело і закликав до проведення повторного голосування протягом року. Незважаючи на загальне обурення, 25 листопада чинний уряд затвердив мандати всіх 150 депутатів, проігнорувавши явну незгоду 61 опозиційного члена, які були відсутні під час відкриття парламенту в Тбілісі: деякі з них протестували під стінами парламенту разом з іншими демонстрантами.
Провідні експерти країни з юридичних та конституційних питань заявляють, що затвердження мандатів у той час, коли результати виборів оскаржуються в Конституційному суді, є відвертим порушенням Конституції.
Мінливі води
Сакартвело офіційно подала заявку на членство в ЄС у березні 2022 року. Цей крок виглядав як різка зміна планів владної партії, яка раніше наполягала на тому, що не буде прискорювати свій початковий графік, за яким подача заявки на членство мала відбутися у 2024 році.
Зрушення значною мірою було зумовлене посиленням тиску з боку внутрішньої опозиції, а також тисячами протестувальників, які взяли участь у «Марші за Європу», організованому сакартвельською групою ліберальних активістів, рухом «Shame movement» та іншими продемократичними групами з метою «продемонструвати відданість сакартвельського народу своєму європейському вибору й західним цінностям».
У червні 2022 року Сакартвело було відмовлено у наданні статусу кандидата, і держава отримала перелік з 12 умов, які повинна була виконати, перш ніж її заявка могла бути розглянута повторно. Серед цих умов було зменшення політичної поляризації, реформування судової системи, забезпечення функціонування державних інституцій, посилення антикорупційних заходів, включно з деолігархізацією, та інші умови.
Згодом, у грудні 2023 року, після засідання Ради ЄС Сакартвело нарешті отримала статус кандидата. Однак це рішення було ухвалено на тлі зростаючого розриву між урядом Сакартвело та західними союзниками, а також місцевими громадськими організаціями, які наполягали на тому, що уряд не виконав 12 пріоритетних умов.
Уряд продовжував утискати свободи та права людини, жорстоко розганяючи протести, цькуючи незалежні медіа та поглиблюючи розкол між суспільством і керівництвом держави.
Владна партія зіткнулася з критикою за посилення репресій проти ЛГБТК+ спільноти, а також за зближення з росією після того, як остання вторглася в Україну. Минулого року уряд намагався оголосити імпічмент президентці країни, але в них не вийшло цього зробити.
Крім того, репутація країни у сфері свобод і демократії також погіршилася. У травні 2024 року уряд ухвалив суперечливий законопроєкт про іноземних агентів попри постійні протести проти нього. Законопроєкт суворо обмежує всі медіа та неурядові організації в Сакартвело, і, на думку представників місцевого громадянського суспільства, він «потягне за собою моніторинг з боку уряду, що може скомпрометувати внутрішні комунікації організацій та конфіденційні джерела».
Протидія новому уряду
За офіційними результатами жовтневих виборів владна партія «Картвельська мрія» отримала переважну більшість у парламенті, набравши 54% голосів, навіть більше, ніж попередній результат у 48%, які партія отримала на виборах 2020 року.
Остаточні результати були оприлюднені Центральною виборчою комісією 18 листопада, підтвердивши перемогу «Картвельської мрії» і викликавши нові протести опозиційних груп і громадськості загалом, які звинуватили ЦВК в ігноруванні задокументованих широкомасштабних фальсифікацій і порушень на виборах.
У четвер, 28 листопада, владна партія «Картвельська мрія» затвердила дещо змінений склад кабінету міністрів на чолі з чинним прем'єр-міністром Іраклі Кобахідзе. Новий уряд був затверджений без жодного представника опозиції, оскільки всі чотири опозиційні групи бойкотували новий парламент.
Того ж дня Кобахідзе оголосив, що Сакартвело зупиняє процес подачі заявки на членство в ЄС.
Усі чотири основні опозиційні групи миттєво засудили цю заяву. Президентка Зурабішвілі назвала цей крок «конституційним переворотом».
