Складений знімок екрану африканських підприємниць з YouTube документального циклу від Zuba Network  “Жінки поза меж“. Сумлінне використання.  

Африка славиться своїми підприємницькими жінками, маючи найвищий у світі відсоток підприємниць. За даними Організації економічного співробітництва та розвитку, понад чверть усіх підприємств на континенті засновані чи керуються жінками.

У документальному циклі на YouTube під назвою “Жінки поза меж“, угандійська журналістка Ніла Ясмін Фейсал (вона ж Ніла Ясмін) взяла інтерв'ю у кількох африканських підприємниць з усього континенту. У документальному фільмі представлені п'ять угандійських підприємниць та одна з Ефіопії.

У інтерв'ю для Global Voices Ясмін ділиться своєю мотивацією для проведення інтерв'ю з цими видатними жінками та пояснює, чому вона вірить, що африканські жінки-підприємці мають силу стимулювати внутрішньоафриканську торгівлю та відкривати економічні можливості.

Ніла Ясмін Фейсал. Світлина надана Нілою Ясмін Фейсал, використано з дозволу.

Зіта Заж (ЗЗ) : Розкажіть про себе та вашу діяльність

Nila Yasmin (NY): I am a Ugandan media entrepreneur, journalist, documentary producer and former radio news anchor. As a producer, I have worked on several projects for global media brands such as CNN and Euronews. Most notably, I have had the honor of producing over 90 documentaries stories for CNN in Uganda, Mauritius, Kenya, Rwanda, and Tanzania, showcasing the continent's innovations, entrepreneurship, culture, and sports. In 2019, I was awarded the APO Group African Women in Media Award and got a nomination for the 2021 Digital Equality Award.

 

Ніла Ясмін (НЯ): Я угандійська медіа-підприємниця, журналістка, продюсерка документального кіно та колишня ведуча новин на радіо. Як продюсерка, я працювала над кількома проектами для таких світових медіа-брендів, як CNN та Euronews. Зокрема, я мала честь спродюсувати понад 90 документальних сюжетів для CNN в Уганді, Маврикії, Кенії, Руанді та Танзанії, які висвітлюють інновації, підприємництво, культуру та спорт континенту. У 2019 році я була нагороджена премією APO Group «Африканські жінки в медіа» та номінована на премію «Цифрова рівність 2021».

ЗЗ: Що спонукало вас зняти цей документальний фільм про африканських підприємниць?

NY: My inspiration for creating this documentary series stems from my work on productions related to intra-African trade, particularly around the African Continental Free Trade Area (AfCFTA). While producing these documentaries, I noticed that the people we were mostly talking to were from large corporations because they were the ones actively taking part in exports. I began to wonder if this enormous opportunity is beneficial only to big corporations. And when you look at these corporations, they are predominantly owned by men.

In contrast, when you consider the statistics about the entrepreneurial spirit of African women, a gap becomes evident. Africa has been ranked as the region with the highest number of women entrepreneurs globally. Yet, many lack adequate support to grow their businesses. 

Through my interactions with women entrepreneurs, I founded Zuba Network, which amplifies the voices and initiatives of women across Africa. I realised that oftentimes when we speak to these women, they hardly know what the AfCFTA is, how it benefits them and what they need to do to trade under it. 

НЯ: На створення цього документального серіалу мене надихнула робота над проектами, пов'язаними з внутрішньоафриканською торгівлею, зокрема навколо Африканської континентальної зони вільної торгівлі (AfCFTA). Під час роботи над цими документальними фільмами я помітила, що люди, з якими ми спілкувалися, здебільшого були представниками великих корпорацій, оскільки саме вони брали активну участь в експорті. Я почала задаватися питанням, чи ця надзвичайна можливість вигідна лише для великих корпорацій. І коли ви подивитесь на ці корпорації, то побачите, що вони переважно належать чоловікам.

На противагу цьому, коли ви розглядаєте статистику щодо підприємницького духу африканських жінок, розрив стає очевидним. Африка була визнана регіоном з найбільшою кількістю підприємниць у світі. Проте багатьом з них бракує належної підтримки для розвитку свого бізнесу.

Спілкуючись із підприємницями, я заснувала Zuba Network, яка посилює голоси та ініціативи жінок по всій Африці. Я усвідомила, що часто, коли ми говоримо з цими жінками, вони майже не знають, що таке AfCFTA, які переваги вона їм надає і що їм потрібно зробити, щоб торгувати в рамках цієї угоди.

ЗЗ: З якими викликами стикаються підприємниці, у яких ти брала інтерв'ю?

