![](https://es.globalvoices.org/wp-content/uploads/2024/11/natalidad-a-la-baja-768x432-1.jpg)
Ілюстрація з CONNECTAS, використана з дозволу правовласників.
Оригінально ця стаття болівійської журналістки Фабіоли Чамбі була опублікована на сайті CONNECTAS. Перекладена та відредагована версія публікується на сайті Global Voices в рамках угоди про медіапартнерство.
Паула Ландерос, чилійка, походить із багатодітної родини. Її мати має чотирьох братів і сестер, а батько — шістьох. У її будинку завжди було багато шуму, але вона знає, що в майбутньому це зміниться, оскільки вона вирішила не мати дітей: «У моєму житті це ніколи не було варіантом», — впевнено стверджує вона у віці 42 років. Паула не пам'ятає, щоб гралася ляльками, проте в католицькій школі вона часто чула, що призначення жінок — продовження роду. Тож вона гадала, яким буде її життя, коли вона виросте, якщо вона не захоче бути матір'ю.
Рішення Паули виглядає як глобальна тенденція, яка була немислима ще кілька десятиліть тому, коли про негативні наслідки перенаселення говорили в усіх новинах. Англійський економіст і священнослужитель Томас Мальтус у 1798 році опублікував «Нарис про закон народонаселення», який став дуже популярним. Теорія Мальтуса стверджувала, що з неконтрольованим зростанням населення природні ресурси зменшуватимуться, що призведе до бідності, конфліктів і, як наслідок, до вимирання людства до 1880 року.
Сучасні дані піднімають інші питання. За даними Світового банку, нинішній рівень народжуваності на глобальному рівні становить 2,2 дитини на жінку, а в 1960-х роках він дорівнював 5,3. Ці показники стають зрозумілішими, якщо врахувати, що загальноприйнятий коефіцієнт відтворення населення становить 2,1 (кількість дітей, необхідна для підтримання стабільної чисельності населення впродовж певного часу). Зараз багато жінок народжують менше дітей або не народжують взагалі. Багатодітні сім'ї минулого зникають, популярними стають навіть так звані «домогосподарства з однієї людини».
За даними Фонду ООН у галузі народонаселення (UNFPA), Чилі, Уругвай, Коста-Ріка та Куба мають найнижчі показники народжуваності в Латинській Америці — в середньому 1,5 дитини на жінку. Далі йдуть Бразилія та Колумбія з показниками 1,6 та 1,7 відповідно. За оцінками експертів, дві третини населення проживає в регіонах, де народжуваність не досягає рівня відтворення населення, і все більше країн переживають зниження рівня народжуваності.
Це складне явище. Мартіна Йопо Діас, докторка соціології з Кембриджського університету і дослідниця в Католицькому університеті Чилі, пояснює, що ця трансформація пов'язана з «поширеністю й законністю використання контрацептивів та з репродуктивною автономією. Ці зміни дозволяють сучасним жінкам мати більше повноважень в ухваленні рішень про те, чи ставати матерями і коли народжувати дітей якщо так».
Todas las mujeres tienen derecho a una atención en salud sexual y reproductiva integral y de calidad, libre de prejuicios y culturalmente pertinente
🟠 Conoce más: https://t.co/YFh2ypDEXR
Derribemos las barreras que niegan a niñas, adolescentes y mujeres ejercer sus derechos. pic.twitter.com/UnLHhdrK2h
— UNFPA Perú (@UNFPAPeru) October 24, 2024
Усі жінки мають право на комплексну та якісну охорону сексуального й репродуктивного здоров'я, вільну від упереджень та культурно релевантну.
🟠 Дізнайся більше: https://t.co/YFh2ypDEXR
Давайте зруйнуємо перешкоди, які заважають дівчатам, підліткам та жінкам користуватися своїми правами. pic.twitter.com/UnLHhhdrK2h
UNFPA Peru (@UNFPAPeru) 24 жовтня 2024 р.
Йопо Діас також вважає, що прогрес в інтеграції жінок на ринок праці та у сферу вищої освіту є однією з основних причин.
Están participando de manera mucho más activa en esas dos esferas de la sociedad y eso hace que muchas veces posterguen la maternidad o decidan tener menos hijos a lo largo de su ciclo de vida. Y a este descenso se suma una falta de condiciones sociales.
Жінки набагато активніше навчаються і працюють, і це часто призводить до того, що вони відкладають материнство або вирішують мати менше дітей протягом свого життєвого циклу. І цей спад посилюється браком соціальної підтримки.
Це випадок Ванесси Санжінес, успішної консультантки, яка працює у сфері стратегічних комунікацій. Вона одружена вже 10 років, не має дітей і не планує їх мати. Вона каже, що ухвалила це рішення в парі, але при цьому переживала сильний тиск.
