Лідерки світу на COP26. Зображення уряду Шотландії з Wikimedia Commons (CC BY-SA 2.0).

Брайан Маліка, засновник організації One More Percent та член Консультативної ради Digital Democracy Initiative.

Задовго до початку першої промислової революції, близько 1760 року, зафіксовано, що перші люди використовували примітивну зброю для полювання, застосовували найпростіші прийоми ловлі риби на мілководді та працювали голими руками, щоб посадити і зібрати врожай. Загалом, підручники історії змальовують суспільство до 1760 року як період однакової боротьби для всіх. Однак це не зовсім так, оскільки існувала форма розподілу, заснована на соціально визначених гендерних ролях, яка відносила жінок і дівчат до нижчого класу порівняно з чоловіками. Це означало, що жінки, дівчата і навіть діти вважалися власністю нарівні з «худобою». Вони виконували найважчу роботу голими руками, не мали права на власну думку і не могли вирішувати своє майбутнє чи майбутнє суспільства.

Перша промислова революція

На початку 1760-х років відбулася революція, яка дозволила людям використовувати воду і пару для механізації сільськогосподарського виробництва, а також винахід прядильної машини Дженні, що змінила текстильну промисловість. Багато інших досягнень в обробці заліза значно спростили виплавку чавуну. Ці досягнення призвели до прискорення масового виробництва та економічного зростання в деяких частинах світу.

Однак, незважаючи на те, що перша промислова революція стала стрибком вперед для розвитку цивілізації, вона заклала фундамент для багатьох соціальних нерівностей. Наприклад, із запровадженням машинного обладнання чоловіки отримали доступ до великих ділянок землі для ведення сільського господарства завдяки тракторам, які були більш ефективними, ніж праця, що виконувалася вручну.

Натомість жінки та дівчата були змушені задовольняти потреби чоловіків та їхніх родин, брати на себе турботу про домашнє господарство і часто опинялися у владі чоловіків, які завдяки машинізації отримували величезні прибутки та території. Перша промислова революція зробила сильнішою економіку, сильнішими чоловіків і поширила засоби масової інформації. Але кінець цієї епохи обмежив роль жінки до обслуговування потреб чоловіків, дітей і ведення домашнього господарства.

Друга промислова революція

На початку другої промислової революції, приблизно з 1870 по 1914 рік, винахід сучасних джерел енергії, таких як електрика, поклав край залежності від пари та води, які використовувалися для механізації виробництва. Ця епоха стала свідком розробки електричних лампочок, телефонів, повітряних гальм, літаків, нафтопереробних заводів та інших машин, які використовували сучасну електрику як джерело енергії.

З гендерної точки зору, друга промислова революція відбулася в часи панування патріархату, що дозволило чоловікам легше подорожувати на відміну від жінок, використовуючи сучасні кораблі, літаки та автомобілі, щоб відкривати та досліджувати світ. У цю епоху чоловіки також мали більше можливостей поширювати свої ідеї в газетах і на телебаченні, ніж жінки.

На жаль, через покращення ефективності артилерійських машин та засобів зв'язку для спостереження і транспортного сектору, чоловіки були на вістрі початку воєн і конфліктів, включаючи Першу світову війну. Цікаво, що в цей період спостерігався невеликий прогрес у сфері гендерної рівності, оскільки потрібно було більше жінок, щоб замінити чоловіків, які пішли на війну. Як наслідок, зросла зайнятість жінок у офісних професіях, що дозволило їм працювати вчительками, службовцями та на фабриках, на відміну від попередніх періодів.

Проте дані свідчать, що жінки та дівчата не мали доступу до більш високооплачуваної роботи або керівних посад. Вони були позбавлені можливості вивчати медицину, інженерію чи право і були обмежені низькооплачуваною чорною роботою. Їм не дозволяли голосувати, не кажучи вже про можливість бути обраними на керівні посади.

Але навіть у ці складні часи деякі жінки досягали успіхів і залишали свій внесок у суспільство. Баронеса Берта фон Зуттнер, талановита австрійська письменниця, виступила проти війни та насильства у своєму романі «Геть зброю», який допоміг їй стати першою жінкою, що отримала Нобелівську премію миру. Марія Склодовська-Кюрі, польсько-французька фізикиня та хімікиня, подолала численні перешкоди, щоб отримати Нобелівські премії з хімії та фізики. Вона стала першою жінкою, яка удостоїлася цієї нагороди, і першою людиною, яка отримала її двічі. Вивчаючи промені урану, вона відкрила нові елементи і назвала їх полоній і радій. Згодом вона запровадила термін «радіоактивний» для їхнього опису.

