Монастир Седная. Фотографія Hend-s23 з Вікісховища (CC BY-SA 4.0).

Автор статті нижче — Рамі Алхамес, автор статей, перекладач та редактор Global Voices.

На тлі падіння режиму Башара аль-Асада Сирія опинилася на порозі нового розділу своєї історії. Понад десять років режимні символи гноблення переслідували колективну пам'ять сирійського народу. Серед цих символів жоден не є таким жахливим і не репрезентує жорстокість Асада так, як в'язниця Седная. Відома у світі як «людська бійня», її назва стала синонімом систематичних тортур, масових страт і знищення незліченних життів.

Для мене, в кого саме прізвище — Алхамес — глибоко вкорінене в Седнаї, ця похмура асоціація була важким тягарем. Седная — це не просто місце з поганою славою; це історичне місто з багатою спадщиною й історією злагоди між його мешканцями.

Седная (з сирійської: ܣܝܕܢܝܐ) — це місто, розташоване в горах, на висоті 1500 метрів над рівнем моря, за 27 км на північ від міста Дамаск у Сирії. Його назва, як вважалося, означає «Матір Божа». Тут знаходиться грецький православний монастир, засновником якого традиційно вважається візантійський імператор Юстиніан I, і тут перебуває відома ікона Діви Марії, яку донині шанують як християни, так і мусульмани.

Для тих з нас, хто цінує красу та історію міста, жахлива слава в'язниці стала болючою раною на гордій ідентичності. Однак сьогодні, коли Сирія починає зцілюватися, ми прагнемо перетворити найтемнішу сторінку Седнаї на історію пам'яті та відродження.

Жахи в'язниці Седная

За режиму Асада в'язниця Седная стала осередком неймовірної жорстокості. Свідчення тих, хто вижив, і розслідування правозахисних організацій оприлюднили похмуру реальність: ув'язнених піддавали тортурам, морили голодом і страчували, систематично придушуючи будь-яку незгоду. Потаємність в'язниці приховувала її жахи, залишаючи родини зниклих у болісній невизначеності щодо долі своїх близьких.

У 2017 році у звітах Amnesty International та інших організацій в'язницю порівнювали з «бійнею», де тисячі людей були страчені через моторошно рутинне повішення. Жертв часто ховали в братських могилах, їхні особистості були стерті, а історії замовчувалися. Протягом багатьох років назва Седнаї викликала страх і скорботу. Вона була суворим нагадуванням про здатність режиму до нелюдських вчинків.

Жителі Седнаї: тягар ганьби

Для мешканців Седнаї, в тому числі для таких родин, як моя, жахлива слава в'язниці стала джерелом колективного сорому. Седная — місто з видатною історією, древніми монастирями та неймовірною культурною спадщиною. Це було місцем співіснування, тут століттями гармонійно жили різні громади. Бачити його назву заплямованою звірствами режиму, який ми не обирали, було нестерпно боляче.

Попри це, мешканці Седнаї завжди були стійкими. Вони розуміли, що жахіття в'язниці були відображенням не ідентичності їхнього міста, а диктатури, яка використовувала страх і насильство як зброю. З падінням Асада жителі Седнаї готові відновити правдивий наратив свого міста, перегорнувши сторінку болючої історії.

Для багатьох сімей, у тому числі і для моєї, боротьба за справедливість вартувала великих особистих втрат. Кілька членів сім'ї Алхамес зазнали переслідувань за свої політичні погляди та відверту критику режиму. Вигнані з власної країни, деякі з них знайшли притулок у Гаазі, в Нідерландах, залишивши свої домівки, засоби до існування і знайомі місця на батьківщині.

Біль депортації був величезним — ми були вирвані з корінням із Седнаї, дорогого нам місця, і виштовхнуті у незнайомий світ за те, що відстоювали справедливість. Попри труднощі, вигнання також і зміцнило нашу рішучість боротися за Сирію, в якій нікому не доведеться йти на такі жертви за те, щоб говорити правду.

Зараз, коли режим падає, ці жертви виправдовують себе, і мрія про повернення до вільної Сирії відчувається реальнішою.

Візія трансформації

Один із найкращих способів вшанувати жертв в'язниці Седная — перетворити це місце на музей, присвячений їхній пам'яті. Таку трансформацію можна розглядати як свідчення стійкості сирійського народу і потужне нагадування про наслідки тиранії.

Седная, знята 3 березня 1936 року. Фото: Армія Леванту, ліцензія Ouverte, Вікісховище.

Музей у Седнаї допоможе зберігати правду, виховувати майбутні покоління, сприяти примиренню і, найголовніше, відновлювати ідентичність Седнаї, перетворивши осередок жахіть на центр навчання й пам'яті. Музей допоможе відновити репутацію Седнаї як міста історії та культури.

Ми, сирійці, завжди пишалися нашими містами та їхньою унікальною ідентичністю. Репутація Седнаї має відображати її історичне значення, внесок у сирійську культуру та стійкість її мешканців. Відновлюючи і відзначаючи цю спадщину, ми зможемо вийти з тіні минулого.