Арештовані журналісти Meydan TV. Зображення люб'язно надане Meydan TV.

[Усі посилання в тексті — англійською мовою, якщо не вказано інше].

6 грудня поліція азербайджанської столиці Баку “пов'язала” ще шістьох журналістів — схоже, як тільки спала загальна увага до конференції COP29, прийшла нова хвиля арештів. Всі шестеро є журналістами відомої незалежної, заснованої переслідуваним емігрантом платформи новин Meydan TV [азерб.], і 8 грудня їм призначили попереднє ув'язнення терміном у чотири місяці за формальними звинуваченнями в контрабанді.

Такі ж звинувачення з листопада 2023 року використовувалися для цькування журналістів з Abzas Media, Toplum TV [азерб.] та Kanal 13 [відео]. Крім того, поліція арештувала видатного правозахисника Руфата Сафарова й опозиційного політика Азера Ґасимли. Їх також засудили до чотиримісячного тримання під вартою: Сафарову висунули звинувачення в шахрайстві й хуліганстві, а Ґасимли — у вимаганні [грошей з його боржника].

Одночасні арешти

Затримання відбувалися одночасно 6 грудня. Раміна Джабраїлзаде (Деко) затримали в міжнародному аеропорту імені Гейдара Алієва. Дві журналістки, Айтадж Ахмадова та Хаяла Агаєва, були арештовані в себе вдома. Натіґа Джавадли затримали біля його офісу, коли він ішов на обід, а Айсел Умудову забрали з готелю поблизу Баку, де вона проводила відпустку. Платформа Meydan TV втратила зв'язок з усіма своїми репортерами 6 грудня близько 4 години дня за бакинським часом. Крім того, поліція арештувала Улві Тахірова, заступника директора Бакинської школи журналістики. Останній співпрацював з Meydan TV при проведенні різних тренінгів та освітніх проєктів для молодих і перспективних журналістів.

7 грудня цілеспрямовані затримання продовжилися. Серед затриманих і допитаних були зоозахисник Камран Маммадлі, журналісти Ахмад Мухтар і Рашад Ергун, а також двоє родичів затриманих — Елнур Джаббарзаде і Юніс Рзаєв.

На відміну від Маммадлі, Джаббарзаде і Рзаєва, відпущених після допиту, журналісту Ахмеду Мухтару обрали адміністративний захід у вигляді 20-денного тримання під вартою за звинуваченнями в хуліганстві й опорі поліції.

Адвокат Маммадлі підтвердив, що зоозахисника піддавали катуванню під час затримання.

Як розповіли [азерб.] репортерам юристи, що представляють права затриманих журналістів, усі допити проводилися без адвокатів. Редакція Meydan TV підтвердила співробітникам Global Voices, що за другим разом на допитах уже були присутні адвокати.

Окрім журналістів, 8 грудня поліція також затримала опозиційного політика Азера Ґасимли. Ґасимли їхав забирати свою дитину з футбольного тренування, коли поліція затримала його й забрала до головного відділку поліції міста Баку, де повідомили, що проти нього висуваються звинувачення у вимаганні.

Поліція провела обшуки в помешканнях усіх арештованих і конфіскувала всі їхні пристрої.

В оприлюдненій заяві платформа новин Meydan TV відкидає всі звинувачення: “Ми, як керівництво Meydan TV, твердо заявляємо, що затримання й допитування наших журналістів — протизаконні і ми спростовуємо всі звинувачення”.

#Azerbaijan brazenly continues to target independent journalists. The latest act of repression is the detention of five @MeydanTV journalists on clearly politically motivated grounds. We call for their immediate release and for this harassment to end. https://t.co/SznpQIRJAu

— Freedom Now (@freedomnoworg) December 6, 2024

#Azerbaijan [Азербайджан] продовжує безсоромно переслідувати незалежних журналістів. Останній приклад придушування — затримання п'яти журналістів @MeydanTV на явно політично мотивованих підставах. Ми закликаємо негайно відпустити їх і припинити це цькування.

Це вже не вперше Meyday TV стало ціллю нападок з боку влади Баку. За понад десять років діяльності на журналістів редакції сипалися вигадані звинувачення, заборони на в'їзд/виїзд, а доступ до їхнього вебсайту в Азербайджані заблоковано [укр.]. Також вони потрапили під низку онлайн-атак, зокрема під зломи і DDoS-атаки на їхню цільову вебсторінку.

У 2014 році, після хвилі арештів, через побоювання переслідувань і репресій відділ новин вирішив закрити свій фізичний офіс у столиці. Відтоді редакція повністю перейшла до роботи у вигнанні, спираючись при цьому на інформацію від команди невтомних журналістів на місцях.

