Фото жінки похилого віку з табору біженців Дадааб, кадр з документального фільму «Радіо Дадааб» Фонду екологічної справедливості (EJF), розміщене з дозволу.

У документальному фільмі «Радіо Дадааб», знятому Фондом екологічної справедливості (EJF), Фардовса Сірат Геле зазначила: «У 1991 році, під час громадянської війни в Сомалі, ці люди тікали від війни. Але цього разу ми бачимо, що все більше людей рятується від посухи в Сомалі».

Сірат, 25-річна журналістка-біженець з табору Дадааб, найбільшого в світі табору біженців, розташованого в Кенії, поблизу кордону з Сомалі, розповідає про проблеми, з якими стикаються біженці в таборі. Документальний фільм, знятий під час візиту EJF до табору, розповідає про досвід кількох біженців і підкреслює, як екстремальні погодні явища, посилені зміною клімату, призводять до значного збільшення міграції та переміщення населення. Подальше дослідження також розкриває зв'язок між глобальним потеплінням і поколіннями кліматичної міграції.

Табір біженців Дадааб

Діти в таборі біженців Дадааб. Фото EJF, використано з дозволу.

У кенійському таборі для біженців Дадааб проживає понад 300 000 біженців, переважно з Сомалі, а також з інших частин Африки. Хоча мешканці табору мають доступ до базових потреб, таких як їжа, освіта, медичне обслуговування, різноманітні товари та рекреаційні заходи, їхнє пересування обмежене в межах 50 кілометрів (близько 31 милі) від табору. Біженцям не дозволяється створювати постійні поселення, і такі люди, як Серат, яка народилася і виросла у таборі, переживають глибокі кризи ідентичності. Уряд Кенії не видає їм свідоцтв про народження, а повернення на батьківщину для отримання документів не є можливим через тривалу війну і конфлікт у Сомалі, що триває вже кілька десятиліть.

Тим часом у 2022 році уряд Кенії ухвалив Закон про біженців 2021 року, який передбачає, що табори біженців будуть перетворені на цілісні поселення, що створить можливості для інтеграції біженців у приймаючу громаду. Закон пропонує біженцям, поряд з іншимим правами, свободу пересування, право на працю та доступ до фінансових послуг.

Аерофотозйомка табору біженців Дадааб. Фото EJF, використано з дозволу.

Наслідки кліматичної кризи

Кількість людей, переміщених у межах своїх країн, зростає. У період з 2013 по 2023 рік екстремальні погодні явища призвели до того, що в середньому 23,6 мільйона людей по всьому світу були вимушені покинути свої домівки та переміститися у межах країни, причому лише у 2022 році внутрішні переміщення сягнули 32,6 мільйона осіб. У звіті йдеться про наслідки цих руйнівних погодних явищ, а також про історії кількох поколінь кліматичних біженців, які розповідають про це своїми словами, багато з яких – уперше.

Наслідки глобального потепління гостро відчуваються на Африканському Розі, де сомалійські біженці опинилися на передовій кліматичної кризи, незважаючи на те, що вони не зробили майже ніякого внеску у викиди вуглецю, що спричинили погіршення клімату. У 2019 році вуглецевий слід на душу населення Сомалі становив ледь п'яту частину вуглецевого сліду Європейського Союзу, а на весь африканський континент припадає лише близько 3,8 відсотка глобальних викидів парникових газів. Водночас кліматичне моделювання показує, що навіть за найскромнішими підрахунками, такі події, як посуха, що розгорнулася на Сомалійському півострові, у 100 разів більш імовірний через антропогенні зміни клімату.

Про те, які руйнівні наслідки це мало для життя людей, свідчить населення табору біженців Дадааб, який називають «в'язницею під відкритим небом», – йдеться у новому звіті EJF. Табір спочатку був розрахований на 90 000 осіб, переважно сомалійських біженців, що втекли від громадянської війни в Сомалі 1991 року.

