Прапори сирійської революції. Зображення створено Рамі Альхамесом за допомогою Canva Pro.

8 грудня 2024 року – день, який назавжди залишиться в серцях сирійців як маяк надії та відродження. Сьогодні ми святкуємо довгоочікуване падіння режиму Башара аль-Асада[укр.], тирана, який тримав Сирію в залізних руках понад 13 страшних років з моменту повстання 2011 року і після того, як його сім'я правила країною протягом 54 років. Цей момент, окроплений кров'ю, потом і сльозами незліченної кількості хоробрих сирійців, знаменує початок нової ери для нації, яка прагне свободи і справедливості.

Новини про втечу Асада до Росії швидко поширилися[англ.], викликаючи радість по всій Сирії та серед сирійців у вигнанні. Це день, про який ми мріяли, за який молилися і за який боролися. Занадто довго ми були свідками руйнування нашої батьківщини, втрати наших близьких і немислимих страждань, завданих невинному цивільному населенню. Сьогодні сирійці не почуваються пригнічиними, як вони почувалися останні роки , а зітхають з полегшенням, маючи надію в завтрішній день надії.

Про 13 років боротьби

Шлях до цього історичного моменту був нелегким. У березні 2011 року, коли сирійський народ вперше вийшов на вулиці, вимагаючи гідності, свободи і реформ, він зіткнувся з режимом, який відповів кулями і бомбами. Мирні демонстрації Арабської весни були придушені грубою силою диктатури, яка відчайдушно намагалася втриматися при владі. З роками конфлікт переріс у спустошливу громадянську війну, яка забрала сотні тисяч життів і змусила мільйони людей залишити свої домівки.

Протягом 54 років режим Асада символізував репресії, страх і руйнування. Цілі міста були перетворені на руїни[англ.], а останні 13 років сім'ї були розділені бочковими бомбами, хімічними атаками[англ.] та масовими арештами. Проте, серед темряви яскраво сяяла стійкість сирійського народу. Активісти, журналісти та звичайні громадяни ризикували всім, щоб задокументувати звірства режиму[англ.], підтримати дух опору та нагадати світові про скрутне становище Сирії.

This our revolution
This #daraya the town of 1000 under torture martyrs pic.twitter.com/12c9JSDGRA

— Afraa.hashem (@3fra2_hashem) July 27, 2018

Це наша революція

Це #дарая місто 1000 закатованих мучеників

— Afraa.hashem (@3fra2_hashem) 27 липня 2018 року

Реакція міжнародної спільноти часто коливалася між байдужістю та неефективністю[англ.].Союз режиму Асада з Росією[англ.], Іраном[англ.], Хезболлою[англ.] і навіть мовчання арабських країн[англ.] зміцнювали його владу, продовжуючи страждання сирійського народу. Але сирійці ніколи не здавалися. Як і у таборах для біженців у сусідніх країнах, так і на вулицях звільнених міст, мрія про вільну Сирію залишалася незмінною.

Занепад тирана

«Хамза аль-Хатіб ловить Асада». Ілюстрація бразильського політичного карикатуриста Карлоса Латуфа, суспільне надбання, через Вікісховище. Аль-Хатіб був 13-річним сирійським хлопчиком, який був вбитий, перебуваючи в неволі сирійського режиму у місті в Дараа у квітні 2011 року. Його смерть спричинила масові демонстрації проти режиму.

Як сирійці, ми знаємо, що ця перемога не далася легко. Вона була досягнута після багатьох років жертв з боку наших мучеників, невтомних зусиль борців за свободу та голосів незламних активістів, які не хотіли мовчати. Це тріумф, досягнутий завдяки єдності, солідарності та непохитній вірі в принципи свободи і людської гідності.

Після втечі Асада Сирія стоїть на порозі нового початку. Цей шлях буде не без труднощів. Відбудова країни, спустошеної війною, потребує часу, ресурсів і, перш за все, примирення суспільства. Але вперше за понад десятиліття ми можемо уявити майбутнє, в якому сирійці зможуть жити в мирі, без страху і пригноблення.

Цей момент є можливістю загоїти рани минулого і прокласти шлях до демократичного та інклюзивного суспільства. Це шанс відбудувати наші інституції, відновити верховенство права і забезпечити, щоб голоси всіх сирійців – незалежно від етнічної, релігійної чи політичної приналежності – були почуті і поважалися.

Повернення біженців[англ.] на батьківщину стане зворушливим символом відродження Сирії. Сім'ї, які були змушені виїхати[англ.], нарешті зможуть возз'єднатися, повернути свої домівки і зробити внесок у відбудову своєї країни. Діти, які виросли в таборах або у вигнанні, тепер матимуть можливість рости у вільній і стабільній Сирії.

Уперед, до нових звершень

Відзначаючи цю знаменну подію, пам'ятаймо, що робота з відбудови Сирії починається вже зараз. Це завдання вимагає участі всіх сирійців, як вдома, так і за кордоном. Разом ми можемо закласти фундамент для нації, заснованої на справедливості, рівності та свободі.

Давайте зобов'яжемося будувати майбутнє, в якому ніколи не повторяться жахи минулого. Давайте подбаємо про те, щоб наші діти зростали в Сирії, де вони можуть вільно мріяти і повністю реалізувати свій потенціал. Давайте перетворимо наш біль на мету, а нашу надію на дію[англ.]. «Сирія, батьківщина вільних людей і волі», – сказав Малек Джандалі[англ.], сирійсько-американський композитор і піаніст, у своєму пам'ятному гімні, написаному 8 грудня.

ســـــــوريـا ســــــــــوريـا وطن الأحرار والحرّية pic.twitter.com/2ggxK6t4V3

— Malek Jandali | مالك جندلي (@MalekJandali) December 8, 2024

 

Сирія! Батьківщина вільних людей і волі.

Сирія, Сирія! Земля золотого зерна.

О, країно моя, колиско цивілізацій,Її спадщина надихала писарів.

Батьківщина почесний, святиня мучеників.

Наше сонце світить яскраво, наш орел злітає в небо.

О, країно моя, ріка доброчесності. Слава Її викарбована у дереві і у камінні. Батьківщина пророків, алфавіту і музики.

Ми молимо Богу, щоб не розлучав мою країну, мою родину, оливкові сади моїх дідів,  та руки моїх дітей.

Батьківщина вільних людей і волі.

Сирія, Сирія! Батьківщина вільних людей і волі.