Зображення Арзу Гейбуллаєвої.

Громадянське суспільство Азербайджану було вражене серією цілеспрямованих арештів, пік яких припав на 2023 рік і які тривали протягом усього 2024 року. Влада жодним чином не відреагувала на заклики міжнародних організацій та іноземних урядів звільнити заарештованих і зняти висунуті проти них сфабриковані звинувачення. Адвокаційні зусилля низки зацікавлених сторін напередодні проведення в Азербайджані щорічної конференції ООН зі зміни клімату COP29 минулого року залишилися без відповіді, в результаті чого десятки журналістів, політичних і громадських активістів та правозахисників опинилися в досудовому ув'язненні. Деякі з них уже були відправлені до в'язниць із тривалими тюремними вироками, винесеними в грудні 2024 року та в перший місяць нового року.

Тюремні вироки

З грудня 2024 року суди в Баку винесли щонайменше п'ять тюремних вироків. Серед засуджених – правозахисник Ільгаміз Гулієв (три роки), журналіст Теймур Карімов (вісім років), активісти Раїль Аббасов (шість років і шість місяців) і Бахтіяр Гаджієв (десять років), а також активіст у сфері трудових прав Афіаддін Мамедов (вісім років). 6 січня 2025 року суд у Баку засудив також громадянина Німеччини азербайджанського походження Хамзу Мамедлі до шести років увʼязнення. Мамедлі визнали винним за двома пунктами: заклики до тероризму та заклики проти держави. Він отримав притулок у Німеччині у 2015 році та німецьке громадянство у 2022 році. У 2023 році він приїхав до Азербайджану на власне весілля і був заарештований в аеропорту.

Крім того, у грудні 2024 року ще на три місяці було продовжено досудове тримання під вартою журналістів та афілійованих осіб новинної платформи Toplum TV. Під час слухань у січні жоден з них не був звільнений чи переведений під домашній арешт, попри відсутність доказів, що виправдовували б їхнє подальше утримання під вартою. Місцеві суди також відмовилися перевести під домашній арешт журналістів Meydan TV та, за словами адвокатів, що представляють інтереси журналістів, піддавали цензурі представників Abzas Media у залі суду під час судового процесу.

Заборони на пересування, накладені без відома активістів, журналістів і членів сімей тих, хто перебуває в місцях попереднього ув'язнення, продовжуються. Остання заборона на виїзд була накладена на журналістку Ульвію Алі, яку 16 січня допитувала поліція в рамках кримінальної справи, порушеної проти Meydan TV. Інша журналістка, Ханім Мустафаєва, перебувала на шляху до Туреччини, де вона мешкає, коли їй повідомили про заборону на виїзд, чинну від 11 січня. Мустафаєва розповіла Meydan TV, що вона відвідувала свою сім'ю на свята і поверталася назад, коли в аеропорту її зупинила прикордонна служба й повідомила про заборону на виїзд.

Не змогла виїхати також Тахіра Тахіркізі – мати заарештованого 4 січня правозахисника Руфата Сафарова. Вона везла чоловіка на медичний огляд до Туреччини, коли їх обох зупинили в аеропорту й повідомили, що їй заборонено виїздити. 6 січня Тахіркізі викликали на допит в рамках розслідування, розпочатого проти її сина Руфата Сафарова. Сафаров був заарештований у грудні 2024 року і поміщений у чотиримісячне досудове ув'язнення за звинуваченнями у шахрайстві та хуліганстві.

Наклепницька кампанія та масова дискредитація

Азербайджанські медіа, пов'язані з урядом, добре знаються на кампаніях з підриву репутації, спрямованих як проти організацій, так і проти окремих осіб. Ще до арештів журналістів Abzas Media і Toplum TV ці медіа стали мішенями для проурядових новинних сайтів, які стверджували, що Toplum TV, Abzas та інші фінансуються західними урядами, зокрема Сполученими Штатами, для поширення антиазербайджанських наративів.

Тож не дивно, що після арештів журналістів Meydan TV прокотилася хвиля «розслідувань», що повторювали офіційну версію влади, а саме те, що журналісти Meydan TV були причетні до «відмивання грошей» і «темних справ».

