Скріншот із відео “Drone video shows fire at a Turkish ski resort hotel | REUTERS”, знятого на місці пожежі, опублікованого на YouTube-каналі Reuters. Добросовісне використання зображення.

Це мала бути відпустка для багатьох із тих, хто загинув під час пожежі, що спалахнула на гірськолижному курорті 21 січня. У Туреччині двотижневі шкільні канікули, тому серед гостей готелю було багато сімей. Станом на 24 січня кількість загиблих сягнула 78 осіб (у тому числі цілі сім'ї та близько 20 дітей), а 51 людина отримала поранення різного ступеня тяжкості. Пошуково-рятувальні роботи тривали 36 годин. Загалом було затримано 12 осіб, серед яких власник готелю, заступник мера міста Болу Седат Гюленер та виконувач обов'язків начальника пожежної служби Кенан Кошкун. Невдовзі після того, як ця новина стала надбанням громадськості, влада вдалася до звичної гри у звинувачення, наклавши на ЗМІ заборону на поширення інформації, посилаючись на це як на превентивний захід проти дезінформації, залишаючи громадян у невіданні.

12-поверховий Grand Kartal Hotel є одним з готелів гірськолижного курорту в провінції Болу. Дерев'яній будівлі 26 років. На момент пожежі в готелі перебували 234 людини. Гості, які стали безпосередніми свідками трагедії, розповіли, що не чули, щоб спрацювала пожежна сигналізація або увімкнулися розбризкувачі, коли почалася пожежа.

За словами міністра культури і туризму Нурі Ерсоя, готель мав сертифікат пожежної безпеки, виданий пожежною службою у 2021 і 2024 роках, але це спростував мер Болу Танджу Озджан, який заявив, що пожежна служба не видавала позитивного звіту з 2007 року.

Карталкая, де сталася пожежа, не підпадає під юрисдикцію муніципалітету Болу. Через це ліцензування туристичних об'єктів у Карталкаї здійснює Спеціальна адміністрація провінції Болу. Підприємства, що мають «сертифікат туристичної діяльності», ліцензуються Міністерством культури і туризму. Хоча це пояснює суперечки між Міністерством культури і туризму та муніципалітетом Болу, саме розслідування журналіста Ісмаїла Саймаза вирішило питання підзвітності. В інтерв'ю телеканалу Halk TV Саймаз розповів, як муніципалітет Болу надіслав інспекторів 16 грудня 2024 року після того, як отримав запит від готелю Grand Kartal датований 12 грудня 2024 року. У звіті про перевірку було зазначено сім недоліків, зокрема непридатність двох дверей аварійного виходу та пожежних виходів, несправність системи сигналізації, недостатня кількість електрообладнання та засобів пожежогасіння, а також відсутність датчиків задимлення.

Саймаз також оприлюднив другий запит, направлений готелем до муніципалітету з проханням відкликати попередній запит, який згодом був схвалений муніципалітетом. Незрозуміло, чи повідомив муніципалітет Міністерство культури та туризму, але після витоку інформації заступника мера та керівника пожежної служби було затримано. Хоча, відповідно до директиви, що регулює діяльність туристичних об’єктів, відповідальність за регулярну перевірку готелів та забезпечення відповідності стандартам безпеки покладається на Міністерство культури та туризму.

Наслідки

У розмові з ВВС один з тих, хто вижив під час пожежі, Атакан Єлкован, сказав, що не було ніякої тривоги, і це його дружина відчула запах диму. Інші вцілілі підтвердили в інтерв'ю ЗМІ, що не чули жодних сигналів тривоги і вважають, що їм пощастило, що вони змогли врятуватися.

Інші вцілілі розповіли, що також не бачили жодних пожежних виходів. «Моєму чоловікові довелося стрибнути з карниза, бо він не зміг знайти пожежний вихід. Я зупинялася в цьому готелі раніше, і ніколи не бачила пожежних виходів», – розповіла в інтерв'ю журналістам Ейлем Шентюрк, яка вижила після трагедії. Співробітник готелю Нечірван Онер підтвердив це, сказавши журналістам, що пожежний вихід «не був обладнаний належним чином» і що «на поверхах не було вогнегасників».

Доктор Мустафа Більге, експерт з систем пожежогасіння, підкреслив в інтерв'ю Global Voices, що в готелі не було вжито критично важливих заходів пожежної безпеки, що призвело до трагічної загибелі людей.

Двері аварійного виходу повинні витримувати пожежу протягом 90 хвилин і відкриватися лише зсередини. Крім того, витяжки на кухні мають бути обладнані спеціалізованими системами пожежогасіння. Будівля мала бути оснащена системою пожежогасіння, димовими датчиками, пожежними виходами по всій території та системами тиску у сходових клітинах для безпечної евакуації. Ці системи, які мали б централізовано контролюватися пожежною сигналізаційною панеллю, були відсутні, що залишило мешканців беззахисними під час пожежі.

