Зображення Маріам Нікурадзе, використано з дозволу правовласниці.

Протягом місяців Сакартвело охоплена протестами, спричиненими масовим несприйняттям новообраного уряду і, від 14 грудня, нового президента. Попри зростаючий тиск громадськості та міжнародну критику, владний уряд партії «Картвельська мрія» не зрушив з місця та все зухваліше реагує на протести сакартвельців та прикуту до них міжнародну увагу.

На тлі протестів влада внесла до Кодексу про адміністративні правопорушення низку поправок, які надають поліції більше повноважень затримувати протестувальників навіть за відсутності належної правової процедури, збільшують штрафи та запроваджують додаткові обмеження. Тим часом, чиновники владного уряду стикаються з санкціями та жорсткою міжнародною критикою. Кілька послів країни оголосили про своє рішення піти у відставку після того, як владна партія вирішила призупинити заявку на членство в ЄС.

Новий президент

Посада президента Сакартвело має невеликі повноваження і в основному обмежується представницькими функціями, в той час як більшість повноважень належить парламенту і прем'єр-міністру.

14 грудня законодавці Сакартвело обрали новим президентом країни колишнього футболіста і критика Заходу Міхеїла Кавелашвілі. Він замінив прозахідну президентку країни Саломе Зурабішвілі, яка зайняла більш критичну позицію щодо владної партії після вторгнення росії в Україну. Відтоді вона регулярно критикує риторику владної партії щодо війни в Україні та намірів росії.

Коли тисячі сакартвельців вийшли на вулиці на знак протесту проти нав'язаного урядом закону про іноземних агентів, президентка Зурабішвілі стала на бік народу та опозиції. Її заяви після протестів були різкими й критичними щодо владного уряду. Коли уряд вирішив відновити авіасполучення з росією, президентка виступила із заявою, в якій засудила це рішення.

Розрив президентки Зурабішвілі з владним урядом і перехід на бік народу та опозиційних груп призвів до того, що владна партія спробувала оголосити їй імпічмент. Ця спроба провалилася.

Напередодні виборів у жовтні 2024 року президентка Зурабішвілі наголосила на важливості майбутнього голосування, описавши його як вибір між «Європою чи росією», «минулим чи прогресом», «свободою чи рабством», «диктатурою чи демократією».

Новопризначений президент Міхеїл Кавелашвілі є відданим прихильником владної партії. Він був єдиним кандидатом на цю посаду і одним з авторів широко розкритикованого закону про іноземних агентів.

Незалежні спостерігачі назвали жовтневі вибори підконтрольними й несправедливими і закликали до повторного голосування. Таким чином, вони також поставили під сумнів законність призначення нового президента. У заяві Міжнародного товариства сприяння чесним виборам і демократії (International Society for Fair Elections and Democracy, ISFED) йдеться: «Будь-які рішення, ухвалені цим нелегітимним парламентом, включно з призначенням і проведенням президентських виборів, є неконституційними й незаконними».

Конституційний суд країни ще не виніс остаточного рішення щодо результатів голосування, які були відхилені також і резолюцією Європейського парламенту 28 листопада. Тим часом Зурабішвілі пообіцяла залишитися на посаді президентки, заявивши, що «нелегітимний парламент не може обирати президента».

Спостерігачі за виборами також протестували, вимагаючи проведення нових виборів.

За офіційними результатами жовтневих виборів владна партія «Картвельська мрія» отримала значну більшість у парламенті, набравши 54% голосів і перевищивши попередній результат у 48% підтримки, які партія отримала на виборах 2020 року. 28 листопада владна партія «Картвельська мрія» затвердила дещо змінений склад кабінету міністрів на чолі з чинним прем'єр-міністром Іраклі Кобахідзе. Новий уряд був затверджений без жодного представника опозиції, оскільки всі чотири опозиційні групи бойкотували новий парламент.

Тим часом, щоб висміяти рішення уряду щодо новопризначеного президента, група протестувальників біля будівлі парламенту почала грати в футбол.

Circulating on Georgian social media pic.twitter.com/S75MoU7X9w

— Katie Shoshiashvili (@KShoshiashvili) December 14, 2024

Поширюється в сакартвельських соціальних мережах

Санкції

У відповідь на протести та неадекватну й насильницьку реакцію уряду кілька країн запровадили санкції проти сакартвельських високопосадовців.

У червні 2024 року США запровадили візові обмеження для певної кількості членів владної партії, членів парламенту, співробітників правоохоронних органів, приватних осіб та їхніх найближчих родичів. Вони також призупинили надання допомоги сакартвельському уряду на суму 95 мільйонів доларів. У вересні 2024 року США також заявили, що санкції проти тіньового лідера країни та засновника владної партії «Картвельська мрія» Бідзіни Іванішвілі готові до впровадження найближчим часом.

12 грудня 2024 року речник Державного департаменту США Метью Міллер заявив, що вживаються «додаткові заходи», які забороняють «видачу віз тим, хто несе відповідальність за підрив демократії в Сакартвело або є співучасником такого підриву». Зокрема, нові обмеження повинні торкнутися близько «двадцяти осіб, включно з особами, які обіймають посади міністрів і членів парламенту, співробітників правоохоронних органів і служб безпеки, а також приватних осіб».

9 грудня міністр закордонних справ Великобританії Девід Леммі заявив, що Великобританія «негайно призупиняє всю програмну підтримку сакартвельського уряду, обмежує співпрацю в оборонній сфері та взаємодію з представниками уряду “Картвельської мрії” доти, доки не буде зупинено відхід від європейських демократичних норм і свобод».

Тим часом, Європейський Союз (ЄС) скасував військову допомогу у розмірі 30 млн. євро (33 млн. доларів США) і заявив, що заявка Сакартвело на вступ до блоку призупинена. 9 грудня посол ЄС в Сакартвело Павел Герчинський заявив, що ЄС продовжуватиме цей сценарій, оскільки події, що розгортаються на місцях, «очевидно вимагають санкцій».