NY: The women pointed out quite a number of challenges that hinder their participation in cross-border trade. Chief among these is limited access to finance, which constrains their growth and sustainability. They also face restricted access to market information, inadequate skills, high internet and digitization costs, and insufficient awareness about the AfCFTA requirements. Infrastructure issues, such as high cost of transportation, high cost of warehouses, and also stiff competition from imported goods, particularly from countries like China, further negatively impact their competitiveness. But you notice that most of these are the usual challenges women entrepreneurs face daily, so the question is, how do we ensure they do not continue to carry through limiting women’s participation in AfCFTA?

I understand several strategies, protocols, and initiatives have been developed. For example, the Protocol on Women and Youth in Trade, Protocol on Trade in Goods and Services, and the Africa Commodity Strategy to support women in value addition and manufacturing — but swift implementation of these is essential to enable women entrepreneurs to equitably participate and thrive under this single market.

НЯ: Жінки вказали на низку труднощів, які перешкоджають їхній участі у транскордонній торгівлі. Головним з них є обмежений доступ до фінансування, що ускладнює їхнє зростання та сталість. Вони також стикаються з обмеженим доступом до ринкової інформації, недостатніми навичками, високими витратами на Інтернет та інформатизацію, так само з низьким рівнем обізнаності про вимоги AfCFTA. Ще більше знижують їхню конкурентоспроможність інфраструктурні проблеми, такі як висока вартість транспортування, висока вартість складських приміщень, а також жорстка конкуренція з боку імпортних товарів, особливо з таких країн, як Китай. Однак, як ви помітили, більшість з цих проблем є звичайними викликами, з якими підприємниці стикаються щоденно, тож стає питання: як ми гарантуємо, що вони не продовжуватимуть обмежувати участь жінок у AfCFTA?

Наскільки я знаю, було розроблено кілька стратегій, протоколів та ініціатив. Наприклад, Протокол про жінок і молодь у торгівлі, Протокол про торгівлю товарами та послугами, а також Африканська товарна стратегія для підтримки жінок у сфері доданої вартості та виробництва. Однак для того, щоб жінки-підприємці могли рівноправно брати участь і процвітати на цьому єдиному ринку, необхідна їхня швидка імплементація.

ЗЗ: Чи була ваша платформа, Zuba Network, ефективною у допомозі їм знайти рішення цих проблем? Чи можете ви поділитися історією успіху?

Zuba Network is supporting women entrepreneurs by giving them a platform to share their voices and showcase their initiatives. In so doing, we help bring them closer to opportunities for growth, including market expansion, developing brand authority, and strategic partnerships. Some women have successfully used this media content in applications for grants or investments. By amplifying the voices of women entrepreneurs, we hope to influence policy positively, pushing for supportive policies that empower women socially and economically. This, in turn, allows them to contribute meaningfully to Africa’s broader development.

Zuba Network підтримує жінок-підприємниць, надаючи їм платформу для обміну думками та демонстрації своїх ініціатив. Таким чином, ми допомагаємо їм наблизитися до можливостей для зростання, включаючи розширення ринку, розвиток авторитету бренду та стратегічне партнерство. Деякі жінки успішно використовували цей медіаконтент у заявках на отримання грантів чи інвестицій. Посилюючи голоси жінок-підприємниць, ми сподіваємося позитивно впливати на політику, просуваючи ініціативи підтримки, які розширюють соціальні та економічні можливості жінок. Це, у свою чергу, дозволяє їм зробити вагомий внесок у загальний розвиток Африки.

ЗЗ: У відео Шаміра Кімбугве згадала, що цілі AfCFTA є одними з найкращих серед усіх регіональних угод на континенті. Чи погоджуєтеся Ви з цим? Що це за цілі?

NY: I agree completely. When you compare the AfCFTA to other regional agreements like the Common Market for Eastern and Southern Africa (COMESA) or Southern African Development Community (SADC)'s Economic Partnership Agreement, it's clear that these agreements are often fragmented and limited to specific regions. The AfCFTA, however, offers a unified agreement, bringing together people across the continent. We are talking about a market potential of over 1.4 billion people, free movement of goods, services, investment, etc. This union definitely has the capacity to catapult the social, and economic growth of the continent as a whole. Also, different protocols, such as the rules of origin, have been put in place to facilitate seamless trade. For example, if a product satisfies the rules of origin in Kenya, it is automatically valid for all African countries. Streamlining these processes makes it easier for people to engage in cross-border trade. I agree with Shamirah, but we still need to see how all these will translate into actionable steps that drive the success of the agreement.

