Автор: Грейс Кобаре
Африканські міста стрімко зростають, і очікується, що до 2060 року понад 65% населення континенту житиме в містах. Однак, хоча зростання урбанізації може створити багато економічних і соціальних переваг, воно також має свої недоліки. Наприклад, нещодавній звіт Greenpeace показав, що Південна Африка входить до числа найбільших забруднювачів повітря на континенті.
Забруднення повітря відбувається, коли в атмосферу потрапляють шкідливі забруднюючі речовини, що становить серйозну загрозу як для здоров’я людей, так і для довкілля. Це залишається однією з основних глобальних екологічних проблем, особливо в густонаселених міських районах. У Південній Африці забруднення повітря є другою за величиною загрозою здоров’ю, що спричинило 25 800 передчасних смертей у 2019 році. Урбаністичне забруднення повітря негативно впливає на здоров’я окремих людей, додатково перевантажує й без того напружену систему охорони здоров’я Південної Африки, знижує продуктивність праці, а також стримує туризм і іноземні інвестиції.
Фактори, що сприяють
Південно-Африканська Республіка посідає 12-те місце у світі за обсягами викидів парникових газів, а основною причиною цієї кризи є енергетичний сектор. У країні розташовані шість із десяти найбільших у світі джерел викидів діоксиду азоту та дев’ять із десяти найбільших точкових джерел діоксиду азоту в Африці.
Південна Африка також є домівкою для двох найбільших у світі джерел викидів діоксиду сірки та чотирьох значних точкових джерел цього газу. У південному регіоні Африки викиди діоксиду азоту, діоксиду сірки та летких органічних сполук (наприклад, промислових розчинників) переважно пов’язані з енергетичним сектором. Водночас спалювання палива в побуті для обігріву та приготування їжі є головним джерелом викидів чорного вуглецю, також відомого як сажа, яка може спричиняти негайний вплив на здоров’я.
Діоксид азоту та діоксид сірки, які утворюються під час спалювання викопного палива при високих температурах, є основними забруднювачами з добре задокументованими ризиками для здоров’я населення. Тривалий або гострий вплив цих газів становить серйозну загрозу для здоров’я. Діоксид азоту пов’язаний з довгостроковими ризиками розвитку астми та загостренням респіраторних захворювань, тоді як діоксид сірки здебільшого асоціюється з госпіталізаціями, спричиненими нападами астми.
У країнах з низьким і середнім рівнем доходу приблизно 85% твердих частинок походять від спалювання біомаси. Це особливо актуально для Південної Африки, де близько 70% домогосподарств з низьким рівнем доходу залежать від забруднюючих видів палива, таких як деревина, парафін і вугілля, для побутових потреб, таких як приготування їжі та опалення приміщень. Така залежність значною мірою сприяє забрудненню повітря в домогосподарствах (ЗПД).
Забруднення повітря в домогосподарствах (ЗПД) підвищує ризик інсульту, ішемічної хвороби серця, хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) і раку легенів. Найвразливішими є жінки та діти через тривалий вплив повітря в закритих приміщеннях. Тип палива безпосередньо впливає на наслідки для здоров’я: дим від біомаси пов’язаний із хронічним бронхітом і ХОЗЛ, тоді як дим від вугілля підвищує ризик раку легенів. Навіть парафін, який вважається більш чистим, погіршує функцію легенів і загострює астму. У Південній Африці ЗДП залишається критичною проблемою громадського здоров'я.
Крім того, транспорт є ще одним значним джерелом забруднення в Південній Африці. Лише в Йоганнесбурзі на дорогах налічується понад п’ять мільйонів автомобілів, кожен із яких викидає шкідливі гази в атмосферу. Багато транспортних засобів використовують застарілі технології, а системи заправки часто не модернізовані. Сильна залежність від особистих транспортних засобів, а також значне використання автобусів і вантажівок призводять до високого рівня викидів, пов'язаних з дорожнім рухом.
