Зображення створене за допомогою Canva Pro

[Усі посилання в тексті — англійською мовою, якщо не вказано інше].

У 2024 р. уряд Сакартвело зіткнувся з низкою радикальних рішень різних держав та установ, які припинили надавати країні фінанси й допомогу в розвитку вперше за роки її незалежності. Хоча й у часи COVID-19 деякі організації повідомляли про труднощі в доступі до фінансування з-за кордону, останні рішення небувалі за далекосяжністю й охопленням різних сфер. Замороження допомоги прийшло у відповідь на прийнятий [укр.] парламентом Сакартвело суперечливий закон про іноземних агентів, що став ознакою відступу від демократії у країні. Крім того, від підтримки уряду Сакартвело та його ініціатив міжнародні агентства з розвитку перейшли до співпраці з приватним сектором і неурядовими організаціями (НУО).

Рішення про припинення допомоги урядовці й партійці керівної “Картвельської мрії” применшували, але й критикували. Народні заворушення [укр.], почавшись минулого року у відповідь на прийняття закону, тривають і досі. Втім, протести викликає не лише закон про іноземних агентів, а ще й спірні результати парламентських виборів у жовтні 2024 р., на яких перемогу здобула владна “Картвельська мрія”, а також прийняте нинішнім урядом у листопаді 2024 р. рішення призупинити до 2028 р. рух країни до членства в ЄС.

Ситуація залишається напруженою: картвели продовжують щоденні протести, які не обходяться без непропорційного і жорсткого втручання поліції та постійних арештів. Ніяк не схоже, щоб уряд відступив.

Подання заявки на вступ до ЄС, швидке просування… і відкладення її під сукно

26 жовтня 2024 року партія влади “Картвельська мрія” зберегла за собою парламентську більшість, обійшовши інших у виборчому процесі, що викликав низку заяв про фальсифікації. Міжнародні спостерігачі, зокрема Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), наголошували на нерівності умов гри й залякуванні виборців перед голосуванням та безпосередньо в день виборів. Такі результати викликали обурення громадськості, що вилилося у щоденні демонстрації в столиці Тбілісі [укр.] перед будівлею парламенту та в інших пунктах, а також в інших містах, де люди, іноді десятки тисяч, стали збиратися, щоб вимагати скасування результатів виборів і призначення повторного, прозорого волевиявлення.

Спірні результати виборів призвели до напруження у відносинах між Сакартвело й міжнародними партнерами, ускладнивши просування реформ, спрямованих на зближення з ЄС та НАТО, і поступово зменшивши західну допомогу, яка підживлювала громадянське суспільство й медіа в країні.

За тих, уже й так напружених, політичних обставин 30 листопада 2024 року прем'єр-міністр Іраклі Кобахідзе оголосив про суперечливе рішення призупинити переговори щодо вступу в ЄС до 2028 року. Це рішення породило поновлену хвилю протестів, підштовхнувши картвелів збиратися тисячами ввечері під стінами парламенту для висловлення своєї незгоди.

Сакартвело формально подала [укр.] заявку на членство в Європейському Союзі (ЄС) у березні 2022 року. Такий крок означав поворот на 180° для керівної партії, котра настійно твердила, що не буде робити нічого подібного раніше 2024 року, визначеного в попередньому плані. Загалом зміна відбулася під усе сильнішим натиском з боку опозиції всередині країни, а також тисяч протестувальників, які взяли участь у “Марші за Європу”. Акцію організували картвельський рух “Сірцхвілія” (“Ганьба” [укр.]) та інші продемократичні групи, щоб “продемонструвати відданість картвельського народу своєму європейському вибору й західним цінностям”. У червні 2022 р. Сакартвело відмовили у статусі кандидата й натомість держава отримала список з 12 умов, без виконання яких заявка повторно не розглядалася б. До переліку входили зниження політичної поляризації, проведення судової реформи, забезпечення функціонування державних установ і посилення антикорупційних заходів, зокрема деолігархізація.

Згодом, у грудні 2023 року, після засідання Європейської ради, Сакартвело нарешті надали статус кандидата. Проте на момент прийняття рішення вже поглиблювався розкол між урядом Сакартвело й західними союзниками разом з місцевими групами громадянського суспільства, котрі твердили, що уряд не виконав 12 першочергових умов.