Однак, згідно зі звітом НУО, з того часу кількість населення збільшилася у понад три з половиною рази. У 2022-2023 роках Дадааб пережив наплив біженців через посуху і конфлікт, що спричинило зростання населення табору з 234 000 у липні 2022 року до 320 000 у березні 2023 року.

У 2024 році сильна повінь у Східній Африці призвела до переміщення багатьох сомалійських біженців, змусивши їх переживати подібні труднощі в таборах біженців у Кенії. Згідно з останнім звітом EJF, без термінового втручання та постійної підтримки з боку міжнародної спільноти, інтенсивність таких криз, за прогнозами, лише зростатиме.

Команда EJF відвідала табір Дадааб у вересні 2022 року, після найчісельнішого за останні десятиліття прибуття кліматичних біженців. Як показано в документальному фільмі, під час цієї поїздки жителі Дадаабу розповіли EJF, як посуха винищила їхню худобу і знищила їхні врожаї, змусивши їх покинути свої домівки і шукати притулку.

Мати-одиначка, з обмеженими можливостями, яка має сімох дітей, Халіма Хасан Ібрагім, і проживає в Дадаабі, розповіла НУО: «У нас було десять корів і 50 кіз. Усі корови та кози загинули, а все інше було знищено. Я для своїх дітей і мати і батько, та й у мене для них зовсім нічого немає».

За даними EJF, з того часу ситуація значно погіршилася: у розпал посухи в травні 2023 року понад 23,5 мільйона людей страждали від гострої нестачі продовольства в регіоні. 8,25 мільйона людей в Сомалі – майже половина населення країни – потребували життєво необхідної допомоги, а 43 000 людей померли, причому половина з них – діти віком до 5 років.

Протистоїмо цій кризі разом

Для подолання наслідків посухи федеральний уряд Сомалі ініціював низку фінансованих Світовим банком ініціатив вартістю 420 млн. доларів США, в тому числі Проект стійкості міст Сомалі (Nagaad), в рамках якого понад 400 000 внутрішньо переміщених осіб, що прибули до вже перенаселених міських центрів, таких як Могадішо, Байдабо і Гарове, отримали екстрену допомогу і грошові виплати.

Стів Трент, генеральний директор і засновник Фонду екологічної справедливості, в електронному листі до Global Voices зазначив:

Значні людські жертви, вимушене переміщення та масові страждання, спричинені кліматичною кризою, про які свідчить наше розслідування, – це вибір. Кожен генеральний директор компаній, що займаються викопним паливом, який ставить прибуток вище за людей, кожен світовий лідер, який не може забезпечити необхідні нагальні зміни, активно обирає цей курс. Настав час обрати інший шлях, і міжнародна спільнота має діяти швидко та рішуче. Ми закликаємо до того, щоб міжнародна правова база захисту біженців включала і захищала кліматичних біженців. Ми не можемо втрачати час, коли йдеться про глобальну декарбонізацію, пом'якшення наслідків глобального потепління та захист базових прав тих людей, які найбільше постраждали від кліматичної кризи.

Фардовса Сірат Геле, репортер Радіо Гаргаар, підсумувала,

Кричуща несправедливість: ті, хто зробив найменший внесок у світові викиди, зазнають найбільших втрат. Ігнорування цього нагального заклику не лише збільшить прірву між багатими та бідними країнами, але й сприятиме розпалюванню конфліктів, бідності та нестабільності в усьому світі. Ми зобов'язані захищати найбільш вразливі групи населення і також майбутні покоління, ми повинні протистояти цій кризі сміливими діями та небайдужістю. Об'єднана реакція та спільні дії світової спільноти мають важливе значення не лише для зменшення шкоди у майбутньому, але й для відстоювання справедливості та милосердя перед обличчям цього нагального виклику. Давайте захистимо наші найбільш вразливі верстви населення і зробимо світ кращим, і таким в якому всі люди зможуть процвітати.