#StoriesThatInspire [історії, що надихають]. Знайомтеся з 10 активістами, які зміцнюють і поширюють маянські мови в Мексиці через цифрові медіа.

Фото Карлоса Альберто Чі Чана (Carlos Alberto Chi Chan), використано з дозовлу правовласника.

Відчуйте натхнення, читаючи розповідь одного з цьогорічних обраних стипендіатів програми Цифрового активізму на підтримку маянських мов [ісп.], організованої за ініціативи Rising Voices. У цьому особистому есе автор ділиться своїм досвідом активізму і проєкту, за допомогою якого він прагне просувати свою рідну мову як у своїй громаді, так і в інтернеті.

Мене зовуть Карлос Альберто Чі Чан, мені 24 роки, і я носій мови мая (юкатанської). Я говорю і пишу своєю рідною мовою; таким чином я досліджую своє коріння і намагаюся зрозуміти значення притаманної моїй місцевості картини світу. Для мене мова — істотна частина життя; відколи народився, я прислухався до неї і прагнув бути в її оточенні, і, хоча за своє життя я не раз потрапляв у ситуації, коли зазнавав дискримінації, це не завадило мені й надалі виражати себе маянською мовою.

Я з муніципалітету Зитбалче [англ.], розташованого в мексиканському штаті Кампече. Моя громада відома завдяки збірці поезії “Пісні Зитбалче”. Життя у моїй громаді спокійне, а дні закінчуються красивим заходом сонця. Така розміреність дозволяє мені після обіду ходити до центру міста поговорити й послухати розповіді людей, яких я там зустрічаю. Мені подобається кількаденний фестиваль на честь святого покровителя, який проходить у серпні, коли ми задивляємося вночі на феєрверки і слухаємо традиційну юкатанську музику “харана” [англ.] на гуляннях під назвою “вакерія” [англ.].

Захід сонця в Зитбалче. Фото Карлоса Альберто Чі Чана. Використано з дозволу правовласника.

Зараз я здобуваю вищу освіту за спеціальністю мови і культури мая, що допомагає мені віднайти моє коріння шляхом розуміння, що моя мова — це не тільки слово чи письмо, а і складова картини світу, через яку навколишнє середовище набуває для мене значення.

Від вітання “bix a beel” (букв. “як твій шлях?”) до відповіді “ma'loob” (букв. “добре, не заросла бур'янами”) — це спонукає мене замислюватися над усім, що проходить непоміченим у буденному мовленні. У кожній мові криється величезне розмаїття фраз і слів, які вловлюють різні способи розуміння навколишнього середовища, і з цього виростає те, що ми називаємо культурою.

Посилення ролі маянської мови в моїй громаді

Моя історія мовного активізму почалася, коли разом зі своїми однокласниками я працював над проєктом з адаптації й перекладу мовою мая повсякденних ігор, таких як лотерея. Ми поставили собі ціль відроджувати й поширювати мову нашої громади як в усному мовленні, так і на письмі. До справи долучилися люди різного віку, і не раз мені доводилося чути: “Я вмію говорити маянською, але не вмію читати й писати моєю мовою”.

Маянські мови — друга за кількістю носіїв мовна група у Мексиці [ісп.], як свідчить статистика, але мені хотілося б помічати присутність маянської мови не тільки у статистиці, а й у реальності. Я хочу чути її щодня, а також бачити її на письмі для вираження наших переказів, казок та історій. Саме це мотивувало мене й моїх однокласників продовжувати діяльність із відродження мови у нашій громаді.

Зараз у рамках програми Цифрового активізму на підтримку маянських мов [ісп.], організованої за ініціативи Rising Voices [англ.], я розробляю проєкт, орієнтований на дітей у моїй громаді і покликаний поширити вміння читати й писати мовою мая, а також заново відкрити наші корені. Для цього буде проводитися низка майстер-класів з виготовлення стикерів, які можна буде розповсюджувати у вигляді хоч матеріальних, хоч цифрових об'єктів.

Завдяки цьому проєкту я прагну зміцнити зв'язки всередині громади і створити безпечний простір, щоб діти і підлітки у моїй громаді не соромилися говорити своєю мовою й поширювати свою картину світу через творчість, де поєднуватимуться письмо, малювання й дослідження, адже мова — це колективний процес, в ході якого ми навчаємося в різних людей.

Гра в лотерею в навчальному центрі Uicam Mayan у Зитбалче у штаті Кампече. Фото: Irene Cauich Col. Використано з дозволу правовласниці.

Цифрові медіа — союзник мовного відродження

Важливим інструментом у процесі відродження й поширення мови стало застосування цифрових медіа, оскільки вони дозволяють нам розповсюджувати й робити помітнішою нашу мову, а також документувати наші знання. Створення стикерів також означає розширення моїх навичок користування цифровими інструментами й передання цього досвіду дітям, щоб і вони могли використовувати їх на підтримку нашої мови.

У своїх діяльності я прагну посіяти в дітях інтерес, щоб у них розвивалося глибше розуміння місцевої картини світу через призму мови мая. Сподіваюся, що цей проєкт надихне більше молодих людей стати провідниками змін у своїх громадах і послужить свідченням того, що можливо просувати рідні мови цифровими засобами попри стигму навколо них. Зміни починаються зі створення мереж підтримки у громаді і для громади.

Слідкуйте за моїм проєктом на фейсбук-сторінці “U boonil Dzitbalché”