Відповідно до положення про протипожежний захист будівель, готелі та пансіонати з понад 200 ліжками та висотою більше двох поверхів зобов’язані встановлювати системи пожежогасіння. Готель, у якому сталася пожежа, мав місткість 350 ліжок, 161 номер і 12 поверхів. Встановлення систем пожежогасіння для будівель цієї та подібних категорій стало обов’язковим у 2008 році. Згідно з правилами охорони здоров’я та безпеки, перевірка такого обладнання повинна проводитися щорічно.

«Однак існує значна прогалина у визначенні відповідальних за проведення тестування систем пожежогасіння, стандартів, за якими мають виконуватися ці перевірки, та порядку видачі сертифікатів відповідності», — пояснив доктор Мустафа Білге. Він також закликав до термінового прийняття регуляцій, які б відповідали стандартам Національної асоціації протипожежного захисту (NFPA). Крім того, він рекомендував створити спеціалізовані підрозділи пожежної служби для тестування та інспекції, а також забезпечити навчання та сертифікацію пожежного персоналу через місцеві експертні організації, такі як Турецький фонд протипожежного захисту та освіти (TÜYAK), Асоціацію механічних підрядників (MTMD) та Турецьке товариство інженерів з ОВКП (опалення, вентиляції, кондиціонування повітря) і санітарних систем (TTMD).

Інші експерти, які спілкувалися зі ЗМІ, пояснили, що, враховуючи кількість загиблих, ймовірність того, що в готелі була належним чином функціонуюча система оповіщення, виявлення та гасіння, була мізерною. В інтерв'ю BBC голова Турецького фонду протипожежного захисту та освіти заявив, що «протипожежної системи або не існувало, або вона не була спроектована відповідно до стандартів».

«Очевидно, що на об'єкті не було вжито належних заходів пожежної безпеки», – йдеться в заяві Спілки палат турецьких інженерів та архітекторів (TMMOB).

Але всі ці зауваження вже були виявлені під час перевірки 16 грудня 2024 року.

За даними Bianet, готель розташований у гірськолижному курорті, де знаходяться ще три готелі. Однак у цьому районі не було спеціалізованої пожежної частини, а найближча пожежна станція знаходилася за 28,5 кілометрів. Відстань, а також погодні умови значно затримали реакцію на пожежу.

У пошуках відповідальності

Відвідавши Болу 23 січня, президент Реджеп Таїп Ердоган пообіцяв притягнути винних до відповідальності, але критики уряду кажуть, що в країні, де жоден урядовець не взяв на себе відповідальність за жодну з трагедій, про це також скоро буде забуто.

«Кожного разу, коли трапляється трагедія, ми стаємо свідками одного й того ж знову і знову. Відповідальних не знайдено, покарання не призначено, і нам не кажуть, що буде виправлено. Це не доля, це відсутність контролю, некомпетентність, несправедливість і жадібність», – поділився популярний Instagram-акаунт Turkish Dictionary. В іншому дописі в Instagram той самий акаунт вимагав «відставки і суду над відповідальними, а також повної перевірки безпеки в усіх готелях».

Графічний дизайнер Махір Аккоюн, відомий у соціальних мережах як Mahirgra , написав:

Недбалість і безвідповідальність, що виникли в результаті політичних рішень, ще раз показали, що людське життя в цій країні не має жодної цінності. У країні, де відповідальних ніколи не вдається притягнути до повної відповідальності, цей цикл катастроф триватиме доти, доки не буде забезпечена відповідальність

Новинна платформа Fayn Studio опублікувала хронологію трагічних подій з 2003 по 2025 рік, в яких загинули люди: аварія на шахті Сома, де загинув 301 гірник, пожежа в жіночому гуртожитку в Адані у 2016 році, яка забрала 14 життів, аварія поїзда в Чорлу у 2018 році, в результаті якої загинуло 25 осіб, або руйнівний землетрус у лютому 2023 року, в результаті якого, за офіційними даними, загинуло понад 53 тисячі людей. Хронологія мала назву «Десятки трагедій, яких можна було уникнути, нуль відставок». «Як і після кожної трагедії, ми будемо шукати винних. А ті, хто мав би цим займатися, чекатимуть, поки новинний порядок денний зміниться і тема буде забута», — написала редакція у своєму пості на Instagram.

Турки звикли до трагедій і шокуючих історій, так само як і до відсутності відповідальності з боку урядовців у будь-який час.