Decidí no ser mamá a pesar de que la gente siempre me dice que voy a cambiar de opinión, que soy joven todavía, que mi cuerpo lo va a pedir en algún momento. Yo estoy segura porque estoy más enfocada en mi carrera profesional y en cumplir mis sueños y eso no va a cambiar. Pero sí creo que la sociedad debería cambiar en sus cuestionamientos.
Я вирішила не ставати мамою, хоча люди завжди казали мені, що я ще передумаю, що я молода і що моє тіло колись саме попросить про це. Я впевнена [у своєму рішенні], тому що я більше зосереджена на своїй професійній кар'єрі та здійсненні своїх мрій, і це не зміниться. Але я вважаю, що ситуація з подібними розпитуваннями від суспільства має змінитися.
Нова соціальна та економічна динаміка
У звіті Національного інституту статистики Чилі (INE) за 2024 рік повідомляється про падіння народжуваності на 20% порівняно з аналогічним періодом попереднього року. Ці показники непокоять деяких чилійських експертів, які досліджують способи вирішення цієї проблеми, і ці способи мали би виходити за межі державних політик.
У Звіті про стан народонаселення UNFPA за 2023 рік йдеться про цю «демографічну тривогу» та про те, що урядові ініціативи, спрямовані на підвищення рівня народжуваності, «майже ніколи не мають результатів і можуть порушувати права жінок».
Йопо Діас пояснює:
Chile es el caso más extremo, pero al final la fecundidad está disminuyendo en todos los países latinoamericanos; entonces nos pone un desafío como sociedad. Quiere decir que nuestro sistema no puede seguir funcionando como hasta ahora. Pero promover la natalidad nunca puede ir sobre el respeto a la autonomía reproductiva y a los derechos humanos (…) Las políticas públicas tienen que ir orientadas a generar las condiciones sociales para que quienes quieran tener hijos puedan hacerlo.
Чилі — це найкритичніший приклад, але, зрештою, народжуваність знижується в усіх країнах Латинської Америки, і це кидає нам виклик як суспільству. Це означає, що наша система не може продовжувати функціонувати так, як вона функціонувала досі. Але сприяння народжуваності ніколи не має суперечити принципам поваги до репродуктивної автономії та прав людини (…) Державна політика має бути орієнтована на створення соціальних умов для людей, які хочуть мати дітей.
Чилійська дослідниця вважає, що, скориставшись досвідом інших країн, можна було би впровадити деякі конкретні політики, наприклад, безкоштовні дитячі садочки для дітей раннього віку, доступні і для батьків, і для матерів. Деякі країни Азії та Європи надають непрямі економічні стимули, наприклад, нижчі податки або вищі зарплати, щоб ефективно покращити доступ людей із дітьми до базових послуг, охорони здоров'я, освіти та житла. В багатьох випадках ці ініціативи виявилися ефективними.
Por qué Chile tiene una baja natalidad y cómo se compara con el resto de Latinoamérica https://t.co/a9TRUqIlnB
— BioBioChile (@biobio) October 26, 2024
Чому в Чилі низький рівень народжуваності і як він виглядає в порівнянні з іншими країнами Латинської Америки https://t.co/a9TRUqIlnB
- BioBioChile (@biobiobio) 26 жовтня 2024 р.
Контексти інших країн бувають справді складними, як, наприклад, у Південній Кореї, де народжуваність є національним пріоритетом. У 2023 році в Південній Кореї було зареєстровано на 19 200 новонароджених менше, ніж у 2022 році, а середня кількість дітей на одну жінку впала до 0,72. І схоже, що люди в країні сповнені рішучості продовжувати цю тенденцію. Одним із проявів цього є тренд «Dinks» (Dual Income No Kids, Дві зарплати нуль дітей) — термін, який використовується для позначення пари або подружжя зі стабільним доходом, без дітей і без планів щодо їх народження у майбутньому.
Рівень народжуваності пов'язаний з економічною динамікою країн, і саме це непокоїть уряди деяких держав. У звіті «Демографічний моніторинг 2023» Економічна комісія ООН у справах Латинської Америки та Карибського басейну виявила, що в зазначених регіонах (де темпи приросту населення постійно знижуються) у 2050 році буде 737 мільйонів жителів загалом, а робоча сила становитиме 402,7 мільйона, тобто 54,6% від загальної кількості населення, і це тривожний показник.
Зважаючи на це, реконфігурація глобальної економіки є одним з наших найнагальніших викликів. Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі «The Lancet», «до 2100 року понад 97% країн — 188 з 204 — матимуть рівень народжуваності нижчий за той, що необхідний для підтримання чисельності населення впродовж тривалого часу».
Dramatic declines in global fertility rates set to transform global population patterns by 2100, new GBD Capstone study suggests.