Їхні репортажі здобули міжнародне визнання. У 2017 році платформа Meydan TV отримала премію Free Media Award (Нагороду вільних медіа) від Fritt Ord Foundation (Організації свободи слова), а в 2024 році — стала фіналістом конкурсу World Justice Challenge (Виклик на боротьбу за світову справедливість).

Масова дискредитація

Азербайджанські провладні ЗМІ добре знаються на проведенні кампаній із завдання репутаційної шкоди як окремим особам, так і організаціям. Перш ніж потрапити під арешт, журналісти Abzas Media й Toplum TV були мішенню для нападок [азерб.] на проурядових новинних вебсайтах, де заявлялося [азерб.], що Toplum TV, Abzas та інші медіа отримують фінансування від західних держав за поширення антиазербайджанських наративів.

Так що не дивно, що після арештів журналістів Meydan TV хлинула хвиля опублікованих “розслідувань” [відео], які вторили офіційному наративу, нібито журналісти Meydan TV замішані у “відмиванні грошей” і “темних справах”.

Владні структури в Азербаджані давно і послідовно тиснуть на незалежні медіа, щоб змусити їх замовкнути. Хвиля обмежень, запроваджених після проголошення незалежності, поступово відтіснила журналістів з незалежних та опозиційних ЗМІ на узбіччя інформаційної сфери, а подеколи, як у випадку з Meydan TV, — у вигнання.

На додачу до арештів і різних форм залякування й дискредитації, влада внесла низку поправок до законів, які сприяють обмеженню свободи преси. Останніми прикладами таких заходів стали закон “Про медіа”, який набрав чинності у лютому 2022 року, і Реєстр медіа, котрий запрацював у жовтні того ж року.

Для обов'язкової реєстрації журналісти мають відповідати ряду критеріїв: від вищої освіти до відсутності попередньої судимості (що практично неможливо для незалежних і опозиційних журналістів, бо ж поліція часто влаштовує їм допити й не дає спокою, а в деяких випадках вони відбувають строк у в'язниці); укладання трудового договору з виданням, що не так просто для незалежних журналістів і фрилансерів — і це ще не всі вимоги. При цьому видання має забезпечувати щонайменше 20 публікацій на день; засновник має походити з Азербайджану й базуватися в країні — що також становить неабияку проблему, адже є низка видань, в яких засновники базуються за кордоном і покинули країну через наростання тиску.

У липні 2022 року після розгляду законопроєкту “Про медіа”, на той час ще не затвердженого, Венеційська комісія разом з Генеральним Директоратом з прав людини та верховенства права Ради Європи у спільному висновку зазначили, що “цей закон становить спробу зарегулювати майже все дотичне до медіасектору в Азербайджані, зокрема онлайн-медіа”, а також “непродуктивно зосереджується головним чином на засобах обмеження ЗМІ замість створення умов, необхідних, щоб ЗМІ могли виконувати свою роль “сторожового пса” для громадського контролю”.

В окремо проведеній правовій оцінці закону “Про медіа” та його впливу на онлайнові медіаплатформи експерти Azerbaijan Internet Watch, платформи, яка веде моніторинг контролю над інформацією в Азербайджані, пишуть: “Повний аналіз закону показує, що основна його мета полягає в регулюванні онлайн-медіа й журналістики, так само як органи влади регулюють друковані ЗМІ, не зважаючи на особливості й потреби онлайн-медіа, що працюють на основі інформаційно-комунікаційних технологій. Новий закон дає державним органам повноваження призупинити та/або остаточно припинити діяльність онлайн-медіа і накласти жорсткі санкції”.

З 2017 року незалежні й опозиційні новинні ресурси стикаються з цензурою у вигляді блокування з надуманих підстав, наприклад, публікація висловлювань, посилань або натяків, в яких критики вбачали заклики до насильницької зміни конституційного ладу, організації масових заворушень та іншої протизаконної діяльності. Ніякими доказами такі звинувачення ніколи не підкріплювалися.

У питанні свободи преси показники Азербайджану постійно знижуються. Це відображається і в тому, які місця займає країна у рейтингах свободи преси, і в особистих розповідях журналістів про переслідування [азерб.] й залякування. У цьогорічному Індексі свободи преси від організації “Репортери без кордонів” Азербайджан опинився на 164 позиції серед 180 країн. Організація Freedom House у своїх індексах свободи у світі та свободи в інтернеті визначає статус країни як “невільна”.

Влада в Баку наполегливо запевняє, що нічого з такої критики жодним чином не відповідає дійсності, й натомість звинувачує критиків режиму в подвійних стандартах, упередженні і втручанні у внутрішні справи країни.