Заява Кобахідзе спричинила нові протести. Тисячі демонстрантів залишилися ночувати на проспекті Руставелі, одній з ключових вулиць Тбілісі, періодично вступаючи в сутички з поліцією, яка застосовувала перцеві балончики, водомети, сльозогінний газ і фізичне насильство проти демонстрантів, опозиційних діячів і журналістів.
Декілька демонстрантів були затримані протягом ночі, проте Міністерство внутрішніх справ ще не підтвердило кількість затриманих.
Протестувальники у Тбілісі зібралися біля штаб-квартири владної партії «Картвельська мрія», а потім вирушили до проспекту Руставелі, де розташований парламент.
Напруга між протестувальниками й поліцією продовжувала зростати протягом всієї ночі. Чисельність поліції навколо протестувальників швидко зростала. Пізніше Міністерство внутрішніх справ опублікувало заяву, в якій говорилося, що демонстрація вийшла «за рамки норм, встановлених Законом Сакартвело про збори й демонстрації». Після цього поліція стала діяти жорсткіше, застосувавши безліч перцевих балончиків і водометів до кожного в межах досяжності, аби розігнати протестувальників з боку парламенту на проспекті Руставелі.
Протягом усього протесту регулярно з'являлися кадри, на яких поліція жорстоко нападала та затримувала протестувальників.
Правозахисні організації засудили застосування сили спецпризначенцями, охарактеризувавши їх як заходи, «здійснені із застосуванням незаконної та непропорційної сили».
Близько 6:00 ранку 29 листопада опозиційна група «Коаліція за зміни» заявила, що двоє її лідерок, Елене Хоштарія та Нана Малашхія, отримали поранення під час акції протесту.
Затримання, побиття та знущання над журналістами
Під час протесту з'явилися численні повідомлення про те, що журналісти стали мішенню для спецпідрозділів поліції.
Журналістка та співдиректорка OC Media Маріам Нікурадзе потрапила під обстріл з водометів. Незабаром після цього вона звернулася за медичною допомогою до швидкої, яка знаходилася неподалік, повідомивши, що до води, ймовірно, був домішаний перцевий спрей.
Камера Нікурадзе була пошкоджена. Поліція також вибила з рук Нікурадзе телефон, коли вона знімала, як вони крокують вулицею.
Поліцейські спецпідрозділи застосували сльозогінний газ проти головного редактора OC Media Робіна Фаббро на вулиці Лесі Українки, бічній вулиці від проспекту Руставелі, попри те, що він був одягнений у жилет, що чітко вказував, що Фаббро є представником преси.
За повідомленнями, журналіст сакартвельського видання «Публіка» Александре Кешелашвілі також був тимчасово затриманий поліцією. У своєму пості на Facebook Кешелашвілі написав, що після затримання він намагався сказати поліції, що він журналіст, але це спричинило лише подальші знущання й побиття від поліцейських у масках. Кешелашвілі стверджує, що поліція конфіскувала його камери, посвідчення журналіста і протигаз.
Телеканал Formula опублікував кадри, на яких видно, як спецпризначенець хапає та вдаряє по голові їхнього журналіста Гурама Рогаву, який пізніше був госпіталізований через отримані травми.
Інший телеканал, Pirveli, повідомив, що під час висвітлення протестів на Руставелі постраждав один з операторів, Ніко Кокайя. Кокайя розповів, що поліція застосувала перцевий балончик, спрямувавши його прямо йому в обличчя з близької відстані.
Шириться також повідомлення про те, що близько 7:00 ранку журналіста RFE/RL, що висвітлював протести, Дато Цагарелі, вдарив у живіт спецпризначенець у масці.
Поки журналісти виконували свою роботу, до них застосовувалися і водомети. Президентка Зурабішвілі опублікувала пост солідарності з журналістами в соціальній мережі X (раніше Twitter), заявивши, що вона «на одному боці з сакартвельськими медіа, які виявилися найпривабливішими мішенями й об'єктами нападів за те, що вони виконують свою роботу і безперервно ведуть репортажі».
