Ця робота Йоргоса Константіну яскраво відображає жорстоке поводження Греції з мігрантами, з особливим акцентом на несправедливе ставлення до Гомаюна Сабетари. Використано з дозволу. 

Суперечливий грецький закон про боротьбу з нелегальним ввезенням мігрантів, який відзначається суворими покараннями та значним впливом на вразливі верстви населення, призвів до затримання тисяч мігрантів. Замість того щоб зосередитися на реальних злочинних мережах, відповідальних за організацію незаконного ввезення людей, цей закон сприяв значному збільшенню кількості ув'язнених. Це викликає серйозні сумніви щодо підзвітності грецької системи правосуддя. Серед затриманих – іранський мігрант Гомаюн Сабетара, який, попри виграну апеляцію, досі залишається у в’язниці. Його дочка, Махтаб, ініціювала кампанію #FreeHomayoun, яка отримала широку підтримку та привернула значну увагу. Кампанія має на меті домогтися звільнення Гомаюна і пролити світло на подібні випадки, з якими стикаються багато мігрантів у Греції. Їхня історія підкреслює серйозну проблему – свавільні затримання та неправдиві звинувачення у контрабанді, які часто трапляються з мігрантами.

Історія Гомаюна

Гомаюн втік з Ірану до Стамбула, а потім вирушив до грецького кордону в надії дістатися Німеччини та возз’єднатися зі своїми дітьми. У серпні 2021 року його затримала грецька влада в Салоніках за звинуваченням в організації незаконного в’їзду семи осіб через грецько-турецький кордон. Проте керувати автомобілем його змусив справжній контрабандист, який покинув групу біля кордону.

Спочатку Гомаюну загрожувало понад 100 років ув’язнення. Завдяки роботі адвоката та свідченням свідків захисту, зокрема визнанню провини його донькою, вирок було скорочено до 18 років у 2021 році. До вересня 2024 року покарання скоротили до семи років, що дало йому можливість подати прохання про дострокове звільнення. Однак його затримання та звинувачення зазнали широкої критики як несправедливі.

Один із користувачів платформи X висловив підтримку Гомаюну, заявивши:

Гомаюн перебуває за ґратами за злочин, якого він не скоював.
Міграція — це не злочин.
Не дозволяймо цій несправедливості тривати. Станьте його голосом і вимагайте справедливості для нього та інших.

Homayoun is behind bars for a crime he didn’t commit.
Migration is not a crime.
Let’s not allow this injustice to continue. Be his voice and demand justice for him and others. #FreeHomayoun #FreeThemAll ✊🏽 https://t.co/6dduAVUA0H

— ap (@apsarfa) September 19, 2024

Справа Гомаюна викликає занепокоєння, оскільки він не був контрабандистом, а став жертвою обставин. Його змусили перевозити сімох пасажирів, оскільки він міг оплатити лише половину вартості проїзду. Решту суми він пообіцяв заплатити, коли досягне місця призначення, де планував зустрітися зі своєю донькою. Перед поїздкою Гомаюн разом із пасажирами провів ніч у лісі без їжі та води. Після того як їм вдалося перетнути кордон, їх затримала поліція. Влада поспішила оголосити Гомаюна контрабандистом, попри те, що і сам Гомаюн, і пасажири це заперечували. Решту пасажирів відпустили, і відтоді про них більше нічого не відомо.

Суд над Гомаюном було відкладено на рік після його першого затримання. Під час судового процесу Гомаюн не розумів грецької мови, що змусило його доньку та адвоката самостійно наймати перекладачів за власний кошт. Кілька правозахисних організацій підкреслили, що судовий процес над Гомаюном порушив законодавство ЄС і Греції, знехтувавши фундаментальними принципами справедливого судового розгляду. Це викликало серйозне занепокоєння щодо забезпечення права підсудного на справедливий судовий розгляд відповідно до міжнародного права.

З моменту арешту Гомаюна його донька Махтаб бореться за його звільнення, співпрацюючи з численними правозахисними та міграційними організаціями. Вона зазначила, що на момент арешту її батько був тяжко хворий, але влада майже не звертала уваги на його стан, попри те, що йому було 57 років.

Махтаб публікує відео, в яких детально розповідає про стан свого батька, прагнучи підвищити обізнаність про погане поводження з ним з боку грецької влади.

Крім того, перед арештом Гомаюн переніс операцію з видалення ракової пухлини, що викликає занепокоєння щодо адекватності медичної допомоги, яку він може отримати у в'язниці. Це особливо тривожно через відому нестачу належного обладнання та високий рівень насильства в грецькій пенітенціарній системі. Гомаюн змушений був чекати кілька місяців, перш ніж нарешті отримав вкрай необхідні медичні препарати.

Гомаюн утримувався у в'язниці Коридаллос в Афінах у підвальній камері разом із понад 20 іншими ув'язненими. Погана вентиляція значно погіршила стан його здоров'я, спричинивши проблеми з диханням. В'язниця Коридаллос відома своїми нелюдськими умовами утримання: повідомляють про переповненість і антисанітарію. Ув'язнені часто змушені спати на підлозі без ковдр і матраців, у камерах відсутня гаряча вода, а ресурси в'язниці не здатні задовольнити базові потреби її мешканців.