НЙ: Я повністю згодна. Якщо порівняти AfCFTA з іншими регіональними угодами, такими як Спільний ринок Східної та Південної Африки (COMESA) або Угода про економічне партнерство Південноафриканського співтовариства розвитку (SADC), то стає зрозуміло, що ці угоди часто є фрагментарними і обмежені конкретними регіонами. Натомість AfCFTA пропонує уніфіковану угоду, яка об'єднує людей з усього континенту. Йдеться про ринковий потенціал понад 1,4 мільярда осіб, вільний рух товарів, послуг, інвестицій тощо. Цей союз, безумовно, здатний прискорити соціальне та економічне зростання континенту в цілому. Крім того, для сприяння безперешкодній торгівлі було запроваджено різні протоколи, такі як правила походження, що сприяють безперешкодній торгівлі. Наприклад, якщо товар відповідає правилам походження в Кенії, він автоматично стає дійсним для всіх африканських країн. Впорядкування цих процесів полегшує участь людей у транскордонній торгівлі. Я згоден з Шамірою, але нам все ще потрібно побачити, як це все перетвориться на реальні кроки, які сприятимуть успіху угоди.

ЗЗ: Які переваги пропонує AfCFTA африканським підприємцям, особливо підприємницям?

NY: The first is access to a market of over 1.4 billion people. This means that an entrepreneur in Uganda selling shea butter can reach customers across the 54 African countries that ratified the agreement, and with increased market exposure comes more revenue. I believe the agreement will also likely encourage innovation through positive competition because you are no longer just competing with a few businesses in your little corner; this will definitely push entrepreneurs out of their comfort zones to create products that can compete across diverse markets.

Additionally, the AfCFTA will create more supply value chain linkages, which will give women access to things like raw materials across the continent. For instance, an entrepreneur in Uganda will be able to source raw shea butter from South Africa, manufacture their products in Uganda, and sell them throughout Africa. 

Перше — це доступ до ринку, який налічує понад 1,4 мільярда людей. Це означає, що підприємець в Уганді, який продає масло ши, може вийти на клієнтів у 54 африканських країнах, які ратифікували угоду, а з розширенням присутності на ринку зростає і дохід. Я вважаю, що угода також, ймовірно, заохочуватиме інновації через позитивну конкуренцію, оскільки ви більше не конкуруєте з кількома компаніями у своєму маленькому куточку; це, безумовно, підштовхне підприємців вийти зі своїх зон комфорту та створювати продукти, які можуть конкурувати на різних ринках.

Крім того, AfCFTA створить більше зв'язків у ланцюгу створення вартості, що дасть жінкам доступ до таких ресурсів, як сировина, по всьому континенту. Наприклад, підприємець в Уганді зможе отримувати сире масло ши з Південної Африки, виробляти свою продукцію в Уганді та продавати її по всій Африці.

ЗЗ: Чому ви вважаєте, що африканські підприємниці здатні стимулювати внутрішньоафриканську торгівлю та відкривати економічні можливості?

NY: Women dominate informal cross-border trade, they account for 70 percent of informal cross-border trade. This informal trade comes with its own challenges, such as loss of revenue, bribery, and sexual harassment at borders. Despite these issues, these women persist. The women featured in Women Beyond Borders exemplify the strength of African women entrepreneurs: they are strong, resilient, innovative, and aspirational. They don’t back down in the face of challenges; they push forward. What is needed now is to meet them halfway through better policies, particularly their implementation, and by providing affordable financial support, technological and digital support, market access, and information. The AfCFTA offers solutions to some of the challenges these women face.

A 2013 World Bank study revealed that women often lack access to essential trader networks and critical information, and they also face significant transportation challenges. As Nila mentioned, if the AfTCA effectively addresses these obstacles, women like Juliet Susime, Immy Julie Musoke Nakyeyune, Shamirah Kimbugwe, Aluma Betti, Lydia Nakayenze-Schubert, and Jennet Lemma could realise their full economic potential.

Жінки домінують в неформальній трансграничній торгівлі, вони складають 70 відсотків неформальної трансграничної торгівлі. Ця торгівля має свої виклики, такі як втрата доходів, хабарництво та сексуальні домагання на кордонах. Попри ці проблеми, ці жінки продовжують працювати. Жінки, представлені в “Women Beyond Borders”, є яскравими прикладами сили африканських жінок-підприємниць: вони сильні, стійкі, інноваційні та амбіційні. Вони не здаються перед труднощами; вони рухаються вперед. Те, що потрібно зараз, — це зустріти їх на півдорозі за допомогою кращих політик, зокрема їхньої реалізації, а також надання доступного фінансового, технологічного та цифрового підтримки, доступу до ринків і інформації. AfCFTA пропонує рішення деяких із тих викликів, з якими стикаються ці жінки.

Дослідження Світового банку 2013 року показало, що жінки часто не мають доступу до важливих торговельних мереж і критично важливої інформації, а також стикаються з серйозними проблемами з транспортом. Як зазначила Ніла, якщо AfCFTA ефективно вирішить ці проблеми, жінки, як Джулія Сусім, Іммі Джулі Мусоке Накьєйюне, Шаміра Кімбуґве, Алумa Бетті, Лідія Накаєнзе-Шуберт і Дженнет Лемма, зможуть реалізувати свій повний економічний потенціал.