«Аль-Хідр», Шива Ахмаді, акварель на акваборді, 101,6 x 152,4 см (40 x 60 дюймів), 2009. Зображення люб'язно надане художником.

Мистецтво Шиви Ахмаді – це танець між традицією та сучасним наративом, де яскраві кольори та складні деталі сходяться, щоб розповісти історії про силу, стійкість та ідентичність. Її роботи просякнуті символізмом, черпаючи з поетичного багатства перських, індійських та близькосхідних традицій, водночас звертаючись до сучасних соціально-політичних реалій.

Ахмаді народилась в Тегерані, і ранній досвід Ісламської революції і ірано-іракської війни суттєво вплинули на формування її мистецького голосу. Пізніше, вона здобула кілька дипломів з образотворчого мистецтва у Сполучених Штатах, де вона також долала виклики, пов'язані з життям художниці-іммігрантки після подій 11 вересня.

Будучи професором Каліфорнійського університету у Девісі, Ахмаді прагне виховувати креативність і критичне мислення у своїх учнів. Її нещодавня виставка «Клубок», що відбулася в галереї Shoshana Wayne у Лос-Анджелесі, продемонструвала нові роботи, що висвітлюють жіночі фігури, занурені у фантастичні пейзажі землі та води. Скрізь осяйні кольори та містичні фігури, Ахмаді переплітає теми «міграції, війни та жорстоке поводження з маргіналізованими людьми», запрошуючи глядачів «зануритися під поверхню успадкованих наративів.»

Шива Ахмаді в її студії в Сан-Франциско. Фото люб'язно надане художником.

Роботи Ахмаді виставлялися на міжнародному рівні, зокрема в таких престижних установах, як Музей Азійського товариства в Нью-Йорку та Музей мистецтв Онтаріо в Торонто, Канада. Її витвори є частиною поважних колекцій, зокрема Метрополітен-музею та Музею сучасного мистецтва в Лос-Анджелесі, що підкреслює її глобальний вплив. Її анімації, полотна та інсталяції послідовно розширюють межі художнього самовираження, пропонуючи свіжі погляди на культурні і політичні екосистеми.

В інтерв'ю з Global Voices Ахмаді розповіла, як на її творчість вплинули історичні міфи та особисті переживання, які виклики спричиняє статус художниці-емігрантки, та про еволюцію ролі жінки в її сюжетах. Вона також поділилася роздумами про свій творчий процес, пристрасть до викладання та бачення майбутнього свого мистецького шляху.

Нижче — уривки з інтерв'ю:

«Лотос», Шива Ахмаді, акварель і туш на акваборді, 304,8 x 152,4 см (120 x 60 дюймів), 2014. Зображення люб'язно надане художником.

Омід Мемаріан (ОМ): Ваше мистецтво часто містить багату символіку та посилання на історичні міфи. Чи не могли б Ви детальніше розповісти, як ці елементи впливають на Ваші наративи, особливо в таких циклах, як «Трон» та «Апокаліптичний Парк Розваг»?

Шива Ахмаді (ША): Я зростала в Ірані, і мене оточував перський мініатюрний живопис, який вкривав стіни навколо мене. Прекрасні, заплутані, деталізовані малюнки були водночас навдивовижу правдоподібними — багато зображували сцени конфлікту та боротьби, що суперечило їх призначенню як декоративного мистецтва. Роками пізніше, на магістратурі, коли я шукала спосіб відобразити оточуючий світ, ці історичні мініатюри виявились дуже актуальним джерелом натхнення.

«Трубка», Шива Ахмаді, акварель на акваборді, 101,6 x 152,4 см (40 x 60 дюймів), 2014. Колекція Метрополітен-музею. Зображення люб'язно надане художником.

ОМ: Ви досліджуєте проблеми капіталізму та прославляння нафти на Близькому Сході у своєму циклі «Переосмислення Поезії Міфу». Як ви орієнтуєтесь на перетині мистецтва та політики?

ША: Я впевнена, що неможливо бути аполітичним іранцем. Моє життя іранської жінки в еміграції було безпосередньо сформовано політичними рішеннями. Ретроспектива показує як нафтова політика на Близькому Сході відігравала значну роль протягом тривалого часу. Я твердо переконана в тому що нафтова динаміка в цьому регіоні та вплив капіталізму нерозривно пов'язані з більшістю подій у моїй країні впродовж її історії.

«Проти тяги», Шива Ахмаді, акварель на папері, 38,1 x 57,15 см (15 x 22,5 дюймів), 2024. Зображення люб'язно надане художником.

ОМ: Як Ваше виховання сформувало мистецький погляд, і як це проявляється у Ваших роботах?

ША: Дорослішання під час Ісламської революції та восьмирічної війни між Іраном та Іраком змусило мене гостро відчувати своє оточення, прищепивши глибоке відчуття тривоги та нестабільності, яке згодом стало центральним у моїй роботі. Я вважаю, що неконтрольована природа акварелі є однією з причин, чому мене так приваблює робота з нею — вода тече вільно, вимагаючи значних зусиль і навичок, щоб нею керувати. Ця риса ідеально передає нестабільність, яка резонує з моїми переживаннями та темами.

