Зображення Арзу Гейбуллаєвої на Canva з використанням скриншотів з +90 official на TikTok та Akbelen ilk değil | Ağaçlar kimin için kesiliyor? (Акбелен не перший | Для кого рубають дерева?) на YouTube. Використовується з дозволу правовласників.

Щороку BBC оголошує список 100 надихаючих і впливових жінок з усього світу. Цього року до категорії «Кліматичні активісти» увійшла Нежла Ішик, голова села Ікізкей в Туреччині. Це село та його жительки були в центрі екологічної кампанії проти вирубки дерев у лісі Акбелен у провінції Мугла.

Село Ікізкей

Село Ікізкей розташоване поблизу лісу Акбелен у південно-західній турецькій провінції Мугла. З 2019 року мешканці села постійно намагалися запобігти вирубці лісу Акбелен, але раз за разом наштовхувалися на опір.

У липні 2023 року дві компанії — Limak Holding та İÇTAŞ Enerji — які мають звʼязки з владною Партією справедливості та розвитку (ПСР), розпочали вирубку дерев у лісі Акбелен. Це сталося після того, як у квітні 2021 року Міністерство сільського та лісового господарства вирішило передати близько 740 000 квадратних метрів лісових земель компанії YK Energy, створеній спільно компаніями Limak та İÇTAŞ, для видобутку бурого вугілля.

Невдовзі після початку знищення лісу група жінок із села Ікізкей стала символом місцевого опору. Серед них була і Нежла Ішик. В інтерв'ю Fayn Studio, турецькому онлайн-виданню, Ішик сказала, що її потрапляння до списку дало громаді нову надію і можливість розповісти світові про свою боротьбу. Вона сказала, що до того, як ліс почали знищувати, «у нас було село, схоже на мрію. Вони підрізали нам крила і змусили страждати. Натомість я хотіла б, щоб наш ліс залишився живим, і мене не було в цьому списку. Ми справді вірили, що зможемо врятувати наш ліс, боролися і не здавалися, але разом з цими деревами вони відрізали і нашу радість життя».

Під час місцевих виборів у березні 2024 року Ішик стала першою жінкою, яка була обрана мухтаром, тобто сільським головою.

Бізнес-інтереси

У Туреччині збереження зелених насаджень не є пріоритетом для владної партії, яка не має адекватної екологічної політики.

Репресії 2013 року проти групи екозахисників, які намагалися запобігти знищенню парку Гезі, стали визначальним моментом, що ознаменував антиекологічний поворот ПСР. Відтоді по всій Туреччині спалахнули десятки протестів, часто організованих місцевими жителями, які намагалися захистити зелені насадження, що залишилися, і запобігти розширенню будівництва електростанцій. Однак з урядом, який не має жодного екологічного бачення, приіоритезує економіку за рахунок довкілля і дозволяє компаніям наповнювати свої бюджети за рахунок пересічних громадян, ця боротьба муситиме тривати й надалі.

Вирубка лісу в Акбелені, що розпочалася в липні 2023 року, стала яскравим прикладом цього. Компанії, що стоять за знищенням лісу, відмовилися виконувати постанову суду, яка раніше призупинила проєкт.

Масштаби знищення лісових масивів за останні 10 років у Муглі були задокументовані однією з місцевих новинних платформ, Fayn Studio, яка створила відеозапис, що демонструє поступову вирубку лісу в прискореному режимі.

Тим часом Партія національного руху, союзниця ПСР, звинуватила мешканців села у провокаціях. У своїй заяві лідер Партії національного руху Девлет Бахчелі нападав на протестувальників, називаючи їх злочинцями й терористами, які намагаються «зруйнувати внутрішній мир» в Акбелені. Іронічно, що мешканці та всі, хто приєднався до них, звинуватили владний уряд у тому самому.

З 35 вугільних електростанцій у світі три працюють у Мугла: Ятаган (працює з 1982 року), Єнікьой (працює з 1986 року) та Кемеркьой (працює з 1993 року). Усі три були приватизовані у 2014 році. Єнікьой та Кемеркьой були придбані YK Energy, спільною компанією, створеною Limak Holding та İÇTAŞ Enerji. І Limak, і İÇTAŞ відомі своїми зв'язками з владним урядом.