Замість того, щоб виконувати ці умови, уряд усе далі відхилявся від початкового курсу, закручуючи гайки в питаннях свобод і прав людини шляхом силових розгонів протестів, нападок на незалежні ЗМІ й усе ширшого розколу між суспільством і керівництвом держави. Крайньою точкою, до якої опустилася країна у сфері прав і свобод, став прийнятий [укр.] у травні 2024 року закон про іноземних агентів, або, за офіційним формулюванням, Закон “Про прозорість іноземного впливу”. Він подібний до російського закону про “іноземних агентів” 2012 р., горезвісно відомого застосуванням для придушення інакомислення й опозиції в Росії.

Міжнародна спільнота й національні організації взяли паузу у своїх планах дій й утрималися від радикальних рішень, таких як згортання діяльності чи реєстрація в третіх країнах, в очікуванні сприятливіших обставин для роботи. Втім, подальші міністерські накази, спрямовані на реалізацію настанов, зберігають обмежувальний дух закону, незалежно від соціальної чи політичної мети організації.

Подібно до обмежень, прийнятих в Азербайджані (2014) і Киргизстані (2024), сакартвельський закон про іноземних агентів зобов'язує неурядові організації (НУО) та ЗМІ, в яких іноземне фінансування перевищує 20%, реєструватися як “агенти іноземного впливу”. Законодавство також накладає суворі обмеження, з якими можливість отримання організаціями анонімних пожертвувань зводиться майже до нуля.

У відповідь на рішення влади просувати той законопроєкт, силові розгони [укр.] протестувальників і неготовність до співпраці Сполучені Штати призупинили надання допомоги в $95 млн, Європейський Союз заморозив €30 млн військової допомоги, а національні НУО відклали діяльність із залучення коштів. Що американська, що європейська допомога слугувала важливим джерелом надходжень в сакартвельську економіку: на міжнародну допомогу у ВВП Сакартвело припадало від 1,5% (2022) до 4% (2020).

З такою значною підтримкою місцеві НУО відігравали ключову роль у сприянні політичній та економічній прозорості, обстоюванні демократичних реформ і заохоченні громадянської залученості. Щодо ситуації на місцях, то, наприклад, Ніно (ім'я змінене), директорка НУО, яка саме завдяки грантам підтримувала вразливі групи населення в Сакартвело, сказала, що вона “швидше припинить діяльність, ніж прийме ярлик іноземного агента”. Ще один керівник НУО, створеної для піклування про бродячих собак, призупинив діяльність із залучення коштів через адміністративні перешкоди при реєструванні пожертвувань, навіть місцевих.

Вже згадане часткове припинення допомоги від США не тільки поставило на паузу сотні грантів для картвельських отримувачів та інші види підтримки, а й призвело до майже повного розриву у взаємодії між урядом Сакартвело й американськими агентствами та іншими пов'язаними установами. Як зазначив в інтерв'ю Global Voices голова місцевого представництва однієї такої міжнародної НУО, “нам рекомендували не просто не відвідувати більше організовані владою заходи, а й уникати заходів, де також очікується присутність когось від влади Сакартвело”. Картвельський представник іншої міжнародної НУО, яка вже зареєструвалася як “іноземний агент”, висловив побоювання, що їхня підтримка агробізнесу може сприйматися в органах влади як всього лиш фасад.

Минулого жовтня, перед парламентськими виборами, які називали визначальним поворотним моментом в історії країни, було багато сподівань, але результати принесли розчарування. Зупинки в діяльності гуманітарного сектору враз поширилися й на інші галузі, коли 15 січня з 3:00 до 6:00 години дня в ході загального тригодинного страйку тисячі працівників банків, аптек, роздрібних крамниць, ресторанів і телекомунікаційних компаній відклали свою роботу й виступили в єдиному пориві за нові та чесні парламентські вибори, а також повторили вимоги про звільнення осіб, арештованих під час попередніх протестів.

Іноземна допомога в Сакартвело зменшується з кожним днем, особливо після прийнятого адміністрацією президента Трампа — і радо зустрінутого владою Сакартвело — рішення призупинити діяльність організації USAID по всьому світу на 90 днів, доки агентство об'єднують з Держдепартаментом, з можливістю скасування значної кількості поточних програм.

Тим часом на вулицях Тбілісі все дужче й дужче наростає збурення: демонстранти часто зводять барикади і потрапляють у сутички з поліцейськими спецзагонами, які відповідають водометами, сльозогінним газом і перцевим аерозолем для розгону натовпу. В результаті нинішніх тривалих заворушень було ув'язнено й поранено багатьох людей, зокрема журналістів [укр.]. В останніх спробах нагнати страху влада запровадила поправки до законодавства про адміністративні правопорушення і кримінального кодексу, збільшивши терміни затримання і штрафи, а також призначивши жорсткіші покарання.