ОМ: Яким чином Ваші техніки та яскраві кольори, закорінені в перських, індійських та близькосхідних традиціях, відображають Ваш процес і культурні екосистеми, формуючи Ваші сюжети?

ША: Хоча формально я не маю освіти художника-мініатюриста, і не створюю перські мініатюрні живописи, я з великою повагою ставлюся до цього традиційного виду мистецтва, який вимагає спеціальної підготовки, щоб ним оволодіти. Це глибока художня традиція, із її численими стилістичними школами та багатою історією. Концептуально, я черпаю глибоке натхнення з наративних елементів перського мініатюрного живопису. Заплутані історії з унікальними героями та лиходіями захоплюють, спонукаючи до роздумів. Ці витвори запрошують до тривалої взаємодії, розкриваючи нові деталі з кожним переглядом. Ця ознака надихає мене використовувати метафори та наратив для роздумів над сучасними проблемами сучасного світу.

«Порушена рівновага», Шива Ахмаді, акварель на папері, 38,1 x 57,15 см (15 x 22,5 дюймів), 2024. Зображення люб'язно надане художником.

OM: Як Ваші дипломи з образотворчого мистецтва та резиденції сформували Вашу мистецьку практику та концепції?

ША: Моя освіта виявилася безцінною, особливо з огляду на те, що я не отримала ступінь бакалавра мистецтв у США і мені бракувало тренінгу з критичного мислення. На той час художні школи в Ірані не робили акцент на концептуальному розвитку. Відвідування програм з образотворчого мистецтва в Сполучених Штатах та участь у резиденціях значно допомогли мені розвинути навички аналізувати та обговорювати твори мистецтва, експериментуючи з новими ідеями.

Дивіться: :«Замкнені», Шива Ахмаді, одноканальна відеоанімація зі звуком (анімація ручної роботи), Видання 3, колекція Пенсильванської академії мистецтв, 2021 рік.

ОМ: Як Ви сбалансовуєте інтуїтивну природу викладання мистецтва і розвиток креативності та критичного мислення у студентів  Каліфорнійського університету у Девісі?

ША: Навчити студентів-художників спостерігати по-справжньому дуже важливо. Дивитися — це не те саме, що бачити. Одна з моїх перших вправ для новачків полягає в тому, що я кладу на стіл пакет з яблуками і прошу студентів намалювати їх простими лініями. Коли ми розглядаємо їхні малюнки, я часто помічаю, що яблука виглядають майже однаково за формою і розміром. Це відбувається тому, що учні швидко кидають погляд на яблука, запам'ятовують перше, яке бачать, і відтворюють його на малюнку. Вони малюють з пам'яті, а не на основі спостережень. Ця вправа підкреслює важливість уважного і цілеспрямованого спостереження, яке сприяє розвитку креативності. Опанувавши цю навичку, студенти зможуть застосовувати її в різних мистецьких практиках і досвіді.

«Каскад», Шива Ахмаді, акварель на папері, 57,15 х 76,2 см (22,5 х 30 дюймів), 2024. Зображення люб'язно надане художником.

ОМ: Що надихнуло Вас сфокусуватись на жіночих фігурах у Вашій недавній виставці «Пасма Стійкості», і як вони втілюють стійкість і силу у ваших сюжетах?

ША: До пандемії [COVID-19], головні персонажі моїх картин були безликими і безстатевими. Це було навмисне, так як я хотіла щоб  моя аудиторія сфокусувалась на діях і сенсі робіт, а не на гендері або ідентичності. Як і всі інші, коли спалахнула пандемія, я ізолювалась — у студії. Щоб справитись з тривожністю, я почала створювати начерки. Згодом я зрозуміла, що фігури були переважно жіночі. Вважаю, що моя підсвідомість глибоко усвідомлювала моє власне тіло. Поступово я почала ставити жінок у центр і робити їх фокусом своєї роботи, що призвело до створення серії «Пасма стійкості». Кілька років по тому, після повстання іранських жінок, я ще більше зосередилася на питаннях, пов'язаних з пригнобленням жінок, оскільки це те, що я особисто пережила, зростаючи під владою Ісламської Республіки.

«Вогняний спуск», Шива Ахмаді, акварель і шовкографія на папері, 104,14 х 152,4 см (41 х 60 дюймів), 2023. Зображення люб'язно надане художником.

ОМ: Як Ви бачите розвиток Вашого творчого шляху, і чи є нові теми або способи вираження, які Ви хотіли б дослідити?

ША: Незалежно від середовища, моя робота завжди буде слугувати коментарем до світу навколо мене. Зараз я працюю над новою анімацією, яка стане частиною імерсивної інсталяції, що поєднує простір, освітлення та музику. Взаємодія світла і звуку посилить емоційний наратив, створюючи потужний і захоплюючий досвід. Цей проект все ще перебуває на ранній стадії, і ми побачимо, як він розвиватиметься. У сучасному швидкоплинному світі постійної прокрутки соціальних мереж, я вважаю, що імерсивні інсталяції, які залучають усі органи чуття, можуть створити глибокий вплив, залучаючи людей до досвіду так, як це часто не вдається статичним медіа.

«Вогнестійкий», Шива Ахмаді, акварель і шовкографія на папері, 104,14 х 152,4 см (41 х 60 дюймів), 2023. Зображення люб'язно надане художником.