Після того, як компанії перебрали на себе управління заводами, вони мало що зробили для подолання спричинених цими заводами руйнівних наслідків для здоров'я та довкілля. Місцеві жителі детально задокументували ці наслідки у місцевих та міжнародних звітах. Але це не завадило Міністерству енергетики та природних ресурсів у березні 2022 року ухвалити новий регуляторний акт, який дозволив забудову на природних оливкових гаях в цьому регіоні, а також видобуток корисних копалин для електростанцій.

Того ж місяця Міністерство навколишнього середовища, урбанізації та зміни клімату вчетверте внесло зміни до положення про охорону природних територій (національних парків, природних парків, захищених екологічних зон та водно-болотних угідь), дозволивши видобуток корисних копалин і будівництво на цих територіях. Ці рішення були оголошені під час судового процесу, що триває за позовом мешканців села Ікізкей. Ігноруючи протести мешканців, Міністерство сільського та лісового господарства передало 740 000 квадратних метрів лісових угідь для видобутку бурого вугілля.

У заяві, підписаній тоді 16 екологічними неурядовими організаціями, підписанти заявили: «Не можна допустити вирубки лісів для безперервної роботи теплових електростанцій, які спричиняють передчасні смерті та є однією з головних причин кліматичної кризи. Боротися з кліматичною кризою можна, працюючи з природою, а не проти неї. Ми не можемо жертвувати лісами, на які припадає більше половини викидів вуглекислого газу (CO2), спричинених нами за останні 10 років, заради вугільних електростанцій, які загрожують природним територіям, клімату та життю всього живого».

За останні роки Туреччина постраждала від низки стихійних лих та екологічних криз, таких як посуха, лісові пожежі, повені та зсуви, а в лютому 2023 року стався руйнівний землетрус. Повідомлення про лісові пожежі щоліта потрапляють на перші шпальти. Експерти стверджують, що, хоча зміна клімату та екстремальні погодні умови могли зіграти свою роль, ці катастрофи стали також результатом поганого планування й неправильних рішень, ухвалених на урядовому рівні.

Згідно зі звітом «Кліматична прозорість Туреччини», понад 30% електроенергії Туреччини все ще виробляються за допомогою вугілля. У звіті додається: «Попри скорочення вугільної промисловості у 2021-2022 роках, Туреччина не має наміру поступово відмовлятися від вугілля й має приблизно 20,4 ГВт нових вугільних потужностей, що ставить її на шосте місце у світі. У червні 2022 року в Хунутлу відкрився перший блок вугільної електростанції, що фінансується Китаєм, потужністю 1,3 ГВт. Хоча вугільні потужності скоротилися на 63% порівняно з 2020 роком, для зменшення темпу потепління до 1,5 градусів за Цельсієм або досягнення мети Туреччини щодо нульових викидів до 2053 року будувати нові вугільні електростанції не можна».

Туреччина ратифікувала Паризьку угоду 2015 року, яка поставила за мету обмежити темпи глобального потепління до 1,5 градусів за Цельсієм, лише у жовтні 2021 року, через п'ять років після її підписання. Тоді ж Туреччина оголосила про свою мету досягти нульового рівня викидів до 2053 року.

За даними Climate Action Tracker, зусилля країни для досягнення цілей Паризької угоди є «критично недостатніми». І ратифікація Паризької угоди відбулася не з самих лише чистих переконань. Згідно з повідомленнями Politico та Reuters, рішення було ухвалене незабаром після того, як президент Реджеп Тайїп Ердоган отримав гарантії фінансової підтримки від Франції, Німеччини, Світового банку та Європейського банку реконструкції та розвитку. Раніше Анкара заявляла, що причиною непідписання угоди була несправедлива класифікація: Туреччина була віднесена до групи країн Додатку I — «розвинених» або «індустріальних» країн, і це не дозволяло їй подавати заявки на фінансування, на відміну від країн, які належать до категорії «тих, що розвиваються».

Для Ішик боротьба триває. «Це битва за право жити в мирі в нашому маленькому селі та відмовитися від того, що нам нав'язують. Минулого року вони знищили половину нашого лісу, але не знайшли вугілля, на яке сподівалися. Проте ми ніколи не втрачали надії та рішучості», — сказала вона в інтерв'ю місцевому медіа.