Студенти на марші проти закону про іноземних агентів у травні 2024 року. Фото Маріам Нікурадзе (Mariam Nikuradze) / OC Media, використано з дозволу правовласниці.

Ця стаття була вперше опублікована 21 січня 2025 р. на вебсайті OC Media. Відредагована версія передруковується тут за угодою про медіапартнерство.

[Усі посилання в тексті — англійською мовою, якщо не вказано інше].

Рухаючись крок за кроком до все сильнішого обмеження свобод вираження поглядів та зібрань, керівна партія “Картвельська мрія” [укр.] урочисто пообіцяла реформувати чотирирічні університетські програми бакалавріату. Згідно з оголошенням прем'єр-міністра Іраклі Кобахідзе [укр.] на засіданні уряду 20 січня 2025 року, реформи проводитимуться спеціальною урядовою комісією. Але коментатори стурбовано припускають, що під покровом реформ криються політично вмотивовані наміри і нинішня влада насамперед прагне силою взяти університети під свій контроль. В останні місяці суспільно-політичне життя країни відзначалося проєвропейськими й антиурядовими протестами [укр.], в яких поряд з тисячами протестувальників активну роль відігравали й університети.

Від листопада 2024 року, коли уряд оголосив своє рішення призупинити [укр.] євроінтеграційний процес у країні, студенти приєдналися [укр.] до протестів на вулицях і стали організовувати акції в університетських містечках по всій країні. До цього університети, студенти й викладачі брали активну участь у протестах проти суперечливого закону про іноземних агентів. Деякі професори виражали незгоду [карт.] в різних формах, зокрема через адресовані уряду відкриті листи [карт.] із закликами змінити курс. Отож, уряд звинуватив співробітників університетів, а також студентів у зв'язках з попереднім урядом, очолюваним партією “Єдиний національний рух” (ЄНР) [укр.], яку “Картвельська мрія” всіляко паплюжить.

Серед інших освітніх закладів під нападки потрапив Тбіліський державний університет (ТДУ), хоча там утворилися два табори — прихильники уряду й ті, хто висловлював критику в бік держави. У травні 2024 року на тлі протестів проти закону про іноземних агентів прем'єр-міністр Кобахідзе висловився [карт.] в телеефірі, що серед професорів ТДУ багато “призначених через політичні зв'язки, без достатньої кваліфікації”. Він також згадав необхідність “якісної трансформації” системи і пообіцяв, що після виборів 2024 року одним з пріоритетних завдань стане реформа освіти.

У 2023 році Кобахідзе звинуватив [карт.] деяких представників керівництва ТДУ у призначенні професорсько-викладацького складу на основі вподобань уряду ЄНР, попередника “Картвельської мрії”. Також прем'єр-міністр сказав, що в 2010 р. його самого виключили з ТДУ за критику тогочасних поправок до конституції. За словами Кобахідзе, то було політичне рішення.

Ще одним об'єктом утисків став Державний університет Іллі (ДУІ), відомий як один з найпрогресивніших університетів Сакартвело. У травні 2024 року це був один з небагатьох закладів, що стали на бік студентів і відмовилися підписувати заяву, випущену 38 університетами у відповідь на ініційований студентами 30 університетів страйк [карт.] проти закону про іноземних агентів [укр.]. Університету оголосили догану. В результаті у жовтні 2024 року Міністерство освіти Сакартвело відмовило ДУІ у підтвердженні повної акредитації, надавши лише ліцензію на обмежених умовах з наміром прийняти остаточне рішення після однорічного моніторингу.

У своїх спірних висловлюваннях Кобахідзе дійшов до того, що порадив студентам замість того, щоб виходити на вулиці на протести, стати на “правильний шлях”, закликавши хлопців “женитися”, а дівчат “виходити заміж та народжувати дітей”.

Поза пропонованими університетськими реформами

Університети — лише остання на цей момент ціль, яку переслідує владна “Картвельська мрія”. Раніше в січні Міністерство внутрішніх справ Сакартвело видало наказ про вислання 25 іноземних громадян, котрі, як стверджується, брали участь в антиурядових протестах у листопаді та грудні 2024 року. Також у січні припинив роботу Дослідницький центр при парламенті Сакартвело після того, як кілька співробітників підписали публічну заяву [карт.] проти рішення уряду вийти з процесу вступу до ЄС.

З останнього тижня грудня 2024 року було звільнено набагато більше державних службовців, як повідомляється на вебсайті Civil.ge. Всі звільнені службовці брали участь у протестах [укр.] на підтримку євроінтеграції Сакартвело, критикували рішення керівної партії вивести країну з європейського шляху [укр.] й засуджували насильство поліції в бік громадян. Говорячи про масові звільнення, Кобахідзе послався на чистки як на “самоочищення”.