Explore the data ➡️ https://t.co/Mvc1PyR4F4 pic.twitter.com/xdpSjVLrQJ
— The Lancet (@TheLancet) March 20, 2024
Згідно з новим дослідженням GBD Capstone, різке зниження рівня народжуваності у світі до 2100 року призведе до трансформації глобальної демографічної ситуації.
Ознайомтеся з даними ➡️ https://t.co/Mvc1PyR4F4
— The Lancet (@TheLancet) 20 березня 2024 р.
Чи є низька народжуваність реальною проблемою?
На думку Кармен Ледо, дослідниці та експертки з міського планування, рівень народжуваності в Латинській Америці є «надзвичайно неоднорідною» реальністю. За її словами, необхідно аналізувати глибше, враховуючи сільські райони, менш урбанізовані території або навіть приміські простори, де рівень народжуваності все ще високий. Ситуація там дуже відрізняється від тої, що складається у великих містах, де спостерігається значніша сегрегація та інші проблеми, що суттєво впливають на зниження рівня народжуваності.
Ледо пояснює:
Si bien es un hecho social y está determinado por el comportamiento reproductivo, tiene que ver con los riesgos de que no haya reemplazos. Eso significa que la tasa bruta de reproducción sea menor a uno o que por cada mujer en edad fértil que sale de la vida reproductiva no entre otra mujer. Las posibilidades de extinguirnos o no en el tiempo están relacionadas con la calidad de vida.
Хоча це соціальне явище і визначається воно репродуктивною поведінкою, воно пов'язане з ризиками відсутності заміщення. Це означає, що загальний коефіцієнт відтворення населення менший за одиницю, або що на місце кожної жінки дітородного віку, яка виходить з репродуктивного життя, не приходить інша жінка. Якість життя визначає, чи можемо ми з часом вимерти.
Йопо Діас погоджується з цим твердженням і наголошує на бар'єрах, які перешкоджають жінкам ухвалювати рішення:
La transición a la maternidad sigue teniendo mucho costo porque evidencia fuertes desigualdades de género y hoy las mujeres están menos dispuestas a formar familia en condiciones que les parecen asimétricas. Hoy se exige mucho más y también surgen preguntas: ¿Seré una buena madre? ¿Estoy en las condiciones de tener hijos?.
Материнство все ще залишається дуже дорогим, оскільки оприявнює величезну гендерну нерівність, і зараз жінки менш охоче створюють сім'ї в умовах, які здаються їм асиметричними. Сьогодні ми вимагаємо від матерів набагато більше, і для жінок постають і інші питання: Чи буду я хорошою матір'ю? Чи у тому я становищі, щоб мати дітей?
Інес, до прикладу, все життя сумнівалася в багатьох речах, і хоча вона ще не мала змоги стати матір'ю, вона не відмовляється від цієї мрії.
Mi ilusión es ser mamá, tengo 41 años y aunque lo pienso desde hace mucho, antes priorizaba mis objetivos personales y buscar mi independencia. Siento que la situación cada día es más difícil, en cuanto a lo económico y emocional, y eso realmente me hace pensar si voy a ser capaz de cuidar de otra vida más. Pero quiero experimentar todo ese proceso de tener un bebé.
Я мрію стати мамою. Мені 41 рік, і хоча я довго про це думала, раніше я пріоритезувала свої особисті цілі та прагнула до незалежності. Я відчуваю, що з кожним днем стає все складніше економічно й емоційно, і це направду змушує мене замислитися, чи зможу я дбати про ще одне життя. Але я хочу пережити досвід материнства.
З іншого боку, зростання чисельності населення також блокується поколіннєвими тривогами. Молоді люди мають відмінний від попередніх поколінь спосіб сприйняття світу, вони відчувають сильний страх перед майбутнім, особливо на тлі зміни клімату, що призводить до того, що часто вони відчувають більшу прив'язаність до домашніх тварин і менш зацікавлені в тому, щоб приводити дітей у цей бурхливий світ.
El 55% considera normal preferir mascotas que tener hijos según estudio
Más detalles ⬇https://t.co/yLbN7my7zY
— 24 Horas (@24HorasTVN) October 2, 2024
Згідно з дослідженням, 55% респондентів вважають нормальним надавати перевагу домашнім улюбленцям, а не дітям
Детальніше ⬇https://t.co/yLbN7my7zY
- 24 Horas (@24HorasTVN) 2 жовтня 2024 р.
Ледо додає:
Vivimos un mundo donde hay problemas de alimentación, de servicios básicos y muchas enfermedades, y en ese sentido es importante hablar de la reproducción intergeneracional que de una u otra forma puede garantizar la descendencia.
Ми живемо у світі, де є проблеми з їжею, базовими послугами, а також багато хвороб, і, зважаючи на це, важливо говорити про відтворення поколінь, аби так чи інакше гарантувати людству потомство.