Проблема в політиці, а не в людях

Справа Гомаюна — далеко не поодинокий випадок у Греції. Вона відображає серйозні проблеми у підході уряду до мігрантів, яких нерідко швидко криміналізують, замість того щоб підтримувати. В'їзд мігрантів відбувається вибірково: одних вітають як частину гуманітарних зусиль, тоді як інших очорнюють, називаючи контрабандистами. Такий дискримінаційний підхід відображає настрої, які часто висловлюють європейські політики, підживлюючи демонізацію мігрантів і виправдовуючи жорсткі економічні заходи, спрямовані проти них.

Посилення прикордонної безпеки, наприклад, розширення прикордонного паркану вздовж річки Еврос (ключового кордону з Туреччиною) і збільшення кількості прикордонників, вигідне тим, хто прагне зробити з мігрантів “цапів-відбувайлів”. Це підриває заявлені цінності ЄС, такі як солідарність і гуманітарна допомога. Грецька політика стримування нерідко стигматизує людей, які потребують допомоги, оголошуючи їх злочинцями. Підхід Греції нагадує політику Італії, де мігранти також стикаються з численними порушеннями стандартів справедливого судового розгляду. Багатьох мігрантів або біженців затримують після прибуття, не надаючи їм чіткої інформації про їхню справу або доступу до правової допомоги.

Затримання мігрантів часто закінчується суворими вироками. У середньому вони отримують 44 роки ув'язнення після судових слухань, які зазвичай тривають лише 38 хвилин. Окрім цього, на них накладають надмірні штрафи, що можуть сягати сотень тисяч євро, що робить майже неможливим оскарження висунутих звинувачень.

Корупція та несправедливість у ставленні до мігрантів

Сьогодні Гомаюн залишається у в'язниці Трікала, попри повідомлення, отримане на початку місяця, що його звільнять протягом 24 годин. З моменту, коли 25 вересня суд ухвалив рішення про його звільнення, він все ще перебуває в ув'язненні. Ця тривала боротьба стала важким випробуванням для його доньки Махтаб і мережі активістів, які працюють над тим, щоб домогтися його свободи.

Махтаб разом із іншими активістами висловили своє обурення через затримку зі звільненням Гомаюна, яка є черговим свідченням несправедливості та корупції в грецькій пенітенціарній системі.

У вівторок Гомаюну повідомили, що його звільнять із в'язниці Трікала протягом 24 годин, але він досі перебуває за ґратами. Коли він запитав, чому його не відпустили, охоронці пригрозили, що протримають його ще довше, якщо він продовжуватиме ставити запитання. Ми обурені цією ситуацією!

🔴 On Tuesday, Homayoun was told that he would be released from Trikala prison within 24 hours. But he is still behind bars. When he asked why he had not been released, the guards threatened to hold him even longer if he continued to question them. We are fucking angry! pic.twitter.com/qcM3m37OQR

— freehomayoun (@freehomayoun) November 9, 2024

Багато інших мігрантів, як і Гомаюн, страждають від політики стримування та свавілля. Серед них — жертви таких трагедій, як аварія судна «Адріана», зокрема «Пілос 9» — дев’ятеро єгиптян серед більш ніж 700 пасажирів. Незважаючи на те, що неспроможність грецької берегової охорони забезпечити своєчасні та компетентні рятувальні операції значною мірою сприяла катастрофі, екіпаж «Пілос 9» був помилково звинувачений у контрабанді. Унаслідок аварії вижили лише 104 людини. Члени екіпажу «Пілос 9» перебували за ґратами протягом кількох місяців, і навіть після нещодавнього виправдання залишалися під вартою ще кілька тижнів.

Однією з багатьох суперечливих тем цього масштабного зловживання є причетність грецької держави до контрабандних операцій. У 2023 році п’ятьох поліцейських заарештували за підозрою у співпраці з контрабандистами; вони очікують на суд. Розслідування Балканської мережі журналістських розслідувань (BIRN) виявило, що деякі державні структури беруть участь у створенні контрабандних операцій, щоб захопити контрабандистів, які діють у Туреччині. З’явилися навіть повідомлення про те, що грецькі прикордонники конфісковують у біженців їхні речі та гроші, загалом на суму понад 2 мільйони євро, перед тим як примусово повернути їх до Туреччини.

Це лише кілька прикладів глибоко недосконалого й суперечливого антиконтрабандного законодавства Греції, яке ускладнюється корупцією та нездатністю забезпечити справедливість. Сотні, якщо не тисячі, мігрантів по всьому світу стикаються з подібним поводженням, і їх часто прирівнюють до злочинців лише через їхній міграційний статус. Випадки таких мігрантів, як Гомаюн, підкреслюють, що така політика порушує права людини, які є основоположними цінностями Європейського Союзу — свободи, справедливості та гідності.

Однак дії грецької влади суперечать цим фундаментальним принципам.