Пілот сирійських ВПС Рагід Аль-Татарі до і після ув'язнення. Колаж створений у Canva Pro Рамі Альхамесом з використанням скриншотів з відео на ютубі, завантаженого користувачем boschev. Справедливе використання.

Ім'я Рагіда Аль-Татарі стало символом моральної мужності на тлі жорстокої історії сирійського режиму. Колишній пілот ВПС Сирії, він ухвалив рішення, яке коштувало йому 43 років життя за ґратами: у 1982 році відмовився бомбити місто Хама. Тоді Хама повстала проти авторитарного режиму Хафеза аль-Асада, і відповідь влади була нищівною.

Невиконання військових наказів

Президент Сирії Хафез аль-Асад разом зі своїм братом Ріфаатом аль-Асадом на військовій церемонії в Дамаску, 1984 рік. Громадське надбання, через Вікісховище.

За наказом Асада сирійські військові під керівництвом його брата Ріфаата Асада розпочали повномасштабний штурм міста – одну з найжорстокіших репресій у сучасній історії Сирії. Тисячі мирних жителів загинули під час різанини. Патрік Сіл, пишучи в The Globe and Mail, описав цю операцію як «двотижневу оргію вбивств, руйнувань і мародерства», яка стерла місто з лиця землі й забрала життя щонайменше 25 000 мешканців.

Однак Аль-Татарі не зміг змусити себе виконати наказ. Перед жахливою перспективою бомбардування цивільного населення він вирішив кинути виклик командуванню й відмовився від участі в операції. За цей акт непокори сирійський режим засудив його до винятково суворого покарання – 43 років ув’язнення. Його вчинок не лише змінив його життя, а й глибоко закарбувався в колективній пам’яті сирійців, особливо мешканців Хами.

За даними Асоціації ув’язнених і зниклих безвісти у в’язниці «Седная», Аль-Татарі та ще троє пілотів були заарештовані у 1980 році за відмову здійснювати повітряні удари по провінції Хама.

Командир ескадрильї та ще один пілот знайшли притулок у Йорданії, тоді як Аль-Татарі та його колега повернулися на авіабазу в Алеппо, так і не виконавши наказу. Хоча Аль-Татарі звинуватили в непокорі, суд зрештою зняв з нього обвинувачення, пославшись на те, що як підлеглий офіцер він виконав наказ свого командира про скасування місії.

Попри виправдувальний вирок, суд ухвалив рішення про його звільнення з військової служби. Коли він повернувся до Сирії після виправдання, а його прохання про притулок у Єгипті було відхилено, 24 листопада 1981 року його негайно затримали в аеропорту Дамаска.

Роки за ґратами

Звільнення і честь

Імам мечеті Мохаммеда Аль-Хамеда в Хамі вшанував Рагіда Аль-Татарі, вручивши йому золотий меч від імені народу Хами, символ хоробрості та непокори. Фото: @Asmaa59475027 

Після повалення режиму Башара Асада сирійські опозиційні сили звільнили десятки тисяч ув’язнених із тюрем. Після 43 років неволі Аль-Татарі вперше побачив світ поза ґратами. Його волосся посивіло, обличчя вкрилося зморшками – усе це стало відображенням життя, змарнованого у в’язниці.

Правозахисні організації називають Аль-Татарі найдовше ув’язненим політичним в’язнем у Сирії. Багато хто вшановує його як «декана сирійських в’язнів». Сьогодні, після довгих і гірких випробувань, він знову ступив на вулиці рідної країни. На фотографіях, опублікованих у соціальній мережі X (колишній Twitter), колишній пілот посміхається, відчуваючи радість свободи.

У потужному акті солідарності та поваги жителі Хами, яких досі переслідують спогади про різанину 1982 року, вшанували його. Вони подарували йому золотий меч – символ хоробрості та непокори, визнаючи його чесність і мужність перед обличчям одного з найжорстокіших режимів сучасної історії.

 

Ver essa foto no Instagram

 

Uma publicação compartilhada por عربي بوست (@arabicpost)

Жителі сирійської провінції Хама вшанували пілота Рагіда аль-Татарі після того, як він провів 43 роки у в’язницях режиму Асада за відмову виконати наказ бомбити цивільне населення міста в 1980-х роках, за часів правління Хафеза аль-Асада.

Аль-Татарі був заарештований у 27 років, коли обіймав звання майора, і звільнений у 70-річному віці з центральної в’язниці в Тартусі. Це стало можливим після того, як опозиційні угруповання взяли під контроль міста, що раніше перебували під владою режиму, звільнили ув’язнених, а Башар аль-Асад утік до росії.

Для мешканців Хами непокора Аль-Татарі наказам Асада стала символом моральної чистоти в часи, коли виживання часто означало співучасть. Те, що жителі Хами вирішили вшанувати його навіть через десятиліття, попри спроби режиму стерти такі історії опору, красномовно свідчить про силу спадщини доброчесності. Це також підтверджує, що пам’ять і справедливість здатні пережити навіть найжорстокіші режими.