Фотографія з написом «мова ворожнечі» албанською мовою, створена за допомогою штучного інтелекту в Canva командою Portalb.mk. Використано з дозволу правовласників.

Ця стаття, написана Деспіною Ковачевською, була вперше опублікована на Meta.mk. Перекладена та відредагована версія публікується згідно з угодою про обмін контентом між Global Voices та Metamorphosis Foundation.

Віцепрем'єр-міністр з питань політики належного врядування Північної Македонії Арбен Фетай повідомив на своїй сторінці у Facebook, що 8 листопада 2024 року отримав на свою офіційну електронну пошту погрозу вбивства. Менш ніж за півдня медіа повідомили про це, використовуючи дослівні цитати мови ворожнечі в заголовках своїх статей, пише Portalb.mk.

Це вже не перший випадок, коли медіа публікують заяви політиків, не піддаючи їх критичному аналізу та використовуючи ситуацію для створення сенсації та збільшення своєї аудиторії. Така практика журналістики призводить до численних шкідливих наслідків. У цьому випадку вона лише посилила та поширила в медіа ненависницький заклик до вбивства представників етнічної групи.

Вперше новина була опублікована на сайті Alsat з дослівним цитуванням погроз у заголовку статті, без жодного контексту чи критичного погляду на подію.

Скриншот статті в медіа, що містить пряму цитату мови ворожнечі в заголовку: «КУЛЮ ТОБІ В ГОЛОВУ, ШИПО ФЕТАЙ» / Погрози життю віцепрем'єра Арбена Фетая.

В антиалбанській мові ворожнечі часто використовується слово «шиптар» або споріднені, такі як «шипо». Це принизливе викривлення албанського терміну на позначення албанців — «шкіптар». Воно вважається так само принизливим, як і слово на літеру «Н» у США.

На медіа-агрегаторі Time.mk можна побачити, що з кількох статей, які повідомляють про подію, половина містить той самий погрозливий заклик у заголовку. Таким чином, вони ще більше розпалюють мову ворожнечі, особливо в коментарях під новиною.

Хоча більшість медіа роблять це задля отримання кліків, така практика сприяє тому, що мова ворожнечі починає домінувати в медіасфері, підвищуючи ризик негативних і небезпечних тенденцій у суспільстві.

Мова ворожнечі стає все більш поширеним явищем в інтернеті, особливо в коментарях у соціальних мережах. Замість того, щоб критично висвітлювати це, медіа стають основними розповсюджувачами таких повідомлень.

Це вже другий випадок мови ворожнечі протягом одного тижня, і він містить той самий заклик, цього разу намальований на стіні будівлі навпроти Конституційного суду Північної Македонії в Скоп'є. Хоча до 1 листопада, після того, як команда Portalb.mk звернулася до Міністерства внутрішніх справ, графіті прибрали, в інтернеті ситуація значно ускладнилася.

Графіті з мовою ворожнечі в Скоп'є, Північна Македонія, з написом «СМЕРТЬ ШИПТАРАМ!!!» на вході до Конституційного суду Республіки Північна Македонія. Фото Portalb.mk, використано з дозволу правовласників.

Оперативна реакція інституцій є позитивним прикладом протидії поширенню ненависті у фізичному просторі, проте відсутність регулювання в цифровій сфері залишається значною проблемою.

В онлайн-сфері агресивні та небезпечні прояви ненависті й дезінформації часто залишаються безкарними протягом тривалого часу, а механізми швидкого видалення є явно недостатньо дієвими. Бракує чітких і ефективних стратегій моніторингу та усунення шкідливого контенту в інтернеті. Хоча закони й нормативні акти, такі як Закон про цифрові послуги, і допомагають управлінню в цій сфері, вони вимагають активної участі соціальних мереж і суспільства в цілому для ефективної боротьби з ненавистю й дезінформацією в інтернеті.

Ключова роль медіа в поляризації суспільства

Часте повторення одного й того ж повідомлення може мати негативні наслідки, особливо у медіа-висвітленні подій в емоційно напружений час політичного розколу. Коли суспільство поляризоване, медіа часто вимушені ставати на чийсь бік або надавати перевагу одному наративу над іншим, що може ще більше поглибити вже існуючі розбіжності.

За таких умов медіа мають взяти на себе відповідальність за збалансування наративів і працювати над зменшенням розбіжностей, зосереджуватися на конструктивному діалозі, перевірці фактів та об'єктивному висвітленні подій. Важливо також розробити механізми, які захищатимуть медіа від політичного та економічного впливів і заохочуватимуть журналістів до незмінно етичного висвітлення подій.

Медіа не просто передають інформацію; вони слугують інтерпретаторами та провідниками, відбираючи та формуючи контент, щоб допомогти авдиторії розібратися в складних питаннях.

Медіаландшафт на Західних Балканах дуже поляризований, тісні зв'язки між власниками медіа та політичними елітами сприяють створенню середовища, в якому журналістські розслідування є рідкістю, а самоцензура поширена повсюдно. Така динаміка суттєво підриває роль медіа як вартових демократії, обмежуючи їхню здатність притягувати владу до відповідальності та сприяти поінформованому громадському дискурсу. Замість того, щоб кидати виклик укоріненим владним структурам, багато медіа слугують інструментами політичної пропаганди або просто женуться за сенсаціями та прибутком.

Відсутність змістовної реакції на мову ворожнечі

Мова ворожнечі, як онлайн, так і в громадському просторі, залишається для регіону нагальною проблемою. Попри існування законів, що передбачають кримінальну відповідальність за мову ворожнечі, інституційна реакція часто є незадовільною. Правозастосування є непослідовним, вибірковим або взагалі відсутнє, що заохочує порушників, а також дозволяє шкідливій риториці безконтрольно проникати в публічний дискурс.

З нашого досвіду, попри численні повідомлення про кіберзлочини, пов'язані з мовою ворожнечі, ми не отримали жодної змістовної реакції або дій з боку відповідних установ. Відсутність наслідків за порушення не лише підриває довіру до системи, але й сприяє процвітанню мови ворожнечі, ще більше поляризуючи суспільство та маргіналізуючи вразливі групи.

Мова ворожнечі, що лунає з медіа, має значний вплив на повсякденне життя, оскільки медіа не лише формують громадську думку та ставлення до явищ, а і впливають на громадянські цінності, політику та ідентичність. Поширення мови ворожнечі в медіа або посилення ними розбіжностей у суспільстві може мати серйозні наслідки.

Мова ворожнечі є загрозою для суспільства. Вона може проявлятися по-різному, від прямих образ і дискримінації до менш помітних форм ненависті, таких як мікроагресія і стереотипи. Вона може мати руйнівний вплив на окремих людей, громади та суспільство в цілому.