Як повідомляє Daily Maverick, ще одним ключовим джерелом забруднення повітря є промислові центри поблизу міських районів, такі як плато Мпумаланга і трикутник Ваал, які є основними джерелами забруднюючих речовин, таких як PM2.5 і діоксид сірки, через видобуток вугілля та роботу вугільних електростанцій. У 2022 році Верховний суд Південної Африки постановив, що низька якість повітря в пріоритетній зоні Хайвелд (HPA) порушує конституційне право громадян на безпечне для їхнього здоров’я та добробуту довкілля.
Зростаючі енергетичні потреби країни, індустріальна діяльність і транспортні запити, викликані урбанізацією, роблять значне зростання міст значним фактором збільшення забруднення повітря в Південній Африці. Наприклад, Йоганнесбург, як очікується, стане мегаполісом до 2030 року. Його стрімке розширення посилює викиди з таких секторів, як виробництво електроенергії, яке значною мірою залежить від викопного палива, а також транспортної та металургійної промисловості. Ця діяльність викидає шкідливі забруднювачі, зокрема тверді частинки (PM2.5), оксиди азоту та діоксид сірки (SO2), рівень яких перевищує норми безпеки якості повітря, встановлені Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ).
Згідно з дослідженням, проведеним у 2015 році Програмою ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП), у Південній Африці існують мінімальні стандарти викидів (MСВ) для промисловості, але їх дотримання є непослідовним, а моніторинг якості повітря розподілений нерівномірно. Приблизно 40% населення не мають доступу до моніторингу якості повітря в радіусі 25 кілометрів (15,53 милі), що ускладнює впровадження ефективних заходів на основі фактичних даних.
Рішення
Потенційні рішення проблеми забруднення повітря в Південній Африці включають розширення використання відновлюваних джерел енергії та зменшення залежності від вугілля, що може суттєво покращити якість повітря. Покращення інфраструктури громадського транспорту для скорочення кількості автомобілів на дорогах, впровадження стандартів зеленого будівництва та створення міських зелених зон можуть допомогти зменшити забруднення та його наслідки. Крім того, посилення регулювання відповідно до Закону про якість повітря від 2004 року та просування чистіших промислових практик є важливими для досягнення довгострокового покращень.
Південноафриканські посадовці співпрацюють з такими організаціями, як Фонд чистого повітря та Програма ООН з довкілля, через кампанії, рекомендації щодо політики та партнерства з місцевими урядами та громадами. Ця співпраця спрямована на вирішення системних проблем і сприяння сталому зростанню міст.
Наприклад, у 2023 році Фонд чистого повітря розпочав свої ініціативи щодо забруднення повітря в Південній Африці, базуючись на ширшій роботі в африканських містах у партнерстві з C40 Cities. Як зазначено в цьому звіті, Йоганнесбург приєднався до ініціативи Breathe Cities, отримавши технічну підтримку, підвищення кваліфікації та залучення громади для впровадження заходів з очищення повітря, які до 2040 року можуть врятувати 2800 життів і заощадити 640 мільйонів доларів США (12 мільярдів південноафриканських рандів).
У Кейптауні кампанія UrbanBetter Citizens for Clean Air дала можливість молодим бігунам збирати дані про якість повітря та виступати за політику чистого повітря. Крім того, у співпраці з Climate Visuals була створена безкоштовна фотоколекція, яка висвітлює громади, найбільше постраждалі від забруднення повітря в Йоганнесбурзі та на Хайвелді. Залучаючи місцевих лідерів, громадські групи та наукові установи, Clean Fund прагне сприяти сталим рішенням, ініційованим на місцевому рівні, та вирішувати проблему широкомасштабного впливу забруднення повітря по всій Південній Африці.
Забруднення повітря в південноафриканських містах підкреслює термінову необхідність узгоджених зусиль у реформах політики, підвищенні обізнаності громадськості та сталому розвитку міст для збалансування швидкої урбанізації з охороною довкілля. Вирішення цієї проблеми вимагає колективних дій з боку політиків, бізнесу та громадян для боротьби з основними причинами забруднення, підтримки регуляторних заходів і впровадження рішень, таких як чистіша енергія та покращене містобудування. Об'єднавшись, щоб вимагати змін вживаючи конкретних кроків, Південна Африка має важливу можливість скоротити забруднення повітря та захистити громадське здоров’я і довкілля.