Коли численні робітники вийшли на вулиці в день національного страйку, то потрапили під фізичні напади “тітушок” — групи чоловіків, часто в масках, які, за вірогідними припущеннями, працюють на владу. Від початку протестів тітушки часто нападали на протестувальників, критиків уряду й на журналістів.

В той час, як на злочини тітушок закривали очі, затримані за час тривалих акцій протестувальники потрапили під суд або ж проти них нині ведуться судові справи в місцевих судах із імовірними тривалими ув'язненнями чи адміністративними арештами.

Така доля не оминула й журналістів. 12 січня була взята під варту засновниця й керівниця незалежної газети Batumelebi й онлайн-видання Netgazeti Мзія Амаглобелі, звинувачена в нападі на поліціянта. Але придушення незалежних ЗМІ тривають уже давно, як свідчить цей матеріал досвідченої журналістки й засновниці онлайн-платформи OC Media Маріам Нікурадзе. Сюди входять новий кодекс поведінки журналістів і припинення акредитації журналістів для доступу до засідань парламенту. “Якщо ми й переживемо закон про іноземних агентів, доки “Картвельська мрія” залишатиметься при владі, нам буде нелегко: неодмінно далі з'являтимуться інші закони для примусового мовчання медіа”, — написала Нікурадзе.

“З 28 листопада, після рішення панівної партії “Картвельська мрія” призупинити переговори між Сакартвело і ЄС, жорсткі заходи проти ЗМІ набули небачених розмахів”, — зазначається у спільному листі, підписаному у грудні 2024 року низкою міжнародних наглядових груп із захисту свободи медіа та прав людини. В листі наведено історії більше ніж 90 медійників [карт.], які зазнали фізичних нападів, словесних образ та інших форм насильства з боку поліції під час висвітлення проєвропейських демонстрацій.

This brutal crackdown on the media in Georgia is not an isolated incident but part of a rapid deterioration of press freedom and of targeted violence and impunity for crimes against journalists. Despite repeated appeals to the Special Investigation Service, crimes against journalists remain largely uninvestigated, perpetuating a culture of impunity.

Таке брутальне придушення медіа в Сакартвело — не окремий випадок, а частина швидкого занепаду свободи преси і цілеспрямованого насильства та безкарності за злочини проти журналістів. Попри неодноразові звернення до Служби спеціальних розслідувань злочини проти журналістів залишаються в основному без розслідування, що утверджує культуру безкарності.

Організація Civil.ge тривалий час веде “Хроніку репресій”, документуючи й оновлюючи інформацію про випадки арештів, затримань, насильства і т.п.

22 січня в Європейському парламенті обговорювали погіршення політичної ситуації в Сакартвело — одне з останніх свідчень міжнародного занепокоєння [укр.] з приводу ситуації в країні. Обговорення відкрив єврокомісар з питань внутрішніх справ та міграції Магнус Бруннер. На додачу до адресованих уряду Сакартвело закликів змінити курс і будувати конструктивний діалог з усіма зацікавленими сторонами у власній країні Бруннер повторив позицію Європейського Союзу, яка відповідає поглядам картвельського громадянського суспільства.

16 січня провідні члени Європейського парламенту оприлюднили заяву, що виражає стурбованість і засудження не спиненого досі насильства. Заява вийшла невдовзі після фізичного нападу на колишнього прем'єр-міністра й лідера опозиційної партії “За Сакартвело” Георгія Гахарію [укр.] та журналіста Звіада Корідзе. “Це черговий приклад ескалації насильства під проводом “Картвельської мрії” та її союзників проти мирних протестувальників і дисидентів”, — написано в заяві.

27 грудня 2024 року Державний департамент США наклав санкції на Бідзіну Іванішвілі, засновника “Картвельської мрії”, “за підривання демократичного і євроатлантичного майбутнього Сакартвело”. Член парламенту Великої Британії Джеймс Макклірі сподівається, що й британський парламент приєднається до цієї справи. 14 січня 2025 р. він запровадив “ранішню пропозицію” із закликом до потенційних санкцій проти Іванішвілі.

Того ж дня політична рада Європейської народної партії в терміновій резолюції закликала усіх своїх членів “утриматися від визнання самопроголошеного режиму “Картвельської мрії” легітимним урядом Сакартвело; припинити запрошення посадовців з “Картвельської мрії” на будь-які офіційні візити й участь у міжнародних форумах; не визнавати мандати “Картвельської мрії” в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) і не надавати їм таким чином легітимності”.