Третя промислова революція

Після двох світових воєн у 1950-х роках розпочалася третя промислова революція. У цей період з'явилися перші комп'ютери, автоматизовані комунікаційні та транспортні системи, а також інтернет.

У цю епоху рухи та правозахисні групи очолювані жінками вимагали свого місця в соціальній, економічній та політичній сферах більш організовано та свідомо, ніж раніше. Ці рухи призвели до безпрецедентних досягнень, наприклад, Сірімаво Бандаранаїке стала першою у світі жінкою-прем'єр-міністеркою, очоливши Шрі-Ланку в 1960 році. Так само у 1966 році Індіра Ганді стала першою і єдиною жінкою-прем'єр-міністеркою Індії станом на 2025 рік. Ця хвиля призвела до того, що Маргарет Тетчер стала прем'єр-міністеркою Великої Британії у 1979-1990 роках, ставши першою жінкою, яка очолила високорозвинену країну.

Під час третьої промислової революції в 1995 році в Пекіні, Китай, відбулася знаменита Всесвітня конференція зі становища жінок, яка зібрала активісток з усього світу, щоб ухвалити правову базу з 12 пунктів, спрямовану на досягнення рівності між жінками і чоловіками, хлопчиками і дівчатками в соціальній, економічній і політичній сферах суспільства. Пекінська конференція принесла свою користь, закликавши уряди до інтеграції гендерних питань як шляху до досягнення рівності. Цей принцип був покладений в основу розробки Цілей розвитку тисячоліття Організації Об'єднаних Націй, ключовим елементом яких є інтеграція гендерної проблематики.

Серед інших помітних досягнень для жінок і дівчат під час третьої промислової революції – збільшення кількості жінок на чолі країн, Вангарі Матаї стала першою жінкою з Африки, яка отримала Нобелівську премію миру, Малала Юсафзай отримала Нобелівську премію миру у 17 років, а Кеті Бауман очолила розробку алгоритму для візуалізації чорних дір.

З іншого боку, жінки все ще стикаються з перешкодами в одержанні рівного доступу до освіти. Тим часом, проблеми зі здоров'ям, такі як епідемія ВІЛ, завдають значної шкоди жінкам і дівчатам у всьому світі та створюють довгострокові труднощі у досягненні рівності в деяких сферах.

Четверта промислова революція

Перейдемо до сьогодення, і ми опинимося в унікальній епосі, коли, на відміну від попередніх революцій, третя і четверта промислові революції відбуваються одночасно!

Ми переживаємо час, коли інтернет переплітається з цифровими технологіями і глибоко вкорінюється в нашу соціальну, економічну, політичну і навіть фізичну анатомію людини.

Водночас залишилося менше п'яти років до 2030 року, коли очікується актуалізація Цілей сталого розвитку Організації Об'єднаних Націй, включно з порядком денним щодо зменшення нерівності для жінок та досягнення гендерної рівноправності.

Лякає той факт, що щороку менше двох відсотків жінок та дівчат отримують фінансування від інвесторів у технологічних стартапах та гранти для створення своїх прототипів або масштабування інновацій на глобальному рівні, а в деяких частинах світу цей показник навіть дорівнює нулю відсоткам.

Крім того, 50 відсотків жінок і дівчат не змогли повернутися до своєї звичайної роботи після COVID-19. Ця реальність фактично відсунула назад наші попередні досягнення у сфері гендерної рівності.

На шляху до четвертої промислової революції ми повинні цілеспрямовано працювати над тим, щоб прогнозовані технологічні досягнення, такі як блокчейн, приносили користь жінкам і дівчатам Африки. Одним із прикладів є забезпечення доступу африканських жінок і дівчат до освіти та здобуття фінансової незалежності, чому перешкоджає те, що лише 20 відсотків жінок на континенті сьогодні мають доступ до банківських рахунків.

Крім того, ми повинні знайти способи забезпечення нових технології в сільському господарстві які сприятимуть розвитку неземлеробства, оскільки лише 15 відсотків жінок у світі володіють придатною для обробітку землею, що ускладнює їхній вплив на сільськогосподарське виробництво.

Нарешті, я сподіваюся, що четверта промислова революція полегшить жінкам і дівчатам, які перебувають у вразливому становищі, використання телефонів для повідомлення про випадки гендерно зумовленого насильства безпосередньо в поліцію і подачі позовів до суду. Це може стати можливим завдяки фінансуванню технологічних рішень, які відповідають потребам жінок і дівчат, що стали жертвами або пережили гендерно зумовлене насильство.

Я сподіваюся, що інклюзивні технології – це відсутній шматочок у пазлі, необхідний для подолання розриву в гендерній рівності, коли ми вступаємо в майбутнє промислових революцій, заснованих на технологіях.