Фактчекінгова платформа Fakt Yoxla, аналізуючи наклепницькі кампанії, дійшла висновку, що зміст поширюваних матеріалів підриває презумпцію невинуватості заарештованих журналістів і порушує їхні права на недоторканність приватного й сімейного життя. «Зміст цих матеріалів містив звинувачення проти ув'язнених журналістів, такі як “контрабанда” й “участь у відмиванні грошей”, а також поширював їхні особисті листування, отримані з пристроїв журналістів, які не використовувалися в кримінальному розслідуванні, включно з голосовими повідомленнями в WhatsApp та повідомленнями в Slack. Крім того, матеріали розкривали інформацію про родичів та особисте життя журналістів», – пише Toplum TV.

Листи з вʼязниці

Попри примус до мовчання, спрямований на журналістів, які розслідували діяльність уряду та його посадовців і в результаті викривали корупційні схеми та схеми відмивання грошей, заарештовані журналісти продовжують робити репортажі навіть з-за ґрат.

У серпні 2024 року директор Abzas Media Ульві Хасанлі написав про випадки катувань у в'язниці, де його утримують.

У січні 2025 року журналістка Abzas Media Ельнара Гасімова написала про порушення прав і неналежні умови утримання ув'язнених у тюрмі, де перебуває вона сама. Гасімова описала свій досвід і те, як з нею поводилися з моменту її арешту в листопаді 2023 року – від фізичного та психологічного насильства до нелюдського поводження та поганих умов утримання в слідчому ізоляторі. Поведінка співробітників слідчого ізолятора порушує Закон «Про забезпечення прав і свобод осіб, які перебувають в місцях несвободи», і жодного механізму нагляду за ситуацією не існує, написала Гасімова.

У той час як в'язниці залишаються без нагляду, влада старанно моніторить соціальні мережі. Окрім громадянина Німеччини, який був заарештований і згодом засуджений за коментар, залишений ним у соціальній мережі, у грудні 2024 року влада видала ордери на арешт 10 користувачів TikTok в Азербайджані. Деякі з них були заарештовані за зберігання наркотиків, інші – за азартні ігри. Міністерство внутрішніх справ звинуватило користувачів TikTok у пропаганді аморальності.

За відсутності незалежних медіа соціальні медіа-платформи та соціальні мережі стали для влади новою мішенню, розповів в інтерв'ю Meydan TV досвідчений журналіст Мехман Алієв, який очолює новинне агентство «Туран». В інтервʼю Алієв пов'язав хвилю арештів користувачів TikTok із законом про медіа, впровадженим у 2022 році. «Коли був ухвалений закон “Про медіа”, я неодноразово говорив і писав, що цей закон не є законом про медіа, а спрямований проти соціальних мереж. Основна сила зараз сконцентрована в соціальних мережах. Тому політика тиску на них буде продовжуватися», – сказав Алієв Meydan TV.

В інтерв'ю Meydan TV юрист Самад Рахімлі заявив, що, зважаючи на відсутність у чинному законодавстві чітких правових формулювань про соціальні мережі, арешти порушують державний закон. «Юридична якість чинного законодавства незадовільна. Практичне застосування цього законодавства створює умови для свавілля правоохоронних органів. У такому випадку затримання користувачів TikTok за підозрою у вчиненні одного або декількох адміністративних правопорушень проти громадського порядку і громадської моралі, а також можливі заходи, що застосовуються до них, суперечать як азербайджанському законодавству, так і стандартам забезпечення свободи слова, передбаченим міжнародним правом прав людини, учасником якого є Азербайджан», – сказав Рахімлі в інтерв'ю виданню.

Така низка арештів і судових переслідувань відображає ширшу стратегію азербайджанської влади, спрямовану на придушення інакомислення, обмеження свободи слова і створення атмосфери страху, оскільки владі більше нічого запропонувати громадянам Азербайджану, заявив опозиційний лідер Алі Карімлі в інтерв'ю Meydan TV.

У своєму щорічному звіті Міжнародна федерація журналістів включила Азербайджан до п'ятірки країн Європи, де журналісти зазнають найбільших переслідувань. Згідно з документацією азербайджанських правозахисників, в країні налічується понад 300 політичних в'язнів.