Члени Монгольської профспілки працівників харчової промисловості висловлюють своє несхвалення тимчасової угоди про вільну торгівлю з Євразійським економічним союзом. Скриншот з відео зі сторінки Trends.mn у фейсбуці. Добросовісне використання.

Грудень у Монголії пройшов у вирі дискусій навколо тимчасової угоди про вільну торгівлю, яку країна планує підписати з Євразійським економічним союзом (ЄАЕС). До складу ЄАЕС входять росія, Білорусь, Казахстан, Вірменія та Киргизстан. Уряд Монголії пропонує укласти трирічну угоду, яка передбачає скасування тарифів і квот на 375 товарних позицій. Це, на думку уряду, відкриє місцевим компаніям доступ до великих зовнішніх ринків із сукупним населенням понад 200 мільйонів осіб.

Переговори щодо угоди розпочалися у 2019 році, але активізувалися лише у 2024-му. Обидві сторони висловили зацікавленість у завершенні переговорів до кінця року. На початку грудня монгольський уряд оприлюднив перелік товарів, які можуть увійти до угоди. Основні очікування пов'язані з експортом м'яса, вовни та шкіряних виробів на загальну суму 15,5 мільярда доларів США.

Уряд аргументує необхідність підписання угоди прагненням стимулювати економічне зростання, подолати обмеження невеликого внутрішнього ринку (населення Монголії становить близько 3,5 мільйона осіб), залучити іноземні інвестиції, диверсифікувати економіку та зменшити залежність від гірничодобувного сектору.

Однак представники монгольського бізнесу мають іншу позицію. Вони виступили категорично проти угоди, вважаючи її шкідливою для місцевих виробників. Бізнес-спільнота закликає або скасувати підписання угоди, або принаймні відкласти її.

На підтвердження такої позиції Монгольська профспілка працівників харчової промисловості опублікувала у фейсбуці заяву, у якій висловила своє несхвалення угоди з ЄАЕС.

Національна торгово-промислова палата Монголії висловила занепокоєння, що угода про вільну торгівлю може підірвати національну безпеку. На її думку, це знищить місцеве виробництво продуктів харчування та створить критичну залежність від імпорту продовольства. Аналогічну позицію зайняла коаліція професійних асоціацій, до якої входять неурядова організація Food Evolution, Спілка виробників продуктів харчування, Національна асоціація ветеринарів і селекціонерів та Спілка фермерів.

У Торгово-промисловій палаті також зазначили, що торгівля з росією та білоруссю — країнами, які перебувають під численними санкціями, — несе репутаційні й фінансові ризики. Це може відлякати потенційних інвесторів і навіть призвести до вторинних санкцій проти Монголії.

Директор Food Evolution Т. Монхтор попередив, що дешевші й якісніші російські продукти харчування, такі як молочні продукти, пшениця та борошно, можуть витіснити місцеву продукцію з ринку. Він прогнозує, що для банкрутства місцевих компаній у цьому випадку знадобиться лише один рік. За його словами, наслідки будуть катастрофічними: сотні тисяч людей можуть втратити роботу та джерела доходу.

Монхтор також нагадав про провал угоди про вільну торгівлю між Монголією та Японією, укладеної у 2017 році. За шість років вигоду від неї отримала переважно Японія, експорт якої до Монголії зріс із 300 мільйонів доларів США у 2017 році до 600 мільйонів у 2023-му. Натомість експорт Монголії до Японії зріс лише на 3 мільйони доларів США — з 15 до 18 мільйонів. Є побоювання, що угода з ЄАЕС може мати ще більш руйнівний ефект.

Голова ради директорів ТОВ Тумен Шувуут L. Ерхембаяр також різко критикував угоду під час зустрічі з представниками влади.

18 грудня уряд частково задовольнив вимоги опонентів і погодився відкласти переговори. Віце-прем'єр-міністр С. Амарсайхан заявив, що угоду не буде повністю призупинено. Натомість уряд продовжить консультації з представниками недержавних організацій, врахує їхню думку та, можливо, внесе зміни до умов угоди.

Хоча це рішення можна вважати проміжною перемогою для місцевих виробників продуктів харчування, воно водночас є втратою для споживачів. Адже саме вони в підсумку платять за спроби країни захистити свою харчову промисловість.